Доступність посилання

ТОП новини

За 20 років незалежності понад 1 мільйон українців стали мусульманами? (Світова преса)


Прага – Західні експерти зауважують, що деякі промосковські засоби інформації намагаються нагнітати в Україні антимусульманські страхи. Чи дійсно за 20 років незалежності понад один мільйон українців могли перейти в мусульманство, запитують аналітики. Вони також не заперечують того, що деякі арабські країни фінансують поширення мусульманства в Україні. Інші оглядачі звертають увагу на ймовірні наміри Московського патріарха Кирила «прийняти українське громадянство і змінити свій титул на «Патріарха Московського та Київського», але зауважують, що на перешкоді цьому є досить своєрідні церковні реалії в Україні. А чимало газет запитують, чи не грає Леонід Кучма з вогнем у намаганнях виявити, хто ж насправді стоїть за майором Мельниченком.

Відомий американський аналітик Пол Ґобл, який працює тепер більше для Eurasiareview.com, звертає увагу на публікацію російським агентством «Росбалт» матеріалу про те, що нібито за роки незалежності понад 1 мільйон слов’ян (українців та росіян) в Україні стали віруючими-мусульманами. Російські журналісти стверджують, що це стало можливим нібито завдяки терпимій позиції української влади перед наступом мусульманства, і нагнітають страхи перед імовірністю появи незабаром «слов’янських терористів-смертників». Кореспондент «Росбалт» приурочує свій матеріал до нещодавньої конференції в Києві з проблем і перспектив ісламу в Україні та наголошує, з посиланням на українське джерело, що «новонавернених мусульман» із числа етнічних українців чи етнічних росіян нараховується в Україні не менше ніж півтора мільйона осіб. Пол Ґобл зауважує тут некоректність російського автора, бо в самій Україні кажуть про загальну кількість мусульман у півтора мільйона, а не лише про «новонавернених» із числа слов’ян, котрих може бути насправді набагато менше названої в «Росбалті» цифри. Американський аналітик також вважає ці «підрахунки» неприхованим перебором і наголошує, що «стаття Стешенко в «Росбалті» явно направлена на розпалювання страхів, котрі базуються на перебільшеннях». Але, як зауважує американський аналітик, навіть загальна кількість мусульман у півтора мільйона в Україні виявляє пропорцію – один мусульманин на 30 дорослих жителів тут, що значно менша від російської, де один мусульманин припадає в середньому на 5 дорослих росіян. Ці пропорції, на думку Пола Ґобла, виявляють небачену дотепер тенденцію зростання присутності мусульман у цій частині світу. У статті далі йдеться про відмінності в підходах Москви й Києва щодо ісламських організацій, що нібито по-різному впливає на процес радикалізації в мусульманських спільнотах двох країн. А також наводяться твердження російського автора з «Росбалту» про нібито все більший антислов’янський, антиросійський зміст ісламської пропаганди в Україні, зростання виливу радикальних ісламських груп та ймовірний приплив в Україну фінансів із таких мусульманських країн, як Кувейт, Катар, Туреччина. Пол Ґобл також звертає увагу на те, що автор статті в «Росбалті» на завершення переймається неувагою нинішньої української влади до «становища етнічних росіян в Україні», поряд із заявами влади у Києві про «створення всіх умов, необхідних для рівності етносів та релігій».

Польська «Жечпосполіта» попереджає про наростання «церковної битви за Київ». Маються на увазі нібито наміри Московського патріарха Кирила «прийняти українське громадянство й змінити свій титул на «Патріарха Московського і Київського». При цьому польська газета посилається, на заяви з цього приводу з боку Київського патріарха Філарета. Представники Київського патріархату вважають, що без явного впливу в Україні Кирило не може посилювати свій вплив у самій Росії. Це ж зауважують і цитовані в «Жечпосполіті» експерти. Хоча намагання Кирила підпорядкувати церковному впливу Москви українців, як цитує газета експертів, наштовхуються на низку перепон. Серед яких явно більше порозуміння Київського патріархату з римо-католиками, греко-католиками та автокефальною православної церквою України. «Жечпосполіта» також зауважує, що на перешкоді цим планам Кирила стоїть також і митрополит УПЦ (МП) Володимир Сабодан, котрий мав би за такої ситуації піти у відставку, чого Московський патріарх у даний час не бажає.

Російська «Нєзавісімая газета» інформує про бадьорий настрій колишнього Президента Леоніда Кучми після так довго очікуваної у Києві «очної ставки» Генпрокуратури між ним та відомим загалу майором Мельниченком, котрий проходить лише свідком у справі про вбивство журналіста Гонгадзе. Очне знайомство Кучми з Мельниченком сталося в Генпрокуратурі аж із 5-ї спроби в понеділок. Московське видання наводить тут також міркування експертів з приводу ймовірної ролі у цій кримінальній справі проти Кучми так званих «записів Мельниченка», котрі Генпрокуратура визнала речовими доказами у даному разі, а сам Кучми називає записи не лише сумнівними, а й навіть «плітками», котрі «притягнули до справи». По-різному сприймають експерти натяки самого майора Мельниченка на небезпеку цього розслідування для життя екс-Президента Кучми і «Нєзавісімая газета» цитує самого звинувачуваного, котрий, заявив: «Для мене важливо було б зрозуміти, хто ж ляльковод. Всім зрозуміло, що він був. Але хто це, для мене це також питання».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG