18 березня Комісія з надзвичайних ситуацій міста Києва ухвалила рішення про суворий карантин, що триватиме з 19 березня до 9 квітня. Через це 18-й фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA вдруге відбудеться з 26 березня до 4 квітня повністю в онлайн-форматі на платформі Docuspace: там транслюватимуться церемонії відкриття і закриття, фільми, Q&A із режисерами, онлайн-виставки та правозахисні дискусї. Утім, організаторі обіцяють відмінності від першого «пандемічного» фестивалю минулого року.
Як проходитиме фестиваль?
Попри плани зробити два «паралельні» фестивалі – в офлайні у київських кінотеатрах та онлайн на платформі Docuspace – через спалах захворюваності у столиці його довелось повністю перенести на онлайн-платформу. На Docuspace.org покажуть 80 із 95 запланованих для показу фільмів з різних куточків світу. З минулого року, за словами організаторів, платформа зазнала значних змін. По-перше, перегляд окремих фільмів стане платним. По друге, відтепер це буде більше, аніж звична користувачам VOD-платформа (video on demand, відео за запитом – ред.), на кшталт Netflix:
«У людей будуть особисті кабінети, можна буде складати розклад, шерити з друзями улюблені фільми, спілкуватися з режисерами – тобто буде багато можливостей для того, щоб провести фестиваль у себе вдома», – розповідає програмна директорка фестивалю Вікторія Лещенко. На DocuSpace.org, як і на звичайний фестиваль, можна буде придбати абонемент, що надає право користуватися всіма можливостями сервісу з усієї території України, а можна купувати квитки на окремі фільми (передпродаж стартує 22 березня, ціна – від 30 до 90 гривень).
Про що цьогорічний фестиваль?
Тема звучить як «Повне одужання» – тобто йдеться про право людини на здоров'я. Організатори пропонують пильніше подивитися на те, як пандемія змінила кожного з нас та суспільство, й оцінити масштаб цих змін.
«У цому році всі були одностайні, бо вірус дуже змінив наше життя, привчив менше спілкуватись. І мені здається, що повне одужання – це те, чого ми всі вже чекаємо. Я не знаю, як швидко воно досяжне, але тим цікавіше про це поговорити», – каже арт-директор Docudays UA Роман Бондарчук. Про це і головна програма фестивалю: п'ять фільмів, що розповідають історії про суспільство через медицину. Відкриє фестиваль стрічка «Колектив» румунського режисера Александра Нанау, що розповідає про масштабні корупційні схеми в румунській системі охорони здоровя, викриті місцевими журналістами. Буде і фільм із «батьківщини» вірусу, що змінив життя людства – стрічка «76 днів» режисерів Хао Ву, Вейші Ченя та Аноніма про «смерть і переродження» китайського міста на 76-денному локдауні.
Хто автор візуального оформлення?
Анатолій Сурма – самобутній мультиплікатор-аматор із селища Теофіполь Хмельницької області України, автор ютуб-каналу із майже 1,5 тисячами підписників. Він робить короткі ролики на основі історій, які бачить у рідному містечку, у стилі примітивної 3Д-анімації, створеної на безкоштовних програмах.
За словами Романа Бондарчука, той ледве погодився співпрацювати з Докудейс, тому що «боявся». «Це чоловік, який вчився на тракториста, потім працював дорожнім робітником, а в 2013 році отримав серйозну травму на роботі і якийсь час не міг працювати, – розповідає Бондарчук. – Цей період привів його до того, що він почав займатись мультфільмами, і по суті створення мультфільмів для нього – це спосіб одужання».
На постері цьогорічного Docudays – лікар у захисному костюмі, який прийшов сказати Діду та Бабі (постійним героям роликів Анатолія Сурми), що їм треба дотримуватись самоізоляції. Анатолію Сурмі буде присвячено окрему програму любительської анімації.
Які особливості цьогорічного фестивалю?
Цього року на Docudays буде чимало любительського кіно та анімації. Окрім ретроспективи Сурми, відбудеться українсько-шотландська програма вернакулярного (аматорського) кіно «Трубадури кіно: Шотландія і Україна». «Ми зібрали за допомогою наших колег із Львівського кіноархіву українське аматорське кіно й звернулися до Шотландського кіноархіву, який зберігає дуже багато аматорських фільмів. У Шотландії це великий рух, люди багато цього знімають», – розповідає Вікторія Лещенко. Любительські короткометражки супроводжуватимуть інтерактиві субтитри – фахові коментарі від дослідників, задля поглиблення розуміння контексту часів, переживань та епохи стрічки.
«Борис Петер. Тиха пауза» – програма, присвячена пам'яті талановитого українського звукорежисера, який помер восени 2020-го. Серед фільмів – гучні «Українські шерифи» Романа Бондарчука та «Мій батько Євген» Андрія Загданського про багаторічного директора студії «Київнаукфільм».
Також на глядачів чекає ретроспектива документального кіно Кшиштофа Кесльовського – саме цьому жанру до того, як почати знімати ігрові фільми («Декалог», «Три кольори») віддавав перевагу знаменитий польский режисер і володар «Золотого ведмедя». Показ відбудеться в партнерстві з Інститутом імені Адама Міцкевича, а курує програму польска режисерка Аґнешка Голланд, яка особисто товаришувала із Кесльовським і була його сценаристкою.
Український фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва Linoleum покаже на Docudays два блоки короткометражної анімації з усього світу, зокрема, про ментальні хвороби. «Хвороби це доволі умовне поняття, часто це якісь змінені стани, про які ми мало знаємо, мало розуміємо, і це стигматизовані речі, і це все дуже цікаво відображено в документальній анімації», – розповідає Вікторія Лещенко.
Docu/Арт – іще одна позаконкурсна програма, в якій досліджується роль мистецтва в житті сучасної людини («Дім режисера» Марка Айзекса), непевна межа між правдою і вигадкою («Криміналістична манія» Хлої Ґалібер-Лене), а також документалістикою і фікцією («Останній лучник» Дасіль Манріке де Лара Міярес).
Docu/Хіти та МАЙСТРИ – програми, що складаються зі свіжих стрічок-хедлайнерів світових фестивалів, та створені задля «відпочинку» глядачів від подекуди емоційно важкої головної програми. Усі відібрані фільми, за словами організаторів, перекликаються майстерністю найкращих режисерів документального кіно та гумором, із яким вони розповідають про глибокі речі. Наприклад, у «Кроті», де 83-річний Серхіо проводить розслідування умов, в яких живуть його ровісники в будинку для літніх людей, і сам потроху втягується в його розважливий ритм життя. Чи у «Розбитому носі, пустих кишенях», де завсідники бару «Буремні 20-ті», що от-от закриється, підводять підсумки проведених у барі діб та випитих літрів. Або у «Полюванні на трюфелі», де досвідчені мисливці за рідкісними грибами розкривають свох секрети та філософію життя. Центральний фільм програм – метафоричний «Епіцентр» про Кубу, в якому оскарівський номінант Губерт Сауперт підбиває підсумки більш ніж сторічного протистояння Острова свободи колоніалізму, та розмірковує про долю цього центру протистояння цивілізацій.
Як щодо традиційних програм?
Усі звичні програми Docudays – Docu/Світ, Docu/Україна та Docu/Коротко – відбудуться в онлайн-форматі. Усіх їх традиційно оцінюватиме журі, яке, зокрема, обере переможця у номінації «Rights Now!» – за значний внесок у дискусію про людську гідність, свободу та рівність. У програмі Docu/Світ, яка традиційно користується популярністю через широку географію, якість фільмів та різноманітність тем відбудеться прем'єра нового фільму Аліни Горлової «Цей дощ ніколи не скінчиться» – режисерки фільму-переможця національного конкурсу Docudays-2018 «Явних проявів немає».
Також у рамках фестивалю відбудуться традиційні правозахисні дискусії, про які, як і про українську програму, Радіо Свобода розповість згодом.
