Одеса, 12 квітня 2001 - В інтерв’ю для Радіо Свобода Голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Юрій Кармазин висловив власну точку зору стосовно існування на території Одеського морського торговельного порту зони “Порто-франко” – вільної економічної зони.
За його словами, не може бути вільної економічної зони у такому обмеженому просторі – на території порту.
Юрій Кармазин продовжує:
“Що ж до одеської “зони”, я її не підтримував і не підтримую. Тому не був я і на фуршеті –презентації ВЕЗ у концертно-виставковому залі морвокзалу. Одеська “зона” не принесе нічого корисного...”
Це точка зору голови парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Цікаво, чи знає про це Леонід Кучма, який під час візитів до причорноморського міста не оминає можливості відвідати морський торговельний порт. А поцікавитися Президенту, якого часто називають і гарантом Конституції, є чим.
Народний депутат України Едуард Гурвіц вважає, що внаслідок діяльності нафтогавані на території Одеського морського торговельного порту, може статися екологічна катастрофа.
Говорить Едуард Гурвіц:
“Я взагалі вважаю, що більшість підприємств з прибережної зони міста мають бути виведені. І ми прагнули це зробити – побудувати технопарк.
Неприпустимо, що нафтогавань існує та реконструюється. Це величезна небезпека для Одеси, а ті прибутки, які одержує порт, є мізерними, якщо врахувати можливі наслідки для екології. Це екологія, але є і фінансові питання.
Є неофіційні “ліві” прибутки від роботи нафтогавані. Свого часу у різноманітних публікаціях мова йшла про десятки мільйонів американських доларів, які йдуть “наліво”.
Додамо від себе - це стало можливим саме “завдяки” господарській діяльності нинішнього начальника порту Миколи Павлюка, коли торгують нафтогаванню. Для початку знаходиться компанія “IPS”, з якою підписується угода про спільну діяльність, яка зводилася на перший час до максимального заниження вантажної ставки. І цього, певно, замало.
Забув пан Павлюк про те, що угода про реконструкцію нафтогавані підписувалася, коли процес цей мав би закінчитися –під цим приводом причали передають станції очищення баластних вод, а далі - в оренду вже іншій компанії “Синтез Ойл”. Готується підгрунтя до приватизації, адже підписана угода дозволяє це робити, якщо порт не компенсує витрати на реконструкцію причалів. Ось так...Підрахувати, які збитки несе порт, неважко, а заробітки компанії “Синтез Ойл” є вражаючими....
При цьому відвантаження – це не одержання нафти та нафтопродуктів, необхідних країні. Нинішні керівники міста (та Руслан Боделан особисто) були противниками добудови Южненського нафтового терміналу. Він виступав з цього приводу на сесіях Верховної Ради України лише для того, щоб зберегти нафтогавань”.
Не можна не погодитися, що нафтогавань, на жаль, працює не на користь Одеси та України в цілому. Прибутки переважно одержують посередники та орендатори. Роботу, яку мав би виконувати сам порт, реалізовують нині різноманітні приватні структури.
Але, повернемося до інтерв’ю.
Едуард Гурвіц не вірить в те, що Президент України Леонід Кучма зверне увагу на діяльність порту на нафтогавані.
Едуард Гурвіц продовжує:
“Для керівництва країни, як і для Руслана Боделана, Одеса є звичайним обласним центром – одним з двадцяти п’яти. Їм не до цього, чесно кажучи. У них чимало економічних та політичних проблем. А те, що Одеса стала заручником нафтогавані, - це мало кого цікавить “нагорі”. Це може цікавити лише мільйон одеситів які живуть поруч з цією нафтовою гаванню”.
Але, все-таки найголовніше те, що нині ніхто з державних чиновників не звертає увагу на махінації, які відбуваються в Одеському порту.
У попередній статті під заголовком “Знову про діяльність Одеського порту” я згадував про лист начальника Одеського морського торговельного порту Миколи Павлюка до міністра економіки України Романа Шпека, де вартість реконструкції оцінена в 12 мільйонів американських доларів. У акті, який маємо у своєму розпорядженні, названо вже іншу ціну.
І останнє. Про любов Миколи Павлюка до нафтогавані, розташованої на території Одеського морського торговельного порту, говорить і ще один лист до вже згаданого Романа Шпека. Начальник Одеського порту заявив, що нафтогавань буде необхідна навіть за умови, якщо нафтовий термінал під Южним стане не планами, а реальністю та буде працювати на повну потужність. Але, нафтою і далі займатиметься не порт, а підприємство “Синтез Ойл”...
За його словами, не може бути вільної економічної зони у такому обмеженому просторі – на території порту.
Юрій Кармазин продовжує:
“Що ж до одеської “зони”, я її не підтримував і не підтримую. Тому не був я і на фуршеті –презентації ВЕЗ у концертно-виставковому залі морвокзалу. Одеська “зона” не принесе нічого корисного...”
Це точка зору голови парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Цікаво, чи знає про це Леонід Кучма, який під час візитів до причорноморського міста не оминає можливості відвідати морський торговельний порт. А поцікавитися Президенту, якого часто називають і гарантом Конституції, є чим.
Народний депутат України Едуард Гурвіц вважає, що внаслідок діяльності нафтогавані на території Одеського морського торговельного порту, може статися екологічна катастрофа.
Говорить Едуард Гурвіц:
“Я взагалі вважаю, що більшість підприємств з прибережної зони міста мають бути виведені. І ми прагнули це зробити – побудувати технопарк.
Неприпустимо, що нафтогавань існує та реконструюється. Це величезна небезпека для Одеси, а ті прибутки, які одержує порт, є мізерними, якщо врахувати можливі наслідки для екології. Це екологія, але є і фінансові питання.
Є неофіційні “ліві” прибутки від роботи нафтогавані. Свого часу у різноманітних публікаціях мова йшла про десятки мільйонів американських доларів, які йдуть “наліво”.
Додамо від себе - це стало можливим саме “завдяки” господарській діяльності нинішнього начальника порту Миколи Павлюка, коли торгують нафтогаванню. Для початку знаходиться компанія “IPS”, з якою підписується угода про спільну діяльність, яка зводилася на перший час до максимального заниження вантажної ставки. І цього, певно, замало.
Забув пан Павлюк про те, що угода про реконструкцію нафтогавані підписувалася, коли процес цей мав би закінчитися –під цим приводом причали передають станції очищення баластних вод, а далі - в оренду вже іншій компанії “Синтез Ойл”. Готується підгрунтя до приватизації, адже підписана угода дозволяє це робити, якщо порт не компенсує витрати на реконструкцію причалів. Ось так...Підрахувати, які збитки несе порт, неважко, а заробітки компанії “Синтез Ойл” є вражаючими....
При цьому відвантаження – це не одержання нафти та нафтопродуктів, необхідних країні. Нинішні керівники міста (та Руслан Боделан особисто) були противниками добудови Южненського нафтового терміналу. Він виступав з цього приводу на сесіях Верховної Ради України лише для того, щоб зберегти нафтогавань”.
Не можна не погодитися, що нафтогавань, на жаль, працює не на користь Одеси та України в цілому. Прибутки переважно одержують посередники та орендатори. Роботу, яку мав би виконувати сам порт, реалізовують нині різноманітні приватні структури.
Але, повернемося до інтерв’ю.
Едуард Гурвіц не вірить в те, що Президент України Леонід Кучма зверне увагу на діяльність порту на нафтогавані.
Едуард Гурвіц продовжує:
“Для керівництва країни, як і для Руслана Боделана, Одеса є звичайним обласним центром – одним з двадцяти п’яти. Їм не до цього, чесно кажучи. У них чимало економічних та політичних проблем. А те, що Одеса стала заручником нафтогавані, - це мало кого цікавить “нагорі”. Це може цікавити лише мільйон одеситів які живуть поруч з цією нафтовою гаванню”.
Але, все-таки найголовніше те, що нині ніхто з державних чиновників не звертає увагу на махінації, які відбуваються в Одеському порту.
У попередній статті під заголовком “Знову про діяльність Одеського порту” я згадував про лист начальника Одеського морського торговельного порту Миколи Павлюка до міністра економіки України Романа Шпека, де вартість реконструкції оцінена в 12 мільйонів американських доларів. У акті, який маємо у своєму розпорядженні, названо вже іншу ціну.
І останнє. Про любов Миколи Павлюка до нафтогавані, розташованої на території Одеського морського торговельного порту, говорить і ще один лист до вже згаданого Романа Шпека. Начальник Одеського порту заявив, що нафтогавань буде необхідна навіть за умови, якщо нафтовий термінал під Южним стане не планами, а реальністю та буде працювати на повну потужність. Але, нафтою і далі займатиметься не порт, а підприємство “Синтез Ойл”...
