Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 20:25

Шляхами милосердя Другої світової


Джон Теффт, посол Америки в Україні, на виставці «Шляхи милосердя» в музеї Великої Вітчизняної війни, Київ, 8 квітня 2011 року

Київ – Виставка під назвою «Шляхи милосердя» відкрилася у п’ятницю в Київському музеї Великої Вітчизняної війни. Вона розповідає про жителів Нідерландів, Америки та України, які у важкі часи Другої світової надавали підтримку і допомогу постраждалим, біженцям та сиротам. Виставка відбулася завдяки підтримці посольства США.

В експозиції виставки – клаптикові ковдри ручної роботи, яскраві і такі домашні. У часи Другої світової війни вони зігрівали своїм теплом дітей, жертв Голокосту та остарбайтерів.

А шила їх голландка Ен Тахелаар. Тоді їй було трохи більше, ніж 20, і приєднавшись до Руху опору в Нідерландах, вона виконувала таємні доручення, а також переховувала у своєму домі біженців, зокрема і з України. На виставці представлені ковдри, зшиті нею та іншими, анонімними, майстринями з Канади та Америки.

Ці покривала є справжнім символом співчуття й доброчинності, зауважує Джон Теффт, посол Америки в Україні. «Героїзм на війні зазвичай асоціюється в нас із героїзмом на полях битв, і це цілком зрозуміло, – каже він. – Сьогоднішня виставка теж розповідає нам про героїзм. Але робить це завдяки простим клаптиковим ковдрам. Їхня простота нагадує нам про те, що особисті вчинки співчуття і доброти також є справжнім виявом героїзму. Ен Тіхелаар говорила: всі, хто вкривався цими покривалами, щось втратили у цій війні – дім, близьких, віру. Вкриваючись ними, ці люди готувалися до того, щоб почати нове життя».

Спільний проект

Автором і організатором виставки стала Лінда Норріс, експерт музейної справи з Америки. Вона розповіла, що ще в 2008 році аналогічна експозиція була представлена в Голландії. Тепер вона в Україні.

«Дуже багато людей долучилося до організації цієї виставки. Коли я несподівано з’явилася в кабінеті заступниці директора меморіалу Любові Легасової зі своєю пропозицією, вона та всі надзвичайні працівники музею сказали «так», ми зробимо це, ми віднайдемо матеріали в наших архівах і створимо спільний проект», – зауважила Лінда Норріс.

Працівники меморіалу були настільки захоплені ідеєю проекту, що віднайшли та впорядкували реліквійні матеріали фондових колекцій всього за один місяць. Адже виставка розповідає не лише про героїнь з інших країн, а й про українок, які рятували цілі єврейські родини, групи військовополонених, та допомагали багатьом переслідуваним нацистською владою. За свої вчинки вони були нагороджені медаллю Флоренс Найтінгейл – відзнакою Міжнародного червоного хреста.

«Серед українських санітарних інструкторів такої відзнаки 13 дівчат були удостоєні цієї високої, почесної нагороди. Наприклад, в експозиції представлені матеріали про Людмилу Родіонову та Марію Сердюк. Лише протягом 1942 року Людмила Родіонова врятувала 78 бійців і командирів, сама була 5 разів поранена. Марія Сердюк лише під час оборонних боїв під Новоросійськом врятувала життя ста пораненим – сто людей винесла з поля бою. І, до речі, вона досі жива», – розповіла Ярослава Пасічко, науковий співробітник музею.

Виставка «Шляхи милосердя» розповідає про минуле, але її ідея спрямована в майбутнє, говорять її організатори. Вона ставить відвідувачам запитання: «А що ж особисто я можу зробити, щоб допомогти нужденним уже в наш час?».
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG