Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка зібрав провідних перекладачів для обговорення націєтворчої місії перекладу. Дискусія щодо ролі якісного перекладу та перекладачів як чинників державної політики пройшла за участю першого заступника Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України Тараса Качки та В’ячеслава Толкованова, директора програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії» в Україні.
За їхніми словами, в Україні наразі є велика потреба у перекладачах, які окрім досконалого володіння основними мовами ЄС (англійською, французькою, німецькою), ще мають ґрунтовні знання в конкретних галузях науки, техніки та господарської діяльності.
Через брак таких фахівців та недооцінку ролі якісного перекладу Україна уже має кілька правових колізій, пов’язаних, зокрема, з тим, що Європейська хартія регіональних або міноритарних мов перекладалася не з мови оригіналу, а з російського перекладу цього документа.
Такі ж проблеми і з Європейською хартією місцевого самоврядування, – наголосив В’ячеслав Толкованов. Тому, на його думку, важливо залучати добрих фахівців і вносити правки у документи, які хоч і ратифіковані, але містять неточності й різночитання. До такої практики вдаються і європейські інституції, постійно вдосконалюючи тексти й публікуючи правки в додатках (корігендумах) до офіційних збірників нормативних документів, – наголосив Тарас Качка.
Художні ж переклади української літератури на мови світу й навпаки є основою ствердження України у світі як незалежної держави, – вважає вчений, письменник та перекладач Максим Стріха.
Це вже ІІІ Академічна дискусія у рамках проекту «Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом», започаткованої Інститутом філології КНУ імені Шевченка.
За їхніми словами, в Україні наразі є велика потреба у перекладачах, які окрім досконалого володіння основними мовами ЄС (англійською, французькою, німецькою), ще мають ґрунтовні знання в конкретних галузях науки, техніки та господарської діяльності.
Через брак таких фахівців та недооцінку ролі якісного перекладу Україна уже має кілька правових колізій, пов’язаних, зокрема, з тим, що Європейська хартія регіональних або міноритарних мов перекладалася не з мови оригіналу, а з російського перекладу цього документа.
Такі ж проблеми і з Європейською хартією місцевого самоврядування, – наголосив В’ячеслав Толкованов. Тому, на його думку, важливо залучати добрих фахівців і вносити правки у документи, які хоч і ратифіковані, але містять неточності й різночитання. До такої практики вдаються і європейські інституції, постійно вдосконалюючи тексти й публікуючи правки в додатках (корігендумах) до офіційних збірників нормативних документів, – наголосив Тарас Качка.
Художні ж переклади української літератури на мови світу й навпаки є основою ствердження України у світі як незалежної держави, – вважає вчений, письменник та перекладач Максим Стріха.
Це вже ІІІ Академічна дискусія у рамках проекту «Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом», започаткованої Інститутом філології КНУ імені Шевченка.
