Севастополь, 30 квітня 2001 - Майже три дні перебував у Криму мер Москви Юрій Лужков, відомий у минулому своїми антиукраїнськими заявами. Тепер він активно наголошував на економічних і культурних аспектах свого візиту на Кримський півострів. Під час нинішніх відвідин Криму мером російської столиці, московські і кримські власті мали визначити місце і час початку будівництва гігантського транспортного переходу через Керченську протоку.
Такої помпезної зустрічі в Криму не удостоювався навіть український президент Леонід Кучма. Кавалькада супроводжуючих московського мера Юрія Лужкова автомобілів розтяглася на пів десятка кілометрів, рух автотранспорту було перекрито на половині вулиць Симферополя. А на відкриття Російського культурного центру місцева влада нагнала кілька сотень учнів найближчих шкіл, забезпечивши їх російськими прапорцями. Де б не бував московський мер, а він окрім Симферополя відвідав Севастополь і Керч, його супроводжували перші кримські особи, командувач Чорноморського флоту Росії адмірал Володимир Комоєдов і військовий оркестр, що періодично награвав новий російський – старий радянський гімн.
Але мова не про це. Чи не вперше, Юрій Лужков уникнув антиукраїнських висловлювань. Хіба що в Керчі він заявив, що в Україні росіян слід визнати державотворчою нацією. Але територіальних питань московський мер цього разу не чіпав. За його словами, до Криму він прибув займатися господарськими справами, а не політикою: (*) “Програма дуже насичена, програма серйозна, це не просто, скажімо, відвідини плану громадсько-культурного, чи політичного, це робота, діловий візит, і серед головних питань – обговорення планів будівництва мосту з Керчі на Кубань” – заявив Юрій Лужков минулої п’ятниці у Симферополі.
Тема майбутнього транспортного переходу через Керченську протоку була чільною під час його візиту. У суботу в Керчі московська делегація провела переговори з кримськими і краснодарськими керівниками. Сторони уклали угоду про міжрегіональну співпрацю. У цьому документі особливу увагу приділено темі “встановлення сприятливих умов для здійснення взаємних перевезень пасажирів і транспортування вантажів”. Сторони також підписали грамоту, в якій “підтверджено принципову домовленість і намір розробити та реалізувати проект багатофункціонального транспортного переходу через Керченську протоку". Втім, про серйозність цього документу свідчить той факт, що його закладено у фундамент пам’ятного знаку відкритого в Керчі представники московських, кримських і краснодарських властей на місці майбутнього транспортного переходу.
Однак, окрім пошуку технічного розв’язання проблеми побудови транспортного переходу і пошуку сміливих інвесторів, які мають ризикнути 1-м мільярдом американських доларів, перед московськими і кримськими властями постає ще одна проблема – міждержавна. Каже радник московського мера, відомий російський політик Костянтин Затулін: (*) “Як ви знаєте, якраз саме на цій ділянці нашого кордону існує суперечка і про те як використовувати акваторію Азовського моря, і про те як проходить насправді кордон у Керченській протоці, і кому належить коса Тузла. Побудова цього мосту начебто не знімає цих проблем на всі 100%, але ці проблеми щонайменше стають другорядними – не головними” – вважає Костянтин Затулін – російський політик, якого свого часу українська влада оголосила не бажаною на території України персоною. Тепер інші часи. Тепер Юрій Лужков і Костянтин Затулін за допомогою Леоніда Грача мають намір вирішити проблему кордону у цьому місці. Оскільки російська сторона матиме 75% акцій проекту, то й на 75% майбутній перехід належатиме їй. Й автоматично виникає загроза втрати Україною контролю над стратегічно-важливим суднохідним руслом Керченської протоки, яке поки лежить на її території. Правда, під час візиту Юрія Лужкова до Криму представники місцевої влади цю тему не піднімали.
Такої помпезної зустрічі в Криму не удостоювався навіть український президент Леонід Кучма. Кавалькада супроводжуючих московського мера Юрія Лужкова автомобілів розтяглася на пів десятка кілометрів, рух автотранспорту було перекрито на половині вулиць Симферополя. А на відкриття Російського культурного центру місцева влада нагнала кілька сотень учнів найближчих шкіл, забезпечивши їх російськими прапорцями. Де б не бував московський мер, а він окрім Симферополя відвідав Севастополь і Керч, його супроводжували перші кримські особи, командувач Чорноморського флоту Росії адмірал Володимир Комоєдов і військовий оркестр, що періодично награвав новий російський – старий радянський гімн.
Але мова не про це. Чи не вперше, Юрій Лужков уникнув антиукраїнських висловлювань. Хіба що в Керчі він заявив, що в Україні росіян слід визнати державотворчою нацією. Але територіальних питань московський мер цього разу не чіпав. За його словами, до Криму він прибув займатися господарськими справами, а не політикою: (*) “Програма дуже насичена, програма серйозна, це не просто, скажімо, відвідини плану громадсько-культурного, чи політичного, це робота, діловий візит, і серед головних питань – обговорення планів будівництва мосту з Керчі на Кубань” – заявив Юрій Лужков минулої п’ятниці у Симферополі.
Тема майбутнього транспортного переходу через Керченську протоку була чільною під час його візиту. У суботу в Керчі московська делегація провела переговори з кримськими і краснодарськими керівниками. Сторони уклали угоду про міжрегіональну співпрацю. У цьому документі особливу увагу приділено темі “встановлення сприятливих умов для здійснення взаємних перевезень пасажирів і транспортування вантажів”. Сторони також підписали грамоту, в якій “підтверджено принципову домовленість і намір розробити та реалізувати проект багатофункціонального транспортного переходу через Керченську протоку". Втім, про серйозність цього документу свідчить той факт, що його закладено у фундамент пам’ятного знаку відкритого в Керчі представники московських, кримських і краснодарських властей на місці майбутнього транспортного переходу.
Однак, окрім пошуку технічного розв’язання проблеми побудови транспортного переходу і пошуку сміливих інвесторів, які мають ризикнути 1-м мільярдом американських доларів, перед московськими і кримськими властями постає ще одна проблема – міждержавна. Каже радник московського мера, відомий російський політик Костянтин Затулін: (*) “Як ви знаєте, якраз саме на цій ділянці нашого кордону існує суперечка і про те як використовувати акваторію Азовського моря, і про те як проходить насправді кордон у Керченській протоці, і кому належить коса Тузла. Побудова цього мосту начебто не знімає цих проблем на всі 100%, але ці проблеми щонайменше стають другорядними – не головними” – вважає Костянтин Затулін – російський політик, якого свого часу українська влада оголосила не бажаною на території України персоною. Тепер інші часи. Тепер Юрій Лужков і Костянтин Затулін за допомогою Леоніда Грача мають намір вирішити проблему кордону у цьому місці. Оскільки російська сторона матиме 75% акцій проекту, то й на 75% майбутній перехід належатиме їй. Й автоматично виникає загроза втрати Україною контролю над стратегічно-важливим суднохідним руслом Керченської протоки, яке поки лежить на її території. Правда, під час візиту Юрія Лужкова до Криму представники місцевої влади цю тему не піднімали.
