Москва, 11 квітня 2001 – Міністр закордонних справ Росії Ігор Іванов прибув до Гааґи ще у вівторок – після закінчення російсько-німецької зустрічі на вищому рівні. Він відвідує не тільки Нідерланди, але й Францію. Можна сказати, що це буде досить важлива подорож керівника російського зовнішньополітичного відомства не лише з огляду на проблеми, які зараз існують у відносинах між Російською федерацією та Європейським Союзом, а й з огляду на ситуацію на Балканах.
Під час свого візиту до Парижа міністр закордонних справ Російської федерації має взяти усасть у зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств з балканської проблеми. І тут Росія має намір виступити з кількома ініціативами щодо покращення ситуації в реґіоні. Ну а Гаґа є природнім пунктом перед цим самітом. Саме в Гаазі перебуває Міжнародний трибунал, який сьогодні розслідує злочини югославських військових злочинців. Одна з вимог трибуналу – видача колишнього югославського президента Слободана Мілошевича – приятеля російського керівництва. Росія, як можна зрозуміти, виступає не тільки проти того, щоб диктатор Мілошевич відповів за свої злочини, але й проти діяльності Гаазького трибуналу як такого.
Залишається лише сподіватися, що під час перебування керівника російського зовнішньополітичного відомства у нідерландській столиці, йому зможуть дати вичерпні пояснення щодо того, як саме діє ця поважна міжанродна інституція і що Росії, якщо вона дбає про власну репутацію у світі, не варто боротися з Гаазьким трибуналом, а навпаки треба сприяти його благородній місії боротьби з тими, хто використовує своїх громадян та громадян інших країн як гарматне м’ясо для задоволення своїх специфічних політичних амбіцій.
Під час свого візиту до Парижа міністр закордонних справ Російської федерації має взяти усасть у зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств з балканської проблеми. І тут Росія має намір виступити з кількома ініціативами щодо покращення ситуації в реґіоні. Ну а Гаґа є природнім пунктом перед цим самітом. Саме в Гаазі перебуває Міжнародний трибунал, який сьогодні розслідує злочини югославських військових злочинців. Одна з вимог трибуналу – видача колишнього югославського президента Слободана Мілошевича – приятеля російського керівництва. Росія, як можна зрозуміти, виступає не тільки проти того, щоб диктатор Мілошевич відповів за свої злочини, але й проти діяльності Гаазького трибуналу як такого.
Залишається лише сподіватися, що під час перебування керівника російського зовнішньополітичного відомства у нідерландській столиці, йому зможуть дати вичерпні пояснення щодо того, як саме діє ця поважна міжанродна інституція і що Росії, якщо вона дбає про власну репутацію у світі, не варто боротися з Гаазьким трибуналом, а навпаки треба сприяти його благородній місії боротьби з тими, хто використовує своїх громадян та громадян інших країн як гарматне м’ясо для задоволення своїх специфічних політичних амбіцій.