Прага, 11 квітня 2001 — Перша країна світу по суті законодавчо леґалізувала евтаназію — відхід із життя невиліковно хворих за власним бажанням і за допомогою лікаря: закон про це підтвердила верхня палата парламенту Нідерландів. Реакції в усьому світі найрізноманітніші — від повного засудження до схвалення й навіть захвату.
Нідерланди вже не вперше стали першопрохідцями в галузях, що доти вважалися принаймні за сумнівні: саме в цій країні вже не карають за вживання легких наркотиків чи відверту проституцію й дозволяють гомосексуалістам укладати шлюби. І ось тепер покладено край кільком десятиліттям дискусій навколо евтаназії: в вівторок нідерландський Сенат підтримав уже схвалений наприкінці минулого року нижньою палатою парламенту закон про її леґалізацію.
Залишаються технічні деталі: підпис Королеви Нідерландів Беатрикс і офіційна публікація. Закон, як очікують, набуде чинності десь у другій половині року.
Власне, здійснення евтаназії в країні, ще не узаконене, було вже фактично припустиме ще з 94-го року відповідно до вказівок, що їх парламент затвердив напередодні. За оцінками (бо не про всі «вбивста з жалю» повідомляють владі), останнім часом у Нідерландах щороку рятували смертю від мук по 4 – 5 тисяч невиліковно хворих; покарано було за це лише кілька лікарів — хоча неофіційно на добровільний відхід із життя з допомогою лікаря там приплющували очі вже років із двадцять.
Тепер засади евтаназії встановлено чітко: тільки за умов, що пацієнт хворий невиліковно — без перспективи поліпшення, перебуває при повному розумі й дієздатний, знає інші можливості полегшити свій стан і усвідомлює наслідки процедури, і що страждання його визнано за нестерпні. Лікар, який має давно й добре знати хворого особисто, не має права підказати такий вихід — пацієнт мусить сам чітко висловити волю померти; для дітей від 12 до 16 років потрібна також згода батьків. Із цим має письмово погодитися ще один сторонній лікар. І кожен випадок до того ж розглядатиме комісія в складі дальшого лікаря, юриста і фахівця з лікарської етики. За порушення цих засад закон передбачає покару — до 12 років ув’язнення.
Евтаназія, власне, вже де-не-де припускається: наприклад, у Швеції за «допомогу в самогубстві» покарання немає, в Данії це не заборонено в тяжких випадках, у Британії її кілька разів дозволяли рішенням суду, хоча загалом закон її не припускає. Так само і в Сполучених Штатах Америки, де евтаназію заборонено федеральним законом, її теоретично визнає законодавство штату Оре∂он — хоча жодного разу не здійснено: проти висловився суд. Натомість саме апеляційний суд дозволив евтаназію на території штатів Вермонт і Конектикут. У Колумбії, в Південній Америці, з такою практикою погодився конституційний суд країни. А в Китаї її дозволено рішенням уряду.
Але вперше дозвіл на евтаназію піднесено до рівня загальнодержавного закону. І реакція на нього не забарилася — і в самих Нідерландах, і в світі.
Майже 10 тисяч зібралися під будинком Сенату в Гаазі в вівторок, протестуючи проти схвалення нового закону — навіть організатори демонстрації не очікували на таку кількість.
Різко засудив цей закон Ватикан: евтаназія — це відхилення, вбивство пацієнта — злочин, а лікарів такий закон перетворює на катів, пише в середу в редакційній статті ватиканський щоденник Оссерваторе Романо, що висловлює офіційну думку Католицької Церкви.
Росія й Німеччина заявили, що не підуть на ухвалення такого законодавства — хоча опитування свідчать, що німецька громадськість переважно підтримує право невиліковно хворих позбутися нестерпних мук своєю смертю.
Натомість із зацікавленістю спостерігала за Нідерландами Бель∂ія, де схожий, хоча й обмеженіший законопроект уже чекає на парламентський розгляд.
А в Австралії, де один зі штатів країни — Північна Територія — вже 96 – 97-го року першим у світі зазнав кілька місяців відносної свободи піти з життя за участі лікаря, доки місцевий закон не скасував федеральний парламент, палкі прихильники евтаназії сподіваються тепер, що вже наприкінці року їм удасться повернути закон про добровільну смерть до життя.
Один із них — австралійський «доктор Смерть» Филип Ничке, що за ті кілька місяців устиг смертю позбавити мук чотирьох пацієнтів, — не хоче чекати: в його планах — уже найближчим часом відкрити клініку для евтаназії на зареєстрованому в Нідерландах судні, що в міжнародних водах перебувало б під нідерландською юрисдикцією.
Додамо, що ці плани в самих Нідерландах захоплення не викликали: Міністр охорони здоров’я країни Елс Борст заявляє, що нідерландський уряд зробить усе для того, щоб унеможливити таке зловживання новим законом.
Нідерланди вже не вперше стали першопрохідцями в галузях, що доти вважалися принаймні за сумнівні: саме в цій країні вже не карають за вживання легких наркотиків чи відверту проституцію й дозволяють гомосексуалістам укладати шлюби. І ось тепер покладено край кільком десятиліттям дискусій навколо евтаназії: в вівторок нідерландський Сенат підтримав уже схвалений наприкінці минулого року нижньою палатою парламенту закон про її леґалізацію.
Залишаються технічні деталі: підпис Королеви Нідерландів Беатрикс і офіційна публікація. Закон, як очікують, набуде чинності десь у другій половині року.
Власне, здійснення евтаназії в країні, ще не узаконене, було вже фактично припустиме ще з 94-го року відповідно до вказівок, що їх парламент затвердив напередодні. За оцінками (бо не про всі «вбивста з жалю» повідомляють владі), останнім часом у Нідерландах щороку рятували смертю від мук по 4 – 5 тисяч невиліковно хворих; покарано було за це лише кілька лікарів — хоча неофіційно на добровільний відхід із життя з допомогою лікаря там приплющували очі вже років із двадцять.
Тепер засади евтаназії встановлено чітко: тільки за умов, що пацієнт хворий невиліковно — без перспективи поліпшення, перебуває при повному розумі й дієздатний, знає інші можливості полегшити свій стан і усвідомлює наслідки процедури, і що страждання його визнано за нестерпні. Лікар, який має давно й добре знати хворого особисто, не має права підказати такий вихід — пацієнт мусить сам чітко висловити волю померти; для дітей від 12 до 16 років потрібна також згода батьків. Із цим має письмово погодитися ще один сторонній лікар. І кожен випадок до того ж розглядатиме комісія в складі дальшого лікаря, юриста і фахівця з лікарської етики. За порушення цих засад закон передбачає покару — до 12 років ув’язнення.
Евтаназія, власне, вже де-не-де припускається: наприклад, у Швеції за «допомогу в самогубстві» покарання немає, в Данії це не заборонено в тяжких випадках, у Британії її кілька разів дозволяли рішенням суду, хоча загалом закон її не припускає. Так само і в Сполучених Штатах Америки, де евтаназію заборонено федеральним законом, її теоретично визнає законодавство штату Оре∂он — хоча жодного разу не здійснено: проти висловився суд. Натомість саме апеляційний суд дозволив евтаназію на території штатів Вермонт і Конектикут. У Колумбії, в Південній Америці, з такою практикою погодився конституційний суд країни. А в Китаї її дозволено рішенням уряду.
Але вперше дозвіл на евтаназію піднесено до рівня загальнодержавного закону. І реакція на нього не забарилася — і в самих Нідерландах, і в світі.
Майже 10 тисяч зібралися під будинком Сенату в Гаазі в вівторок, протестуючи проти схвалення нового закону — навіть організатори демонстрації не очікували на таку кількість.
Різко засудив цей закон Ватикан: евтаназія — це відхилення, вбивство пацієнта — злочин, а лікарів такий закон перетворює на катів, пише в середу в редакційній статті ватиканський щоденник Оссерваторе Романо, що висловлює офіційну думку Католицької Церкви.
Росія й Німеччина заявили, що не підуть на ухвалення такого законодавства — хоча опитування свідчать, що німецька громадськість переважно підтримує право невиліковно хворих позбутися нестерпних мук своєю смертю.
Натомість із зацікавленістю спостерігала за Нідерландами Бель∂ія, де схожий, хоча й обмеженіший законопроект уже чекає на парламентський розгляд.
А в Австралії, де один зі штатів країни — Північна Територія — вже 96 – 97-го року першим у світі зазнав кілька місяців відносної свободи піти з життя за участі лікаря, доки місцевий закон не скасував федеральний парламент, палкі прихильники евтаназії сподіваються тепер, що вже наприкінці року їм удасться повернути закон про добровільну смерть до життя.
Один із них — австралійський «доктор Смерть» Филип Ничке, що за ті кілька місяців устиг смертю позбавити мук чотирьох пацієнтів, — не хоче чекати: в його планах — уже найближчим часом відкрити клініку для евтаназії на зареєстрованому в Нідерландах судні, що в міжнародних водах перебувало б під нідерландською юрисдикцією.
Додамо, що ці плани в самих Нідерландах захоплення не викликали: Міністр охорони здоров’я країни Елс Борст заявляє, що нідерландський уряд зробить усе для того, щоб унеможливити таке зловживання новим законом.
