Бєлград, 14 травня 2001 – Громадянської вiйни не буде. Македонськi й албанськi полiтики дiйшли згоди щодо сформування кабiнету мiнiстрiв в якому спiвпрацюватимуть вчора ще лютi вороги. Це нацiоналiсти прем’єр-мiнiстра Любча Георгiєвського й соцiал-демократи Бранка Црвенковського з одного боку, а з другого – помiркованi й радикальнi албанцi, яких очолюють Арбен Джаферi й Iмер Iмерi.
Страх з вiйни був сильнiший нiж iдеологiчнi та нацiональнi розбiжностi. Усi збагнули, що у разi вiйни втратять багато бiльше, анiж у разi компромiсу. Щоправда, Партiя демократичного процвiтання Iмера Iмерi висловила протест з приводу заяви прем’єр-мiнiстра Георгiєвського, в якому вiн албанських повстанцiв назвав терористами, але на цьому й завершилося.
Слiд сказати, що сформування влади нацiональної єдностi результат не лише угоди найбiльших полiтичних партiй, але й зусиль Європейського союзу. Останнiм часом в Скоп’є в миторворчих мiсiях побували Хав’єр Солана та Джордж Робертсон, а значну роль вiдiграли й посли США та країн Захiдної Європи, якi невтомно переконували македонцiв й етнiчних албанцiв у необхiдностi дiалогу. Поряд з цим, офiцiйна Тiрана вiдмовила пiдтримку албанським екстремiстам у Македонiї. Лiдери косовських албанцiв також були змушенi оприлюднити заяви якими вiдмежувалися вiд своїх озброєних землякiв у Македонiї. Таким чином полiтично iзольовано так звану Визвольну нацiональну армiю, головнi бази якої у Косовi. Македонськi сили, за офiцiйним повiдомленням, у суботу лiквiдували тридцятьох бойовикiв.
Обстрiлювання їхнiх позицiй продовжилося й у недiлю. Проте, ще рано говорити про остаточну поразку повстанцiв. Тепер усе залежить вiд ставлення до них албанського населення. На думку бiльшостi оглядачiв, Визвольну нацiональну армiю пiдтримує лише частина албанцiв. Йдеться, насамперед, про тих, хто контролює контрабандистськi шляхи. Такi мiсцевi ватажки сильно розбагатiли постачаючи до Косова й Сербiї наркотики, нафту, сигарети та iншi дефiцитнi товари.
Основним завданням нового уряду буде подальше iзолювати повстанцiв та розпочати дiалог про нову конституцiю. Нагадаємо, що етнiчнi албанцi становлять майже третину населення країни. Вони вимагають пропорцiйну участь в усiх державних органах та надання їхнiй мовi рiвноправного статусу з македонською.
Наразi все у руках полiтичних сил, а не македонських генералiв i повстанських ватажкiв. Ситуацiя багато краща, нiж була минулого тижня. Однак, зроблено лише перший крок до миру.
Страх з вiйни був сильнiший нiж iдеологiчнi та нацiональнi розбiжностi. Усi збагнули, що у разi вiйни втратять багато бiльше, анiж у разi компромiсу. Щоправда, Партiя демократичного процвiтання Iмера Iмерi висловила протест з приводу заяви прем’єр-мiнiстра Георгiєвського, в якому вiн албанських повстанцiв назвав терористами, але на цьому й завершилося.
Слiд сказати, що сформування влади нацiональної єдностi результат не лише угоди найбiльших полiтичних партiй, але й зусиль Європейського союзу. Останнiм часом в Скоп’є в миторворчих мiсiях побували Хав’єр Солана та Джордж Робертсон, а значну роль вiдiграли й посли США та країн Захiдної Європи, якi невтомно переконували македонцiв й етнiчних албанцiв у необхiдностi дiалогу. Поряд з цим, офiцiйна Тiрана вiдмовила пiдтримку албанським екстремiстам у Македонiї. Лiдери косовських албанцiв також були змушенi оприлюднити заяви якими вiдмежувалися вiд своїх озброєних землякiв у Македонiї. Таким чином полiтично iзольовано так звану Визвольну нацiональну армiю, головнi бази якої у Косовi. Македонськi сили, за офiцiйним повiдомленням, у суботу лiквiдували тридцятьох бойовикiв.
Обстрiлювання їхнiх позицiй продовжилося й у недiлю. Проте, ще рано говорити про остаточну поразку повстанцiв. Тепер усе залежить вiд ставлення до них албанського населення. На думку бiльшостi оглядачiв, Визвольну нацiональну армiю пiдтримує лише частина албанцiв. Йдеться, насамперед, про тих, хто контролює контрабандистськi шляхи. Такi мiсцевi ватажки сильно розбагатiли постачаючи до Косова й Сербiї наркотики, нафту, сигарети та iншi дефiцитнi товари.
Основним завданням нового уряду буде подальше iзолювати повстанцiв та розпочати дiалог про нову конституцiю. Нагадаємо, що етнiчнi албанцi становлять майже третину населення країни. Вони вимагають пропорцiйну участь в усiх державних органах та надання їхнiй мовi рiвноправного статусу з македонською.
Наразi все у руках полiтичних сил, а не македонських генералiв i повстанських ватажкiв. Ситуацiя багато краща, нiж була минулого тижня. Однак, зроблено лише перший крок до миру.
