Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 19:50

Ритуальний кошторис


Ритуальні послуги у Києві подешевшають удвічі. Про це заявив начальник міського Управління ритуальних послуг Борис Фролов. Вартість поховання у столиці сягає 29 тисяч гривень. У керівництві міста визнають, що такі розцінки є «захмарними». Тим часом і в Києві, і в більшості інших українських обласних центрів проблема надання ритуальних послуг ускладнюється дефіцитом землі для поховання.

За чинним законодавством, право надавати ритуальні послуги мають передусім комунальні підприємства. Комерційні фірми теж можуть надавати такі послуги. Але лише після того, як укладуть угоди з комунальними підприємствами.

Ритуальні послуги: комунальні підприємства проти комерційних

На київському ринку ритуальних послуг діють 5 комунальних підприємств і понад 40 комерційних. Але жодна з них таких угод не уклала, стверджує начальник міського Управління ритуальних послуг Борис Фролов.

«Роботи, які мали здійснювати комунальні підприємства з надання ритуальних послуг, віддавали приватним підприємствам. Тому і склалося таке становище у комунальних підприємствах. Вони просто на межі банкрутства. На сьогодні через неоднозначне трактування законодавства ритуальні служби міста Києва не уклали жодного договору з комерційними структурами. Звідси виникають проблеми із відсутністю контролю за цінами на ці послуги», – пояснює Фролов.

При цьому, за його словами, комерційні структури відбирають у комунальних підприємств ті ритуальні послуги, які надавалися безкоштовно або за значно меншу ціну. Наприклад, перевезення тіла померлого у деяких комерційних структурах коштувало понад 3 тисячі гривень, а в комунального підприємства – 879 гривень. Хоча в комерційних фірм якість наданої послуги може бути не кращою, а навіть гіршою, стверджує Борис Фролов: «За чинними нормативними документами, доставку тіла померлого із дому в морг має здійснювати транспорт лікувальних закладів і спецрота МВС. Нині цей вид послуг лікувальні заклади із об’єктивних причин не надають. А здійснюють перевезення деякі комерційні структури, не пристосовані до цього. Санітарних норм не дотримуються. При цьому нав’язується увесь перелік ритуальних послуг з організації поховання».

Тим часом у комерційних структурах, які займаються ритуальними послугами в Києві, не погоджуються з такими твердженнями представників міської влади. У фірмах запевняють, що діють винятково в рамках закону. А ціни формуються об’єктивно; якби не конкуренція між різними фірмами (і приватними, і комунальними), розцінки були б іще вищими.

До речі, Антимонопольний комітет вважає, що надання ритуальних послуг лише комунальними підприємствами порушує законодавство про захист економічної конкуренції. Після відповідного висновку Антимонопольного комітету Київська міськрада скасувала своє рішення про те, що надання таких послуг є виключно компетенцією комунальних підприємств.

Дефіцит землі

Взагалі, які б не були проблеми із ритуальними послугами, міська влада має всі важелі для їхнього вирішення, констатує голова підкомітету парламентського комітету житлово-комунального господарства Зіновій Шкутяк.

«У всіх містах ці ціни залежать від того, які витрати ідуть на те, щоб обслуговувати ці місця поховання і робити поховання. Людину поховали, але ж потім цю територію ще треба обслуговувати. Міська влада Києва все може зробити, це в її руках. Вони можуть дотувати цю схему, якщо вони хочуть. Вони повинні правильно, економічно обґрунтовано зробити обрахунки. Це в руках міської влади, це є виключно питання міського самоврядування», – зауважив депутат.

Тим часом і в Києві, і в більшості інших великих міст існує серйозна проблема нестачі землі для поховання. На львівських цвинтарях через два-три роки також не буде вільних місць, повідомляє львівська кореспондентка Радіо Свобода. Останні п’ятнадцять років місцева влада не може виділити нову земельну ділянку під міський цвинтар,

Нині з 12 кладовищ у Львові функціонує лише одне, Голосківське. Цвинтар розрахований на 10 тисяч місць, але стане місцем спочинку 15 тисяч людей. У місцевому бюджеті передбачили майже 90 тисяч гривень, щоб визначити межі цвинтаря і приватних земельних ділянок. Адже зараз відбувається самовільне розширення території цвинтаря.

Львівська міськрада намагається домовитися з Миклашівською сільською радою Пустомитівського району, що за 10 кілометрів від обласного центру, щоб придбати 60 гектарів землі під нове міське кладовище. Сільські депутати назвали велику суму, кажуть у мерії: перший внесок мав би становити 25 мільйонів гривень. Однак цей новий цвинтар вирішив би проблему поховання городян на 70–80 років. На його території планують збудувати й ритуальну капличку з наданням усіх послуг.

Нині ж у Львові є лише одне місце, поруч із моргом, де утримують і відспівують покійників. Як розповів директор ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Василь Глова, у найближчий час мерія планує збудувати ще три ритуальні зали в місті. «Там має бути і зал відправи, і капличка, і холодильники для тіл. Ми зараз над цим працюємо».

За словами Василя Глови, у Львові немає охочих вкладати інвестиції у цей вид послуг, не планується будувати і крематорій. Такий вид поховання галичанами зазвичай не сприймається – за п’ять років роботи до Василя Глови звернулися з проханням про кремацію померлої людини лише три родини, і відбувалися процедури в Києві.

Складнощі в Києві

У столиці з 29 кладовищ теж відкрите лише одне – Північне. Місць на ньому катастрофічно бракує, кажуть представники міської влади. Протягом минулого року в Києві померло 28 з половиною тисяч осіб. А на столичних цвинтарях поховали всього 10 тисяч померлих.

Киянка Світлана на власному досвіді переконалася в тому, що поховати людину в столиці майже неможливо. І дуже дорого, і місць на цвинтарях обмаль.

«На цвинтарях у самому місті це практично неможливо, або коштує якісь абсолютно нереальні гроші – починаючи від 1000 доларів і більше. За таку суму можна небіжчика підпоховати до родичів. В мене була проблема такого пошуку місця кілька років тому. І на Берковцях за суму 1000 доларів мені запропонували такий варіант: поховати людину разом із іншими нашими родичами, які померли дуже давно. Я відмовилася, і абсолютно без проблем знайшла місце на Південному цвинтарі, це коштувало не так дорого, доглядають цей цвинтар гарно. А ще я чула, що якісь напівлегальні, кримінальні фірми пропонують ховати по-новому на місці старих, закинутих могил, де вже навіть пам’ятника не лишилося, до яких ніхто вже не ходить», – розповіла киянка.

Впливати на зниження ціни зможе розширення території відкритих кладовищ, а також облаштування нових, вважають у міській держадміністрації.

Тим часом заступник глави КМДА Олександр Мазурчак повідомив, що в столиці залишилися можливості для поховання померлих на 1,5–2 роки. У міській владі також пообіцяли виділити на безкоштовне поховання малозабезпечених киян два з половиною мільйони гривень.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG