Прага, 5 березня 2001 – З огляду на можливі політичні наслідки повітряного інциденту з американським і китайським військовими літаками неподалік від китайських територіальних вод, західна преса і далі широко коментує цю подію. На думку деяких оглядачів, непоступлива позиція Пекіна може започаткувати нову хвилю холодної війни. Інші коментатори вважають, що китайські керівники, затягуючи вирішення справи, намагаються таким чином домогтися від Вашінгтона згоди відмовитися від військової підтримки Тайваню, який Пекін розглядає, як частину китайської території.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті висловлює думку, що у нинішній ситуації обидві сторони повинні б повести себе, як дружні країни, навіть якщо вони не є такими. У рамках конструктивного підходу сторони повинні представити одна одній вичерпну інформацію про індидент, бо світ не надто орієнтується в тому, що насправді сталося. При цьому члени екіпажу, які змушені були зробити посадку на чужій території, а також пошкоджений літак мали би бути негайно звільнені і повернутися на батьківщину. Вашінгтон і Пекін фактично не союзники і навіть не друзі, закінчує газета «Нью-Йорк таймс», проте у таких випадках завжди повинно залишатися місце для тихої дипломатії, мета якої – стабілізувати взаємини.
Варто навести також коментар Вільяма Сефайра із цієї ж газети «Нью-Йорк таймс». Реакцію Пекіна на інцидент автор розцінює, як приклад комуністичної ментальності часів холодної війни. Автор перелічує кожен з аспектів, на яких зосереджують увагу китайські керівники. По-перше, вони звинувачують Сполучені Штати в убивстві пілота китайського літака, що впав у море. По-друге, заявляють, що інцидент стався над територіальними водами Китаю, хоча насправді він стався 50 миль (тобто близько вісімдесяти кілометрів) від китайських територіальних вод. По-третє, вони висувають звинувачення, що пошкоджений літак сів на китайському аеродромі без дозволу. По-четверте, затримують членів екіпажу американського літака, трактуючи їх, як в’язнів. По-п’яте, затримують військовий літак США. По-шосте, звинувачують у стеженні за китайською прикордонною службою і нафтовими розробками. По-сьоме, намагаються принизити Сполучені Штати перед азійськими державами, вимагаючи офіційного вибачення за інцидент, що стався над нейтральними водами. Хоча автор передбачає, що екіпаж американського літака незабаром буде звільнено, дотеперішня поведінка Пекіна може, однак, завдати серйозної шкоди взаєминам між двома країнами.
Цю ж тему порушує і низка європейських газет. Оглядачі підкреслюють, що Пекін, як видно з усього, спеціально роздмухує скандал навкола досі невиясненого інциденту, щоб використати його, як козир у переговорах про припинення американської військової допомоги Тайваневі.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті висловлює думку, що у нинішній ситуації обидві сторони повинні б повести себе, як дружні країни, навіть якщо вони не є такими. У рамках конструктивного підходу сторони повинні представити одна одній вичерпну інформацію про індидент, бо світ не надто орієнтується в тому, що насправді сталося. При цьому члени екіпажу, які змушені були зробити посадку на чужій території, а також пошкоджений літак мали би бути негайно звільнені і повернутися на батьківщину. Вашінгтон і Пекін фактично не союзники і навіть не друзі, закінчує газета «Нью-Йорк таймс», проте у таких випадках завжди повинно залишатися місце для тихої дипломатії, мета якої – стабілізувати взаємини.
Варто навести також коментар Вільяма Сефайра із цієї ж газети «Нью-Йорк таймс». Реакцію Пекіна на інцидент автор розцінює, як приклад комуністичної ментальності часів холодної війни. Автор перелічує кожен з аспектів, на яких зосереджують увагу китайські керівники. По-перше, вони звинувачують Сполучені Штати в убивстві пілота китайського літака, що впав у море. По-друге, заявляють, що інцидент стався над територіальними водами Китаю, хоча насправді він стався 50 миль (тобто близько вісімдесяти кілометрів) від китайських територіальних вод. По-третє, вони висувають звинувачення, що пошкоджений літак сів на китайському аеродромі без дозволу. По-четверте, затримують членів екіпажу американського літака, трактуючи їх, як в’язнів. По-п’яте, затримують військовий літак США. По-шосте, звинувачують у стеженні за китайською прикордонною службою і нафтовими розробками. По-сьоме, намагаються принизити Сполучені Штати перед азійськими державами, вимагаючи офіційного вибачення за інцидент, що стався над нейтральними водами. Хоча автор передбачає, що екіпаж американського літака незабаром буде звільнено, дотеперішня поведінка Пекіна може, однак, завдати серйозної шкоди взаєминам між двома країнами.
Цю ж тему порушує і низка європейських газет. Оглядачі підкреслюють, що Пекін, як видно з усього, спеціально роздмухує скандал навкола досі невиясненого інциденту, щоб використати його, як козир у переговорах про припинення американської військової допомоги Тайваневі.
