За новим законом, органам державної влади забороняється отримувати безкоштовно майно та послуги, а чиновникам – подарунки від підлеглих, якщо їхня вартість перевищує 50 відсотків окладу. Парламент також зробив обов’язковою спеціальну перевірку кандидатів на держслужбовців, зокрема, щодо достовірності відомостей їхніх декларацій, стану здоров’я та освіти. У випадку, якщо з’ясується, що кандидат надав неправдиву інформацію, то йому буде відмовлено у призначенні.
Утім, найголовніше, що чиновників і членів їхніх сімей зобов’язали щорічно декларувати не лише доходи та майно, а й свої витрати, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат від Партії регіонів Валерій Бондик.
«Потрібно не балакати, а вже щось виконувати. Корупція може зникнути тоді, коли вона стане гласною. Порядок декларування, гласність цього процесу декларування доходів та видатків дозволяє сподіватися на те, що корупція може зникнути. Щоб не було закритих тем щодо оподаткування, рівня доходів і видатків чиновників», – зауважив депутат.
Антикорупційний закон не запобігає хабарництву – Коліушко
Проте експерти нагадують: народні депутати додали до закону норму, що полегшує життя чиновників. Їх зобов’язали декларувати витрати лише у тому випадку, якщо вони перевищують 50 тисяч гривень. Крім того, закон хоч і наводить перелік корупційних діянь і визначає міру відповідальності, та все ж залишається далеко не досконалим, зазначив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
«Недоліком цього закону, я б відзначив, є недостатність превентивних заходів. Наприклад, не згадується в законі обов’язок держави не поєднувати в компетенції одного органу надання адміністративних послуг і контроль за законністю у цій сфері. Це те, що у нас в межах так званої адміністративної реформи стало загальним правилом. Це навіть узаконили. Насправді саме це є джерелом корупції», – каже експерт.
Корупційні схеми залишатимуться «у законі» до липня – Оніщук
У свою чергу колишній міністр юстиції, президент Інституту правової політики Микола Оніщук зауважив, що список недоліків закону можна продовжити, але найважливішим є те, що він не набув чинності, а чинні раніше законодавчі норми Верховна Рада скасувала.
«Така ситуація буде зберігатися до 1 липня. Адже закон набуде чинності у випадку його оприлюднення лише з 1 липня. Таким чином, півроку ми будемо перебувати у стані, коли ніякого антикорупційного законодавства немає. Це свідчить про те, що рішення про скасування свого часу законів було помилковим. Можна було вносити зміни у статті, що викликали дискусію, чи принаймні на це заслуговували», – нагадав Микола Оніщук.
Відповідно до рейтингу міжнародної правозахисної організації Transparency International, у 2010 році за рівнем сприйняття корупції Україна перебувала на 134-му місці. Вона розділила цей рядок рейтингу із Зімбабве, Того і Сьєрра-Леоне.
Утім, найголовніше, що чиновників і членів їхніх сімей зобов’язали щорічно декларувати не лише доходи та майно, а й свої витрати, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат від Партії регіонів Валерій Бондик.
«Потрібно не балакати, а вже щось виконувати. Корупція може зникнути тоді, коли вона стане гласною. Порядок декларування, гласність цього процесу декларування доходів та видатків дозволяє сподіватися на те, що корупція може зникнути. Щоб не було закритих тем щодо оподаткування, рівня доходів і видатків чиновників», – зауважив депутат.
Антикорупційний закон не запобігає хабарництву – Коліушко
Проте експерти нагадують: народні депутати додали до закону норму, що полегшує життя чиновників. Їх зобов’язали декларувати витрати лише у тому випадку, якщо вони перевищують 50 тисяч гривень. Крім того, закон хоч і наводить перелік корупційних діянь і визначає міру відповідальності, та все ж залишається далеко не досконалим, зазначив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
«Недоліком цього закону, я б відзначив, є недостатність превентивних заходів. Наприклад, не згадується в законі обов’язок держави не поєднувати в компетенції одного органу надання адміністративних послуг і контроль за законністю у цій сфері. Це те, що у нас в межах так званої адміністративної реформи стало загальним правилом. Це навіть узаконили. Насправді саме це є джерелом корупції», – каже експерт.
Корупційні схеми залишатимуться «у законі» до липня – Оніщук
У свою чергу колишній міністр юстиції, президент Інституту правової політики Микола Оніщук зауважив, що список недоліків закону можна продовжити, але найважливішим є те, що він не набув чинності, а чинні раніше законодавчі норми Верховна Рада скасувала.
«Така ситуація буде зберігатися до 1 липня. Адже закон набуде чинності у випадку його оприлюднення лише з 1 липня. Таким чином, півроку ми будемо перебувати у стані, коли ніякого антикорупційного законодавства немає. Це свідчить про те, що рішення про скасування свого часу законів було помилковим. Можна було вносити зміни у статті, що викликали дискусію, чи принаймні на це заслуговували», – нагадав Микола Оніщук.
Відповідно до рейтингу міжнародної правозахисної організації Transparency International, у 2010 році за рівнем сприйняття корупції Україна перебувала на 134-му місці. Вона розділила цей рядок рейтингу із Зімбабве, Того і Сьєрра-Леоне.
