– Люди, які прочитали «Хижу», побачили, як тісно переплітається містичне, духовне з матеріальним, Добро зі Злом – ці люди набувають певного досвіду. Адже не все в житті можна пояснити, зрозуміти, прийняти, і я намагаюсь показати читачам багатовимірність світу. Люди втомились від традиційних розмов про Бога та церковної бюрократії – але не припинили думати про Всевишнього. І виявилось, що у нашому майже нехристиянському світі Бог не помер і не застарів! Мені приємно, що у цій думці мільйони людей мене підтримують, я щиро їм за це вдячний.
– Американське видання US Today та британська корпорація ВВС назвали Вас послідовником Стівена Кінга: у книзі «Хижа» поєднались триллер, роман жахів, містика. А Ви як самі називаєте свій твір?
– Розумієте, ніколи не знаєш, як назвати той чи інший твір, до якого жанру його віднести! Я вважаю себе людиною світу, сучасним інтернаціоналістом, а критики та літературознавці вважають мене американським письменником. При тому, що маніяки, подібні до антигероя «Хижі», існують у цілому світі, викрадають і вбивають беззахисних дітлахів або жінок. На жаль, є чимало спільного у багатьох куточках світу, включно із злочинами. Коли у моїй голові з’явилась ідею роману, а перед внутрішнім зором постала хижа, схована в орегонських хащах, із тілом невинної дівчинки – я збагнув, що маю написати такий жорсткий твір, щоб утвердити гуманізм.
– А про Україну, коли познайомитеся з країною, хочете що-небудь цікаве написати?
– Знову ж таки: не знаю! Я тепер мандрівник, моя юність пов’язана з Азією, можливо, майбутнє буде пов’язане з Україною. Але я б хотів побачити вашу країну, відчути психологію людей, які тут живуть. Мені відомо, що українці стикаються зі складними соціальними проблемами, але я не той, хто допоможе їх вирішити. Знаю, що українці теж шукають Бога, сподіваючись на його підтримку. Тим більше, що, знову повторюсь, подібні проблеми можна побачити в іншій державі, в іншому місці.
– Американське видання US Today та британська корпорація ВВС назвали Вас послідовником Стівена Кінга: у книзі «Хижа» поєднались триллер, роман жахів, містика. А Ви як самі називаєте свій твір?
– Розумієте, ніколи не знаєш, як назвати той чи інший твір, до якого жанру його віднести! Я вважаю себе людиною світу, сучасним інтернаціоналістом, а критики та літературознавці вважають мене американським письменником. При тому, що маніяки, подібні до антигероя «Хижі», існують у цілому світі, викрадають і вбивають беззахисних дітлахів або жінок. На жаль, є чимало спільного у багатьох куточках світу, включно із злочинами. Коли у моїй голові з’явилась ідею роману, а перед внутрішнім зором постала хижа, схована в орегонських хащах, із тілом невинної дівчинки – я збагнув, що маю написати такий жорсткий твір, щоб утвердити гуманізм.
– А про Україну, коли познайомитеся з країною, хочете що-небудь цікаве написати?
– Знову ж таки: не знаю! Я тепер мандрівник, моя юність пов’язана з Азією, можливо, майбутнє буде пов’язане з Україною. Але я б хотів побачити вашу країну, відчути психологію людей, які тут живуть. Мені відомо, що українці стикаються зі складними соціальними проблемами, але я не той, хто допоможе їх вирішити. Знаю, що українці теж шукають Бога, сподіваючись на його підтримку. Тим більше, що, знову повторюсь, подібні проблеми можна побачити в іншій державі, в іншому місці.
