Прага, 30 квітня ― Оцінюючи перші 100 днів президентства Джорджа Буша, коментатор часопису Нью Йорк Таймс, говорить, що новий американський президент з поради своїх радників проводив незвичну для Сполучених Штатів дипломатію. Він тримався подалі від європейських партнерів і зустрічався здебільшого з менш важливими латиноамериканськими президентами, з якими він міг спілкуватися по-іспанськи. Американський щоденник ЮЕсЕй Тудей назвав це «аміґо дипломатією».
Президент, який був погано підготовлений до своїх повноважень, навіть не намагається створити видимості, що він надолужує брак знань, продовжує свою критику Нью Йорк Таймс. Однак британський часопис Таймс вважає, що президентство Буша має і значні переваги над попередніми. «Буш проявив себе добрим організатором», - пише британська газета. «Він оточив себе досвідченими людьми, а не моложавими ентузіастами, які часто прибиваються до виборчих кампаній. Овальний кабінет Буша виглядає як успішна корпорація», вважає оглядач британського часопису Таймс.
Коментатор впливового ділового щоденника Вол Стріт Джорнал звертає увагу на те, що президентство Буша буде міцним. Президент і його партія тримають контроль над всіма гілками влади – в їхніх руках президентство, Конгресс та Верховний Суд. Інший коментатор, з газети Вашинґтон Пост вважає, що міцні позиції вдома дозволять Бушу проводити більш наполегливу зовнішню політику. Зокрема він зазначає, що Буш зайняв дуже жорстку позицію у відповідь на звинувачення Китаю щодо того, що США постачають зброю до Тайваню.
Американські коментатори також вітають бажання нової адміністрації переглянути договір 1972 року про протиракетну оборону. Проте вони попереджають, що односторонній вихід з цього договору матиме катастрофічні наслідки для зовнішньої політики США і без сумніву підштовхне Росію до нехтування договором СТАРТ-2, на ратифікації якого так довго наполягали Сполучені Штати.
Розширення НАТО, на думку огялдача газети Вашинґтон Пост, буде серед головних обговорюваних питань під час поїздки американського преиздента до Європи.«Дехто, - говорить газета, -вважає, що прийняття Балтійських країн до НАТО розізлить Росію, інші стверджують, що демократія ще недостатньо закорінилася в Румунії чи в Албанії для того, щоб прийянти ці країни до НАТО». Однак, огялдач Вашинґтон Поствважає, що такі думки можуть перетворитися на прогнози, що ведуть до власної реалізації. Балтійські країни зараз звільнилися від погроз Росії, але якщо альянс відкине їх через побоювання образ Москви, президент Путін може розцінити це як дарування йому права на те, щоб відновити їхню феодальну залежність. Так само і Румунія, відкинута НАТО, може піти шляхом сусідньої Молдови.
Коментатор аналітичного центру Стратфор, навпаки, дотримується думки про те, що передчасна участь Балтійських країн в НАТО не матиме для альянсу великого сенсу. «У суто військовому плані виграш від їхнього вступу для альянсу мінімальний, а затрати навпаки великі. Крім того, наявність Калінграду буде нейтралізувати всі зусилля балтійських держав щодо самооборони», мовиться у коментарі. Комунікації, що були збудовані за радянських часів також дають тактичні перевааги Москві. На закінчення коментатор зауважує, що вступ Балтійських країн відразу до двох західних клубів, ЄС і НАТО, може підірвати не надто великі фінансові можливості цих трьох держав.
Президент, який був погано підготовлений до своїх повноважень, навіть не намагається створити видимості, що він надолужує брак знань, продовжує свою критику Нью Йорк Таймс. Однак британський часопис Таймс вважає, що президентство Буша має і значні переваги над попередніми. «Буш проявив себе добрим організатором», - пише британська газета. «Він оточив себе досвідченими людьми, а не моложавими ентузіастами, які часто прибиваються до виборчих кампаній. Овальний кабінет Буша виглядає як успішна корпорація», вважає оглядач британського часопису Таймс.
Коментатор впливового ділового щоденника Вол Стріт Джорнал звертає увагу на те, що президентство Буша буде міцним. Президент і його партія тримають контроль над всіма гілками влади – в їхніх руках президентство, Конгресс та Верховний Суд. Інший коментатор, з газети Вашинґтон Пост вважає, що міцні позиції вдома дозволять Бушу проводити більш наполегливу зовнішню політику. Зокрема він зазначає, що Буш зайняв дуже жорстку позицію у відповідь на звинувачення Китаю щодо того, що США постачають зброю до Тайваню.
Американські коментатори також вітають бажання нової адміністрації переглянути договір 1972 року про протиракетну оборону. Проте вони попереджають, що односторонній вихід з цього договору матиме катастрофічні наслідки для зовнішньої політики США і без сумніву підштовхне Росію до нехтування договором СТАРТ-2, на ратифікації якого так довго наполягали Сполучені Штати.
Розширення НАТО, на думку огялдача газети Вашинґтон Пост, буде серед головних обговорюваних питань під час поїздки американського преиздента до Європи.«Дехто, - говорить газета, -вважає, що прийняття Балтійських країн до НАТО розізлить Росію, інші стверджують, що демократія ще недостатньо закорінилася в Румунії чи в Албанії для того, щоб прийянти ці країни до НАТО». Однак, огялдач Вашинґтон Поствважає, що такі думки можуть перетворитися на прогнози, що ведуть до власної реалізації. Балтійські країни зараз звільнилися від погроз Росії, але якщо альянс відкине їх через побоювання образ Москви, президент Путін може розцінити це як дарування йому права на те, щоб відновити їхню феодальну залежність. Так само і Румунія, відкинута НАТО, може піти шляхом сусідньої Молдови.
Коментатор аналітичного центру Стратфор, навпаки, дотримується думки про те, що передчасна участь Балтійських країн в НАТО не матиме для альянсу великого сенсу. «У суто військовому плані виграш від їхнього вступу для альянсу мінімальний, а затрати навпаки великі. Крім того, наявність Калінграду буде нейтралізувати всі зусилля балтійських держав щодо самооборони», мовиться у коментарі. Комунікації, що були збудовані за радянських часів також дають тактичні перевааги Москві. На закінчення коментатор зауважує, що вступ Балтійських країн відразу до двох західних клубів, ЄС і НАТО, може підірвати не надто великі фінансові можливості цих трьох держав.
