Прага, 16 травня 2001 — Новопризначений посол Росії в Україні Віктор Черномирдін матиме на новій праці принаймні одну перевагу: і він, і Президент України Леонід Кучма розмовляють настільки нелітературною російською мовою, що її майже неможливо зрозуміти — навіть для найближчого оточення. Тож майбутні розмови між Кучмою й Черномирдіним змусять їхніх російських та українських супротивників добряче почухати потилиці в розпачі — вже не кажучи про якихсь агентів ЦРУ, які їх можуть підслуховувати, кепкує в редакційній замітці британський щоденник Файнаншл Таймз.
Із жарту починає статтю під назвою «Засланець чи ставленик Москви?» й кореспондент Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ: «ЧВС» — це скорочення означає не нову російську ракету, але теж дивовижну зброю: це — Черномирдін Віктор Степанович, що має стати послом Москви в Україні і водночас уповноваженим Президента Росії Владіміра Путіна по економічних зв’язках між двома країнами.
Реакції на Путінове рішення послати до Києва Черномирдіна в Україні дуже різні, зазначає німецький щоденник. Одна з думок — що Черномирдіна призначено «ставлеником Москви» чи «губернатором», який під виглядом посла фактично буде українським прем’єром; інша — що його усунуто з Москви в київське заслання. Цілком задоволені й сповнені сподівань лише комуністи, пише автор статті. А більшість коментаторів із лав українських політиків, що їх цитує газета, вважають, що залучення такої «важкої артилерії», як Черномирдін, означає прихід прагматичного, хоча й дуже непростого партнера з великою політичною й економічною вагою.
Але помічають і інше: здатність Черномирдіна до гучних слів, які не щоразу давали результати. Час покаже, чи побачать ті в Україні, хто має вести з Росією переговори про постачання газу та газові борги, обидва Черномирдінові обличчя — прагматика й говоруна, пише Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.
Думку про те, що Віктор Черномирдін не поліпшить позиції Росії в Україні, висловлює в англомовній газеті західної спільноти й ділових кіл у Росії — щоденнику Москов Таймз відома російська журналістка Юлія Латиніна: вона вважає, що Черномирдінове призначення варто вважати перемогою лише для нього особисто, і воно є ще один етап боротьби різних кланів усередині самого російського Ґазпрому — а не «геополітичної битви» за Україну між Заходом і Сходом, як припускали деякі західні оглядачі.
За такого становища, пише авторка статті в Москов Таймз, яка згадує до того ж іще й низку темних оборудок ¢азпрому навколо продажу газу до України, Черномирдінові краще не забувати про приклад іншого добре знаного росіянина Павла Бородіна і подорожувати з дипломатичним, а не звичайним паспортом.
Натяк на неприємності, що їх зажив Бородін зі своїм арештом у Швейцарії через підозру в фінансових махінаціях, повів далі голова комітету Державної Думи Росії з міжнародних справ Дмітрій Роґозін, заявивши, що, за даними «надійного джерела» з-за кордону, найближчими днями мав би відбутися «масований викид» у засобах інформації компромату на Черномирдіна, що матиме на меті здискредитувати його і зірвати його призначення до Києва.
На думку Роґозіна, в цьому зацікавлені західні спецслужби — щоб не припинився, за його словами, процес «політичного й економічного відторгнення України від СНД і Росії» — а також і деякі російські нафтогазові олігархи, які, сказав він, раніше могли вирішувати свої «шкурні» справи в Києві в обхід російського посольства.
Та перевірити правдивість Роґозінової сенсації, можливо, ніколи не вдасться: на його ж думку, тепер, після його заяви, викид компромату проти Віктора Черномирдіна, можливо, вже й не відбудеться…
Із жарту починає статтю під назвою «Засланець чи ставленик Москви?» й кореспондент Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ: «ЧВС» — це скорочення означає не нову російську ракету, але теж дивовижну зброю: це — Черномирдін Віктор Степанович, що має стати послом Москви в Україні і водночас уповноваженим Президента Росії Владіміра Путіна по економічних зв’язках між двома країнами.
Реакції на Путінове рішення послати до Києва Черномирдіна в Україні дуже різні, зазначає німецький щоденник. Одна з думок — що Черномирдіна призначено «ставлеником Москви» чи «губернатором», який під виглядом посла фактично буде українським прем’єром; інша — що його усунуто з Москви в київське заслання. Цілком задоволені й сповнені сподівань лише комуністи, пише автор статті. А більшість коментаторів із лав українських політиків, що їх цитує газета, вважають, що залучення такої «важкої артилерії», як Черномирдін, означає прихід прагматичного, хоча й дуже непростого партнера з великою політичною й економічною вагою.
Але помічають і інше: здатність Черномирдіна до гучних слів, які не щоразу давали результати. Час покаже, чи побачать ті в Україні, хто має вести з Росією переговори про постачання газу та газові борги, обидва Черномирдінові обличчя — прагматика й говоруна, пише Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ.
Думку про те, що Віктор Черномирдін не поліпшить позиції Росії в Україні, висловлює в англомовній газеті західної спільноти й ділових кіл у Росії — щоденнику Москов Таймз відома російська журналістка Юлія Латиніна: вона вважає, що Черномирдінове призначення варто вважати перемогою лише для нього особисто, і воно є ще один етап боротьби різних кланів усередині самого російського Ґазпрому — а не «геополітичної битви» за Україну між Заходом і Сходом, як припускали деякі західні оглядачі.
За такого становища, пише авторка статті в Москов Таймз, яка згадує до того ж іще й низку темних оборудок ¢азпрому навколо продажу газу до України, Черномирдінові краще не забувати про приклад іншого добре знаного росіянина Павла Бородіна і подорожувати з дипломатичним, а не звичайним паспортом.
Натяк на неприємності, що їх зажив Бородін зі своїм арештом у Швейцарії через підозру в фінансових махінаціях, повів далі голова комітету Державної Думи Росії з міжнародних справ Дмітрій Роґозін, заявивши, що, за даними «надійного джерела» з-за кордону, найближчими днями мав би відбутися «масований викид» у засобах інформації компромату на Черномирдіна, що матиме на меті здискредитувати його і зірвати його призначення до Києва.
На думку Роґозіна, в цьому зацікавлені західні спецслужби — щоб не припинився, за його словами, процес «політичного й економічного відторгнення України від СНД і Росії» — а також і деякі російські нафтогазові олігархи, які, сказав він, раніше могли вирішувати свої «шкурні» справи в Києві в обхід російського посольства.
Та перевірити правдивість Роґозінової сенсації, можливо, ніколи не вдасться: на його ж думку, тепер, після його заяви, викид компромату проти Віктора Черномирдіна, можливо, вже й не відбудеться…