Прага, 6 березня 2001 – Дальші ускладнення у взаєминах між США і Китаєм у зв’язку з недавнім повітряним інцидентом залишаються у центрі уваги західної преси. Затягування Пекіном вирішення справи, як вважають коментатори, завдасть серйозної шкоди обом сторонам, зокрема Китаєві, який порівняно нещодавно отримав статус найбільшого сприяння у торгівлі зі США і очікує від Вашінгтона підтримки в інтеграції до Світової організації торгівлі.
Після численних коментарів у західній пресі, в яких автори розцінюють затягування Пекіном вирішення справи, як бажання змусити Вашінгтон припинити достави зброї Тайваневі, коментатор газети «Уолл стріт джорнел» Пол Джіґот пише про те, що інцидент допоможе також президентові США Бушу у справі побудови нової право-центристської політики щодо Китаю, який багато політичних діячів вважають новою зростаючою силою на азійському континенті. Автор пише про наявність серед американських політиків і законодавців прихильників твердої лінії, які пов’язують розширення торговельних взаємин з Китаєм із ширшою політичною відкритістю. Вони звинувачують китайське комуністичне керівницітво у намаганням використати економічні зв’язки зі світом без впровадження політичних змін.
Британська газета «Індепендент» у редакційній статті підкреслює, що головна причина затяжного протистояння між США і Китаєм є та, що ми (тобто Захід) не надто добре знаємо – з ким ми маємо справу. Газета вважає, що після розвалу СРСР, економічного послаблення Японії і Європейського союзу єдиною зростаючою силою на найближче майбутнє залишається Китай, політику якого тяжко передбачити. Китайські керівники, які називають себе комуністами, запозичили чимало капіталістичних принципів для розвитку китайської - другої за розмірами у світі економіки і підвищення соціального рівня населення. Обсяг торгівлі між США й Китаєм оцінюють у 115 мільярдів доларів. Як вважає газета, зривати ці зв’язки, як і процес глобалізації Пекін не відважиться. Тому, як передбачає британська гаезта, нинішній інцидент не може означати відновлення холодної війни в умовах поступової і неминучої інтеграції Китаю до світової спільноти.
Коментатор газети «Нью-Йорк таймс» вважає тим часом, що від нинішнього затяжного з вини китайських керівників протистояння між Пекіном і Вашінгтоном постраждають обидві сторони. Китайські комуністичні керівники, як вважає коментатор, установили негласну домовленість з населенням країни, яке за зростаючий добробут мало би погодитися з керівною роллю партії, хоча комуністична ідеологія при цьому функціонувати перестала. За цих умов пекінські керівники потребують стабільного розвитку економіки, доступу до нових технологій і західних інвестицій. Вони потребують також доступу до американських ринків збуту. Якщо Пекін продовжуватиме затримувати членів екіпажу американського військового літака, як заложників, пише на закінчення коментатор, то конгрес США швидко заблокує Китаєві доступ до усіх згаданих економічних вигод, включно зі статусом найбільшого сприяння в торгівлі зі США, членством у Світовій організації торгівлі і навіть у проведенні в Китаї олімпійських ігор 2008-го року.
Після численних коментарів у західній пресі, в яких автори розцінюють затягування Пекіном вирішення справи, як бажання змусити Вашінгтон припинити достави зброї Тайваневі, коментатор газети «Уолл стріт джорнел» Пол Джіґот пише про те, що інцидент допоможе також президентові США Бушу у справі побудови нової право-центристської політики щодо Китаю, який багато політичних діячів вважають новою зростаючою силою на азійському континенті. Автор пише про наявність серед американських політиків і законодавців прихильників твердої лінії, які пов’язують розширення торговельних взаємин з Китаєм із ширшою політичною відкритістю. Вони звинувачують китайське комуністичне керівницітво у намаганням використати економічні зв’язки зі світом без впровадження політичних змін.
Британська газета «Індепендент» у редакційній статті підкреслює, що головна причина затяжного протистояння між США і Китаєм є та, що ми (тобто Захід) не надто добре знаємо – з ким ми маємо справу. Газета вважає, що після розвалу СРСР, економічного послаблення Японії і Європейського союзу єдиною зростаючою силою на найближче майбутнє залишається Китай, політику якого тяжко передбачити. Китайські керівники, які називають себе комуністами, запозичили чимало капіталістичних принципів для розвитку китайської - другої за розмірами у світі економіки і підвищення соціального рівня населення. Обсяг торгівлі між США й Китаєм оцінюють у 115 мільярдів доларів. Як вважає газета, зривати ці зв’язки, як і процес глобалізації Пекін не відважиться. Тому, як передбачає британська гаезта, нинішній інцидент не може означати відновлення холодної війни в умовах поступової і неминучої інтеграції Китаю до світової спільноти.
Коментатор газети «Нью-Йорк таймс» вважає тим часом, що від нинішнього затяжного з вини китайських керівників протистояння між Пекіном і Вашінгтоном постраждають обидві сторони. Китайські комуністичні керівники, як вважає коментатор, установили негласну домовленість з населенням країни, яке за зростаючий добробут мало би погодитися з керівною роллю партії, хоча комуністична ідеологія при цьому функціонувати перестала. За цих умов пекінські керівники потребують стабільного розвитку економіки, доступу до нових технологій і західних інвестицій. Вони потребують також доступу до американських ринків збуту. Якщо Пекін продовжуватиме затримувати членів екіпажу американського військового літака, як заложників, пише на закінчення коментатор, то конгрес США швидко заблокує Китаєві доступ до усіх згаданих економічних вигод, включно зі статусом найбільшого сприяння в торгівлі зі США, членством у Світовій організації торгівлі і навіть у проведенні в Китаї олімпійських ігор 2008-го року.
