Доступність посилання

ТОП новини
05 липня 2020, Київ 20:38

Іспит з української мови у Лівані. В інтересах України посилювати свій імідж за кордоном


Представники громади українців у Лівані разом із працівниками посольства України

(Рубрика «Точка зору»)

Андріана Біла

В умовах повного обмеження контактів між країнами, цілковитого замороження сполучення, вирування пандемії та жорстких обмежень люди намагаються перетворити невизначеність на капітал. Один із таких – вивчення мов.

Важливо, коли такий час українці приділяють вивченню своєї мови. Але ще більш знаково, коли іноземці опановують українську.

16 травня 2020 року в Лівані успішно відбувся іспит з української мови для ліванців, які пройшли навчальний курс за програмою «Українська мова як іноземна». Символічно, що ця подія майже зійшлася із річницею підписання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Представники громади українців у Лівані разом із працівниками посольства України
Представники громади українців у Лівані разом із працівниками посольства України

Інтерес до української на Близькому Сході зростає

Іспит з української відбувся у форматі Zoom-відеоконференції. До цього група ліванців відвідувала курс з української впродовж цілого року.

Їхня викладачка – випускниця філологічного факультету Запорізького національного університету – Ірина Тимофіїва. Вона проживає в Бейруті з 2012 року, упродовж 2014–2018 років викладала українську мову в Українському культурному центрі в Лівані. У жовтні 2019 року відкрила власні курси з вивчення української мови в Бейруті Language Time.

Викладач української мови Ірина Тимофіїва
Викладач української мови Ірина Тимофіїва

Помітно, що в Лівані підвищується інтерес до української мови, особливо серед дорослої частини населення. Адже протягом 2019–2020 років Ірина Тимофіїва викладала курси для 31 слухача. Наразі четверо з них успішно склали свій перший іспит з української мови й отримали сертифікати, продемонструвавши відмінні знання.

Представники громади українців у Лівані разом із працівниками посольства України
Представники громади українців у Лівані разом із працівниками посольства України

По завершенні іспиту до привітань студентів-українознавців долучився через Zoom-зв’язок Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані Ігор Осташ.

Він подякував ліванцям за інтерес до України і висловив сподівання, що отримані знання знадобляться студентам «для нових українських проєктів».

Від імені посольства посол подарував студентам сучасний українсько-арабський словник, виданий видавництвом «Дуліби», вручив Подяку посольства України в Лівані та бібліотеку україністики викладачу Ірині Тимофіївій, яка докладає значних зусиль для поширення української мови в Лівані.

Важливо, що викладачі української мови з різних країн підтримують зв’язки та співпрацюють між собою. Тож до події в Лівані доєдналася викладачка української мови Олена Гнатюк, яка працює в суботній українській школі «Сонце в долонях» у Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

До онлайн-іспиту з української мови долучилися також дружина посла України в Лівані, науковиця, письменниця, видавчиня Марина Гримич і викладачка української мови у ліванському місті Сайда Світлана Корнієнко.​

Що надихає ліванців ставати студентами-україністами

У кожного зі студентів, хто наважився опанувати українську, та не зійшов з навчальної дистанції, – своя історія. Наприклад, Рабіх Ельмдавар займається професійно йогою, до лінгвістики не має жодного стосунку. Однак його дружина – Олена – українка. Тож саме вона спонукала ліванця глибоко пізнати українську культуру.

Рабіх Ельмдавар, який займається професійно йогою
Рабіх Ельмдавар, який займається професійно йогою

«У якийсь момент мені стало важливо спілкуватися з дружиною та її родиною українською», – каже Рабіх Ельмдавар.

Хала Мунаяр за фахом лікар-ветеринар. Вона захистила дисертацію в Білорусі, зараз працює в Бейруті. У її подальших планах – працювати ветеринаром в Україні, переїхати в Харків. Така мета мотивувала ліванку вивчати українську мову.

Хала Мунаяр
Хала Мунаяр

Мажед Зіадех одружений з українкою. Він свідомо почав вивчати українську мову, тому що вважає за необхідне дивитися українські новини саме з українських телеканалів. В майбутньому хоче переїхати жити до України.

Мажед Зіадех
Мажед Зіадех

У Вікторії Харрат мама – українка, а батько – ліванець, сама живе в Бейруті. В дитинстві Вікторія не навчилася розмовляти українською. Тож опісля того, як вийшла заміж і стала мамою, вирішила, що повинна вивчити українську мову і спілкуватися нею, оскільки це мова її пращурів.

Вікторія Харрат
Вікторія Харрат

Чи зацікавлена держава у просуванні української за кордоном?

Свідоме опанування української мови іноземцями є свідченням стратегічної важливості української мови, особливо на Близькому Сході.

По-перше, це дає глибше розуміння культури, історії України, усвідомлення її окремішності як держави. Адже у Лівані, та й назагал на Близькому Сході, впродовж тривалого часу існувало несправедливе ототожнення України із Росією. У близькосхідних країнах ця територія співвідносилася із Радянських Союзом.

По-друге, знання української мови є потужним інструментом у боротьбі із російською пропагандою, яка активна й на Близькому Сході. Про це говорить, зокрема, голова Громади українців у Лівані Ірина Висота-Жарамані.

Голова Громади українців у Лівані Ірина Висота-Жарамані
Голова Громади українців у Лівані Ірина Висота-Жарамані

«Російська парадигма насаджується через російську мову і російські канали, – каже вона. – Тому знання української дає можливість ліванцям дивитися українські канали, читати українські ЗМІ, відповідно розуміти справжню картину того, що відбувається. У Лівані дуже багато змішаних українсько-ліванських родин, тому тут стежать за українськими реаліями. До того ж, порядок денний України та Лівану дуже схожий: подібні проблеми, перебіг революцій».

У планах Громади українців у Ліван – відкриття повноцінної української школи – суботньої чи недільної

Наразі у Лівані діють лише окремі осередки вивчення української мови, як правило, це приватні курси. У планах Громади українців у Ліван – відкриття повноцінної української школи – суботньої чи недільної. Однак існує велика потреба у підтримці таких кроків Українською державою.

«Ми хочемо, аби особливо діти, які народжені в українсько-арабських сім’ях, у яких немає можливості повноцінно знати українську мову, вивчали її. І важливо, аби саме держава була зацікавлена в тому, щоб просувати свою мову за кордоном, виділяла на це кошти. Щоб охочі могли безплатно опановувати українську мову», – зазначає Ірина Висота.

Одна із ключових проблем, з якою борються самі ліванці – це неможливість навчатися дітям з українсько-ліванських сімей в Україні

Одна із ключових проблем, яка існує на Близькому Сході, і з якою борються самі ліванці – це неможливість навчатися дітям з українсько-ліванських сімей в Україні. Адже їм потрібно складати іспит з української, а можливостей, щоб вивчити її на високому рівні, майже немає.

«У нас близько 5 тисяч спільних сімей – лівансько-українських. Діти з цих сімей є громадянами України. І вони – в безвиході. Адже, з одного боку, вони не мають змоги опанувати українську, щоб вчитися в Україні, а з іншого – як українці вони не можуть навчатися на англомовних програмах. І мені дуже прикро, що багато вихідців із таких родин вимушені їхати на навчання в Білорусь чи Росію», – каже посол України в Лівані Ігор Осташ.

У планах посольства та громади – недільна школа української мови у Лівані, зробити так, аби українська стала однією із місцевих мов навчання. Звісно, це можливо за активної підтримки Української держави, її фінансування та дієвої зацікавленості.

Звісно, ці плани в сучасних умовах стає дедалі важче втілити, особливо, коли в самій Україні підтримка мови, науки, освіти та культури скорочена майже до мінімуму. Однак те, що українську мову опановують за кордоном в таких непевних карантинних умовах є важливим фактором й обнадійливим моментом.

Це показник того, що навіть після карантину, який уже зараз значно змінив світ і не залишив, здавалося б, шансу на звичний нам уклад життя, – люди з різних куточків Землі будуть комунікувати, стирати релігійні, культурні та мовні обмеження. Попри штучні заборони, прагнення пізнавати світ, один одного, бажання вчитися і змінюватися, подорожувати, вивчати інші культури, інтегруватися в інші суспільства залишиться незмінним.

Андріана Біла журналістка

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Андріана Біла

    Журналістка, філолог. Закінчила Київський національний університет Тараса Шевченка і Національний університет «Києво-Могилянська академія». Переможниця Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика (2019), Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка (2019), лауреатка президентської стипендії. Авторка документального фільму про В’ячеслава Чорновола «Держава – це я». Дописувачка газети «День», видання «Критика».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG