Прага, 11 травня 2001 — Поки претенденти на вступ до Північнотлантичного союзу координували свої зусилля на конференції в Братіславі, Сполучені Штати Америки й Росія встигли ще раз посваритися через розширення НАТО.
Зустріч керівників десяти посткомуністичних країн, із яких дев’ять уже почали попередні переговори з союзом НАТО, має на меті виробити їхній спільний підхід до майбутнього цього альянсу і довести, що плановане розширення піде на користь усім.
«Сьогодні, – заявив Прем’єр-міністр Словаччини Мікулаш Дзурінда, – нам важливо засвідчити солідарність, підтримку одне одного, здатність виконати всі умови, необхідні, щоб отримати можливість стати членом НАТО».
Потужна підтримка мети конференції «Європейські нові демократії: лідерство й відповідальність», що відбувається цими днями в столиці Словаччини, пролунала з боку Сполучених Штатів Америки. Один із чільних представників Державного Департаменту зачитав послання до учасників від Президента США Джорджа Буша, в якому мовиться: і новопосталі демократії, і Сполучені Штати мають «спільні цінності і спільну мету — цілісну, вільну й мирну Європу».
Тими самими словами впевнено підтримали необхідність розширення НАТО і двоє впливових американських сенаторів, Трент Лотт і Джесі Гелмз, у листі до організатора конференції — словацького прем’єра: розширення НАТО є «наріжний камінь Європи цілісної, вільної й безпечної», мовиться в їхньому листі.
Слова про цілісну й вільну майбутню Європу промовляють зараз у Братіславі, здається, всі — і листів на конференції лунає чимало: наступний надійшов із Посольства Росії, яка категорично не сприймає перспективу розширення Північноатлантичного союзу. Тож і в посольській заяві ці плани вже вкотре названо «грубою помилкою». І на Європу Росія має свій погляд: «без демократичної Росії Європа не може бути цілісна й вільна».
Останнє речення ніхто ніби й не береться заперечувати — але перші слова російської заяви на конференції випадали як недоречність. І Європа, і Сполучені Штати мають співпрацювати над тим, щоби Росія не змогла використати розбіжності між ними з метою вповільнити розширення НАТО, заявив гість зустрічі, помічник Генерального секретаря альянсу Кляус-Петер Кляйбер. Важливе, за його словами, й посилення співпраці між НАТО і Європейським Союзом, яке «усуне будь-які спокуси для Росії натравити Європу й Америку одне на одного».
Прем’єр-міністр Латвії Андрис Берзиньш прагне заспокоїти Росію: «Розширення піде на користь і Росії, бо додасть ясності щодо її західних кордонів, щодо її важливих західних сусідів і щодо вигляду й структури її взаємин із країнами, які в принципі мали б бути її найпершими партнерами й друзями». За його словами, «НАТО врешті є головний ґарант безпеки в Європі».
На тому самому наполягав і Президент Чехії, яка вже є членом Північноатлантичного союзу, Вацлав Гавел: «Росія має нарешті зрозуміти, що місія НАТО не становить для неї загрози. Якщо союз НАТО наблизиться до кордонів Росії, він наблизить до неї стабільність, безпеку, демократію й передову політичну культуру, що є очевидно важливо для інтересів Росії». Тим часом Росія, на думку Гавела, досі не зрозуміла, що вже немає ні Радянського Союзу, ні Варшавського пакту.
А відомий американський політолог Збиґнєв Бжезинський переконаний, що на зустрічі НАТО на найвищому рівні в Празі наступної осені запрошення до альянсу мають отримати щонайменше три країни, серед них і принаймні якась одна держава Балтії.
Зустріч керівників десяти посткомуністичних країн, із яких дев’ять уже почали попередні переговори з союзом НАТО, має на меті виробити їхній спільний підхід до майбутнього цього альянсу і довести, що плановане розширення піде на користь усім.
«Сьогодні, – заявив Прем’єр-міністр Словаччини Мікулаш Дзурінда, – нам важливо засвідчити солідарність, підтримку одне одного, здатність виконати всі умови, необхідні, щоб отримати можливість стати членом НАТО».
Потужна підтримка мети конференції «Європейські нові демократії: лідерство й відповідальність», що відбувається цими днями в столиці Словаччини, пролунала з боку Сполучених Штатів Америки. Один із чільних представників Державного Департаменту зачитав послання до учасників від Президента США Джорджа Буша, в якому мовиться: і новопосталі демократії, і Сполучені Штати мають «спільні цінності і спільну мету — цілісну, вільну й мирну Європу».
Тими самими словами впевнено підтримали необхідність розширення НАТО і двоє впливових американських сенаторів, Трент Лотт і Джесі Гелмз, у листі до організатора конференції — словацького прем’єра: розширення НАТО є «наріжний камінь Європи цілісної, вільної й безпечної», мовиться в їхньому листі.
Слова про цілісну й вільну майбутню Європу промовляють зараз у Братіславі, здається, всі — і листів на конференції лунає чимало: наступний надійшов із Посольства Росії, яка категорично не сприймає перспективу розширення Північноатлантичного союзу. Тож і в посольській заяві ці плани вже вкотре названо «грубою помилкою». І на Європу Росія має свій погляд: «без демократичної Росії Європа не може бути цілісна й вільна».
Останнє речення ніхто ніби й не береться заперечувати — але перші слова російської заяви на конференції випадали як недоречність. І Європа, і Сполучені Штати мають співпрацювати над тим, щоби Росія не змогла використати розбіжності між ними з метою вповільнити розширення НАТО, заявив гість зустрічі, помічник Генерального секретаря альянсу Кляус-Петер Кляйбер. Важливе, за його словами, й посилення співпраці між НАТО і Європейським Союзом, яке «усуне будь-які спокуси для Росії натравити Європу й Америку одне на одного».
Прем’єр-міністр Латвії Андрис Берзиньш прагне заспокоїти Росію: «Розширення піде на користь і Росії, бо додасть ясності щодо її західних кордонів, щодо її важливих західних сусідів і щодо вигляду й структури її взаємин із країнами, які в принципі мали б бути її найпершими партнерами й друзями». За його словами, «НАТО врешті є головний ґарант безпеки в Європі».
На тому самому наполягав і Президент Чехії, яка вже є членом Північноатлантичного союзу, Вацлав Гавел: «Росія має нарешті зрозуміти, що місія НАТО не становить для неї загрози. Якщо союз НАТО наблизиться до кордонів Росії, він наблизить до неї стабільність, безпеку, демократію й передову політичну культуру, що є очевидно важливо для інтересів Росії». Тим часом Росія, на думку Гавела, досі не зрозуміла, що вже немає ні Радянського Союзу, ні Варшавського пакту.
А відомий американський політолог Збиґнєв Бжезинський переконаний, що на зустрічі НАТО на найвищому рівні в Празі наступної осені запрошення до альянсу мають отримати щонайменше три країни, серед них і принаймні якась одна держава Балтії.
