Остання екологічна перевірка Миколаївського глиноземного заводу не виявила серйозних порушень. Однак із весною по всіх довколишніх селах вітер почав розносити червону пилюку – відходи алюмінієвого виробництва, більше відомі як червоний шлам. Мінприроди готується перевіряти підприємство повторно.
А щоб такі проблеми не повторювалися, міністерство ініціює докорінні зміни у порядку роботи екологічної інспекції, заявив у п’ятницю міністр охорони довкілля Микола Злочевський.
«На великі підприємства будуть виїжджати представники різних областей, не знайомі один з одним, від 15 до 30 осіб, із виїзними лабораторіями. Тоді ми з вами побачимо правду, і припиняться розповіді про те, що екологічних інспекторів купують і за 500 доларів вони повертаються і йдуть від воріт», – сказав урядовець.
Багатолюдних перевірок для чистого повітря недостатньо – експерти
Паралельно Микола Злочевський заявив про старт програми автоматичного моніторингу стану повітря у промислових регіонах. Датчики, встановлені у містах, подаватимуть інформацію про стан повітря на центральний комп’ютер у Києві. Пілотний проект автоматичного контролю повітря з’явиться на Донеччині, пообіцяв міністр.
Посилення контролю за промисловістю, яка забруднює довкілля, – на часі, але для зменшення забруднення довкілля таких кроків недостатньо, вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін.
«Методики проведення перевірок із залученням представників різних регіонів знижують ризик корупційних зв’язків. Але якщо у перевірці братимуть участь кількадесят чоловік, це підвищить собівартість перевірки, я не певен, що нинішній бюджет міністерства це витримає. Ефективніше було б співпрацювати з підприємством постійно, без разових перевірок та потрясінь. Другий крок – запровадити обов’язковий екологічний та енергетичний аудит, а це зняло б гостроту екологічних питань та виключало б корупційну складову», – зазначив Сергій Курикін.
Інший експерт, голова громадського об’єднання «Еко-право-Київ» Борис Васильківський, наголошує, що чинне українське законодавство дає змогу використати посилення екологічного контролю для тиску на бізнес.
«Кількість податкових перевірок на рік обмежується, норм про обмеження екологічних я не бачив. Отже, будь-яке підприємство можуть перевіряти щодня, якщо на нього є скарги. А вони будуть, враховуючи відсталість технологічного процесу», – зауважив Борис Васильківський.
Він та решта експертів пропонують іншу стратегію контролю за промисловим забрудненням: встановлювати датчики екомоніторингу не в містах, а безпосередньо на виробництві та одразу ж оприлюднювати всі показники в інтернет. А для подолання корупції у контрольних органах – посилювати кожну групу перевіряльників журналістами та громадськими активістами і щоразу перевіряти роботу кожного інспектора, який вивчав екологічну ситуацію на підприємствах.
А щоб такі проблеми не повторювалися, міністерство ініціює докорінні зміни у порядку роботи екологічної інспекції, заявив у п’ятницю міністр охорони довкілля Микола Злочевський.
«На великі підприємства будуть виїжджати представники різних областей, не знайомі один з одним, від 15 до 30 осіб, із виїзними лабораторіями. Тоді ми з вами побачимо правду, і припиняться розповіді про те, що екологічних інспекторів купують і за 500 доларів вони повертаються і йдуть від воріт», – сказав урядовець.
Багатолюдних перевірок для чистого повітря недостатньо – експерти
Паралельно Микола Злочевський заявив про старт програми автоматичного моніторингу стану повітря у промислових регіонах. Датчики, встановлені у містах, подаватимуть інформацію про стан повітря на центральний комп’ютер у Києві. Пілотний проект автоматичного контролю повітря з’явиться на Донеччині, пообіцяв міністр.
Посилення контролю за промисловістю, яка забруднює довкілля, – на часі, але для зменшення забруднення довкілля таких кроків недостатньо, вважає екс-міністр охорони довкілля Сергій Курикін.
«Методики проведення перевірок із залученням представників різних регіонів знижують ризик корупційних зв’язків. Але якщо у перевірці братимуть участь кількадесят чоловік, це підвищить собівартість перевірки, я не певен, що нинішній бюджет міністерства це витримає. Ефективніше було б співпрацювати з підприємством постійно, без разових перевірок та потрясінь. Другий крок – запровадити обов’язковий екологічний та енергетичний аудит, а це зняло б гостроту екологічних питань та виключало б корупційну складову», – зазначив Сергій Курикін.
Інший експерт, голова громадського об’єднання «Еко-право-Київ» Борис Васильківський, наголошує, що чинне українське законодавство дає змогу використати посилення екологічного контролю для тиску на бізнес.
«Кількість податкових перевірок на рік обмежується, норм про обмеження екологічних я не бачив. Отже, будь-яке підприємство можуть перевіряти щодня, якщо на нього є скарги. А вони будуть, враховуючи відсталість технологічного процесу», – зауважив Борис Васильківський.
Він та решта експертів пропонують іншу стратегію контролю за промисловим забрудненням: встановлювати датчики екомоніторингу не в містах, а безпосередньо на виробництві та одразу ж оприлюднювати всі показники в інтернет. А для подолання корупції у контрольних органах – посилювати кожну групу перевіряльників журналістами та громадськими активістами і щоразу перевіряти роботу кожного інспектора, який вивчав екологічну ситуацію на підприємствах.