Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 19:34

Чому всі говорять про фільм «Дау» росіянина Хржановського і до чого тут Україна


Кадр з фільму «Дау: Наташа»

З середини квітня в онлайн-доступі з’явилися перші два фільми багатосерійного кінопроєкту російських режисера Іллі Хржановського та продюсера Сергія Адоньєва (114-е місце в рейтингу «Форбс» найбагатших росіян у 2020) – «Дау», зйомки якого відбувалися у Харкові більше 10 років тому за участі українських кінодіячів. Вже 22 квітня фільм став об’єктом кримінального провадження української прокуратури. Кінооглядач переглянув обидва фільми, щоб з’ясувати для Радіо Свобода, де закінчується межа творчості і починається відповідальність творця, зокрема юридична.

Історія «Дау» бере початок у 2006 році, коли Хржановський вирішив зняти біографічний фільм про радянського фізика, лауреата Нобелівської премії Лева Ландау, якого називали Дау. Згодом він відступив від початкового задуму, збудував у Харкові декорації секретного радянського інституту, поселив тут людей, які мали вести побут «радянських» людей. Все, що відбувалося в інституті фільмувала камера. Офіційно зйомки завершилися у листопаді 2011 року. Було відзнято матеріалу на 700 годин, з якого створено 14 «Дау»-фільмів.

Держкіно підтримало «Дау» за часів Януковича п’ятьма мільйонами гривень

У грудні 2011 року, вже після завершення зйомок «Дау», Держкіно і ТОВ «Феномен-Україна» (продюсер-виконавець) уклали контракт на виробництво «Дау» на більш ніж 5 мільйонів гривень. Продюсери обіцяли зняти фільм тривалістю дві години у жанрі «історичної драми» та представити його у 2012 році, але постпродакшн затягнувся на 9 років.

У 2015 році Держкіно через Господарський суд Києва безуспішно намагалася стягнути з ТОВ «Феномен-Україна» штраф у розмірі майже 328 тисяч гривень через невиконання умов договору. У 2019 році Держкіно звернулася до суду з новим позовом до продюсерів «Дау» з вимогою виконати умови державного контракту та стягнути пеню і штраф на суму 1,3 мільйона гривень, а вже у грудні минулого року Держкіно змінило позов та вимагало повністю повернути більш ніж 5 мільйонів гривень та розірвати в суді контракт на виробництво «Дау».

20 грудня 2019 року Господарський суд не прийняв до розгляду заяву Держкіно про зміну предмета позову. Суд у справі про стягнення пені і штрафу у розмірі 1,3 мільйона гривень триває, наступне засідання у Господарському суді відбудеться 5 травня. В титрах фільмів «Дау» немає згадок про Держкіно, але вказані прізвища двох українських співпродюсерок.

З виробниками «Дау» судилося не лише Держкіно, але й харківський «Держпром», на території якого відбулися зйомки фільму. У 2014 році «Держпром» через суд вимагав від ТОВ «Феномен-Україна» сплатити 47 тисяч гривень орендної плати. Продюсери таки сплатили борг, але після звернення «Держпрому» в суд.

«Дау: Наташа»: «Не було сценарію. Ми жили так, як ми жили»

Події першого фільму з проєкту «Дау» відбуваються у 1952 році на території секретного радянського науково-дослідного інституту (в декораціях харківського «Держпрому»). 45-річна завідувачка буфету після сексу з французьким професором потерпає від тортур кадебіста. При цьому в неї виникає так званий «стокгольмський синдром», коли жертва проявляє симпатію до свого кривдника. Цьому передують сцени застіль, коли актори грають у стані глибокого алкогольного сп’яніння, а оператор не вимикає камеру навіть під час сцени сексу.

Буфетниця Наташа розмовляє зі своєю колегою Ольгою
Буфетниця Наташа розмовляє зі своєю колегою Ольгою

«Не було сценарію. Ми жили так, як ми жили. Страшне і гнітюче життя. У нас був страх, кохання, взаємовідносини. Тобто це все ми жили, ми не працювали за сценарієм», – розповіла виконавиця головної ролі у «Дау: Наташа» Наталія Бережна на Берлінале.

Фільм «Дау: Наташа» був відібраний у головний конкурс Берлінале-2020 та претендував на головну нагороду фестивалю. Нагороду отримав лише німецький оператор фільму Юрген Юргес.

«Дау: Дегенерація»: сцена з немовлятами, неонацист хоче вбити гея та ріже свиню

Шестигодинний фільм «Дау: Дегенерація» переносить глядачів у кінець 60-х років, коли секретний інститут переживає свої останні роки.

Саме у цьому фільмі є п'ятихвилинна сцена нібито «випробування» за участю реальних немовлят. На її початку дітей, загорнутих у ковдру і в клітках привозять на «експеримент», метою якого є вияснити як «транскраніальна магнітна стимуляція може розвинути надможливості в одних дітей, а іншим принести одужання і нормальне людське життя». У цій сцені з’являється реальний американський психіатр, професор Джеймс Феллон, проте «експеримент» проводить не він, а працівники інституту.

За цим фактом, 22 квітня 2020 року прокурори Харківської області зареєстрували кримінальні провадження «за фактами катування, а також виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства (ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 300 КК України)». Вказано, що до зйомок вірогідно залучали неповнолітніх з числа дітей-сиріт.

Продюсери «Дау» відповіли на звинувачення у листі до дитячого омбудсмена Миколи Кулеби, який звернувся до поліції через сцену з немовлятами. Продюсери стверджують, що діти перебували на знімальному майданчику разом з офіційними опікунами та кажуть, що не проводили експериментів над дітьми, використовували муляжні копії медичних приладів.

Неонацист Тесак у фільмі «Дау: Дегенерація»
Неонацист Тесак у фільмі «Дау: Дегенерація»

У «Дау: Дегенерація» одну з головних ролей грає російський неонацист Максим Марцинкевич (Тесак). У той же час американський художник Ендрю Ондрежак грає психолога, який залучає до своїх досліджень Тесака і його друзів. Між Тесаком і Ондрежаком виникає напруга через те, що американець не підтримує расистський і антисемітський дискурс. Згодом Тесак починає припускати, що Ондрежак є геєм і через це намагається знущатися над ним та залякує, щоб американець подумав, що його хочуть вбити. Ситуація виходить з-під контролю і Тесак з його друзями погрожує іншим учасникам проєкту тим, що кине їх у свинарню.

Згодом один з учасників інституту сказав Тесаку, що підтримує його погрози на адресу гея. Французька Le Monde у своїй статті про «Дау» пише, що Ондрежак, який у фільмі втікає від Тесака і його банди, «занадто травмований, щоб коментувати це».

Наприкінці фільму Тесак і його друзі малюють Зірку Давида на свині та ріжуть її. При цьому неонацист промовляє: «Символ сіонізму, пороку та ганьби». Оператор не зупиняє зйомку, але на мить відводить камеру під час вбивства тварини. Кульмінація фільму – погром інституту та імітація масового вбивства його мешканців.

Максим Марцинкевич (Тесак), який по суті грав самого себе, знімався у «Дау» між своїми відсидками у російських колоніях, в яких перебуває досі.

Приз Берлінале, відгуки критиків та реакція творців

Всі фільми проєкту «Дау» вперше були показані глядачам у 2019 році у Парижі, а вже цього року відбулася кінопрем’єра на Берлінале. У німецькій столиці «Срібного ведмедя» за «видатний художній внесок» отримав німецький оператор фільму Юрген Юргес, у послужному списку якого є співпраця з дворазовим переможцем Каннського кінофестивалю Міхаелем Ханеке.

Афіші фільмів «Дау» у Парижі
Афіші фільмів «Дау» у Парижі

Фільми Хржановського призвели і до гострих дискусій як в Україні, так і на Заході. У статті для The New York Times арт-критик Эй-Джей Голдмен нагадує, що фільм стикнувся зі звинувачення в тому, що з непрофесійними акторами жорстоко поводилися на знімальному майданчику і піддавали їх як психологічним, так і фізичним тортурам. Хржановський заперечує усі звинувачення.

В коментарі The Times Хржановський заявив, що у порівнянні з тим, що відбувається в повсякденному житті, «Дау» – це «ніщо». Потім він додав: «Це дитячий садок».

Режисер пояснив The New York Times свої фільми так: «Один фільм («Наташа») – про звичайне життя в тоталітарній системі, а інший («Дегенерація») стосується приходу до влади правих екстремістів». Він додав, що проект пов'язаний не тільки з Росією чи Україною, але в більш широкому сенсі з «загальною амнезією» в Європі.

Колишня асистентка по кастингу «Дау» Альбіна Ковальова у 2019 році написала для The Telegraph cтаттю, в якій розповіла, що на зйомках «Дау» в неї стався нервовий зрив і вона покинула проєкт (хоча через півроку повернулася) через «експерименти над дітьми з синдромом Дауна, яких привезли для цієї мети з дитячого будинку».

Вона пише, що Хржановський наполягав на тому, що діти не піддавалися жорстокому поводженню. Пізніше представники «Дау» прокоментували слова Ковальової у The Telegraph: «Жодна дитина не постраждала під час сцен, на яких були зображені фейкові експерименти з ними. Всіх дітей в інституті постійно супроводжували їхні батьки або кваліфіковані опікуни, щоб забезпечити їхню безпеку і благополуччя». Загалом ж оцінки Ковальової проекту «Дау» хоч і тривожні, але загалом позитивні. Вона називає це «історією свободи» і додає: «Дау» увійде в історію як одне з найбільш сміливих художніх починань, коли-небудь зроблених».

Гендиректор Національного центру Довженка Іван Козленко написав у матеріалі для Lb.ua, що «Дау» – фундаментально російський проект, на якому відкарбувалась уся історія повернення Росії до агресивної імперськості, в якій індивід має суто орудну, інструментальну функцію».

У Росії тим часом дозволили прокат у кінотеатрах шістьох частин «Дау». Всі інші фільми лишилися під забороною, зокрема «Наташа». Хржановський, який писав листа екс-главі Мінкульту РФ з прохання дозволити прокат усіх фільмів, заперечує, що у «Дау» є порно: «Відверті сцени, які є в фільмах, існують там як частина художнього образу і кінематографічної мови, а не як пропаганда порнографії». Хржановський розповів, що подав в суд на російський Мінкульт через заборону своїх фільмів.

Хржановський – художній керівник меморіального центру «Бабин Яр»

На офіційній сторінці меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» вказано, що у грудні 2019 року художнім керівником проєкту став режисер Ілля Хржановський.

Голова Наглядової ради меморіалу Натан Щаранський заявляв: «Від імені Наглядової ради хочу привітати Іллю Хржановського в нашому проекті. Ми раді, що настільки видатний і талановитий режисер, зі світовим ім’ям і великою кількістю нагород очолить художню частину Меморіального центру».

Ілля Хржановський та членкиня наглядової ради меморіалу «Бабин Яр» Світлана Алексієвич
Ілля Хржановський та членкиня наглядової ради меморіалу «Бабин Яр» Світлана Алексієвич

У свою чергу Хржановський казав, що «багато років займається колективною та індивідуальною травмою людини всередині тоталітарного режиму».

«У проекті «Дау» – це травма тоталітарного радянського режиму, в проекті «Бабин Яр» – травма нацизму. Моя мама з родиною в 1941 році втекли з Вінничини від Голокосту. Тому їх не вбили, і у мене була можливість народитися. Мені боляче думати про масові вбивства євреїв під час Другої світової війни, боляче читати свідчення очевидців. Я хочу застосувати всі свої знання, щоб відвідувачі Бабиного Яру змогли прожити історію трагедії як свою власну. Щоб ця історія у майбутньому ніколи не повторилася», – зазначив Хржановський.

11 лютого сайт меморіального центру повідомив, що ініціює перейменування станції метро «Дорогожичі» на станцію «Бабин Яр». Український Інститут національної пам’яті виступив із зустрічною ініціативою зберегти історичну назву станції – «Дорогожичі», але додатково інформувати про вихід до Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Після того, як правоохоронні органи і обмудсмен звернули увагу на можливі експерименти за участю дітей на зйомках «Дау», з'явилася і реакція меморіалу. Там вважають, що всі звинувачення, які лунають на адресу Хржановського, «зроблені на підставі емоцій та суб’єктивних думок, побудованих на здогадках і припущеннях». У центрі вважають, що «остаточні рішення варто приймати після об’єктивних висновків правоохоронних органів». Про можливе насильство над людьми чи дітьми автори повідомлення не згадують і просять не порівнювати «центр «Бабин Яр» і проект «Дау», бо це «абсолютно різні проєкти».

«Дау» – це нестандартний кінопроєкт у всіх значеннях. Він викликає обурення не тому, що погано чи дешево зроблений, а тому що експериментує з емоціями, почуттями реальних людей, які на догоду «мистецтву» пішли на все. В результаті їхні історії використали для самоствердження як ті, хто в захваті від цього кіно, так і ті, хто глибоко обурений ним. Кіна у цьому всьому все ж дуже мало. Більше артхаузного реалітішоу, дивитися яке абсолютно необов'язково.

  • Зображення 16x9

    Максим Івануха

    На Крим.Реалії та Радіо Свобода – з 2017 року. Пишу новини, статті, інтерв'ю. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. У журналістиці більше 10 років. Автор десятків статей та інтерв'ю, зокрема висвітлюю питання культури і прав людини. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG