Прага, 30 квітня ― Сергій Тигипко переконує Захід у тому, що за його керівництва реформи не припиняться, а співпраця з парламентом буде налагоджена. Лідер другої за чисельністю парламентської фракції Трудова Україна є, на думку оглядачів, одним з найперспективніших кандидатів на посаду прем’єр міністра. За такого прем’єра, вважають оглядачі, Україна не впаде в обійми Москви, але й не вийде з триваючої економічної кризи.
Сергій Тигипко був міністром економіки в уряді Віктора Ющенка та був співавтором програми «Реформи заради добробуту». Він позитивно оцінює досягнення уряду, але висуває одну серйозну претензію до тепер вже колишнього прем’єра – той не зробив достатньо для того, щоб заручитися підтримкою парламенту, в якому фракція Тигипка Трудова Україна є найбільшою за чисельністю після фракції комуністів.
В інтерв’ю американській газеті Вашинґтон Пост» Сергій Тигипко скаржиться, що він протягом місяця не міг добитися аудієнції прем’єра. «За цей місяць я зустрічався чотири рази з американським послом», говорить Сергій Тигипко.
Проте Ющенко, провідний реформатор та демократ, як його рекомендує газета, говорить, що він відмовлявся надати контроль над урядом бізнесовим маґнатам, які хотіли використати свої посади в ньому для досягнення власних фінансових цілей.
Через це зіткнення політики та принципів уряд Ющенка, який навіть його критики називають найкращим за все десятиліття незалежності, був змушений піти у відставку після того, що бізнесові фракції, такі як фракція пана Тигипка, об’єдналися з комуністами щоб оголосити уряду недовіру, говорить кореспондент часопису Вашинтон Пост.
Багато оглядачів на Заході зараз побоюється, що стратегічно розташована країна зі 49 мільйонним населенням піде шляхом сусідньої Молдови і повернеться під комуністичний контроль. Або що вона відвернеться від Західної Європи та Сполучених Штатів і піде в розпростерті обійми Росії. Однак на думку політичних оглядачів та західних дипломатів в Україні такий сценарій неправдоподібний. Набагато ймовірніше те, що наступний уряд, зіткнувшись із економічними проблемами, котрі намагався вирішити уряд Ющенка, сповзе до тієї інерції, що панувала на українському політичному олімпі протягом останнього десятиліття.
На думку західних оглядачів, саме такий шлях і уособлює фігура Сергія Тигипка. Всупереч його запевненням, оглядачі не вірять, що Тигипко зуміє об’єднати Верховну Раду, котра після оприлюднення записів Миколи Мельниченка, розкололася на три взаємоворожі групи – комуністів, олігархів та демократів. Як днями зазначав німецький щоденник Вельт, не дуже вірять західні огялдачі і в те, що реформи за Тигипка просуватимуться тими ж темпами, що і за Ющенка.
Сергій Тигипко був міністром економіки в уряді Віктора Ющенка та був співавтором програми «Реформи заради добробуту». Він позитивно оцінює досягнення уряду, але висуває одну серйозну претензію до тепер вже колишнього прем’єра – той не зробив достатньо для того, щоб заручитися підтримкою парламенту, в якому фракція Тигипка Трудова Україна є найбільшою за чисельністю після фракції комуністів.
В інтерв’ю американській газеті Вашинґтон Пост» Сергій Тигипко скаржиться, що він протягом місяця не міг добитися аудієнції прем’єра. «За цей місяць я зустрічався чотири рази з американським послом», говорить Сергій Тигипко.
Проте Ющенко, провідний реформатор та демократ, як його рекомендує газета, говорить, що він відмовлявся надати контроль над урядом бізнесовим маґнатам, які хотіли використати свої посади в ньому для досягнення власних фінансових цілей.
Через це зіткнення політики та принципів уряд Ющенка, який навіть його критики називають найкращим за все десятиліття незалежності, був змушений піти у відставку після того, що бізнесові фракції, такі як фракція пана Тигипка, об’єдналися з комуністами щоб оголосити уряду недовіру, говорить кореспондент часопису Вашинтон Пост.
Багато оглядачів на Заході зараз побоюється, що стратегічно розташована країна зі 49 мільйонним населенням піде шляхом сусідньої Молдови і повернеться під комуністичний контроль. Або що вона відвернеться від Західної Європи та Сполучених Штатів і піде в розпростерті обійми Росії. Однак на думку політичних оглядачів та західних дипломатів в Україні такий сценарій неправдоподібний. Набагато ймовірніше те, що наступний уряд, зіткнувшись із економічними проблемами, котрі намагався вирішити уряд Ющенка, сповзе до тієї інерції, що панувала на українському політичному олімпі протягом останнього десятиліття.
На думку західних оглядачів, саме такий шлях і уособлює фігура Сергія Тигипка. Всупереч його запевненням, оглядачі не вірять, що Тигипко зуміє об’єднати Верховну Раду, котра після оприлюднення записів Миколи Мельниченка, розкололася на три взаємоворожі групи – комуністів, олігархів та демократів. Як днями зазначав німецький щоденник Вельт, не дуже вірять західні огялдачі і в те, що реформи за Тигипка просуватимуться тими ж темпами, що і за Ющенка.
