Доступність посилання

ТОП новини

Молдова: президентом стає комуніст


Молдова: президентом стає комуніст

Прага, 4 квітня 2001 — Уперше в історії післярадянських країн президентом обрано комуніста. І сталася ця тривожна подія в середу зовсім поруч із Україною, в державі, що її вважають за найбіднішу в Європі — в Молдові.

Провідник молдовських комуністів Владімір Воронін отримав на голосуванні в парламенті відразу 71 голос зі 101. Цікавий збіг — комуністи в нещодавно переобраному парламенті, який тепер і обирає в Молдові президента, контролюють якраз 71 місце…

Новий президент вірний політиці партії: він пообіцяв скасувати саму президентську посаду як «буржуазну». Додамо, що саме під тиском комуністів іще попередній парламент Молдови значно обмежив восени минулого року президентські повноваження і скасував його всенародні вибори.

Абсолютна перемога комуністів на дочасних парламентських виборах у лютому, здається, заскочила й їх самих. І тепер програма їхнього президента, що його обрання довершило зміну влади, виглядає якось непослідовно.

Із одного боку, Воронін обіцяє зберегти взаємини зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом і виконати зобов’язання перед ними — адже принаймні виплатити старі борги без нових позик країна не зможе.

Але щодо приватизації, без якої МВФ позик не дасть, президент-комуніст не був так конкретний. Він повторив, що підтримує приватну власність і вільне підприємництво — яке, щоправда, на його думку, переважно скриміналізоване.

Натомість позицію Компартії чіткіше висловила днями спікер парламенту Євгенія Остапчук — вона, говорячи про майбутній перегляд цілої низки законів, серед іншого, нагадала, що партія проти перетворення землі на товар, натякнувши на можливу ревізію а∂рарних реформ.

Так само й постійно проголошувані ще в перебігу виборчої кампанії розширення системи соціяльного забезпечення, урядовий контроль за цінами на комунальні послуги і вповільнення й так летаргічного поступу Молдови до вільного ринку навряд чи привернуть іноземних інвесторів, на що все-таки сподіваються комуністи, заспокоюючи їх світлим майбутнім, тобто, вибачте, майбутньою політичною стабільністю, якої дійсно так бракувало Молдові останнім часом.

Рецепт цієї стабільності комуністи мають простий: звичайно ж, боротьба з корупцією (мабуть, без такої декларації не обійшовся ще жоден новообраний керівник на післярадянських просторах), референдум про вступ Молдови до союзу Росії й Білорусі і референдум про запровадження другої державної мови — звісно, російської. А на що б іще чекати від Владіміра Вороніна, росіянина родом із Придністров’я, що за радянських часів пройшов чимало сходинок партапаратно-державної кар’єри?

Із фактично напівнезалежним Придністров’ям новий президент Молдови хоче возз’єднання — це, разом із виведенням країни з економічної кризи (якими заходами — ви вже знаєте), має стати його пріоритетом. Два щойно загадані запропоновані ним референдуми цьому, звичайно, допоможуть. Проголошена боротьба з корупцією, якщо вона таки відбудеться, — навряд чи…

Парламентські вибори, які й привели молдовських комуністів до влади, означають, що виборці хочуть змін, уважає Воронін. Які насправді будуть ці зміни, покаже майбутнє. Залишається приєднатися до оптимізму вже колишнього президента Петру Лучінского: він вірить, що комуністи вже не зможуть із головних питань повернутися до минулого.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG