Прага, 24 травня 2001 — Останній крок владного в Афганістані ісламського руху Талебан — вимога до немусульманської меншини, а саме до індуїстів, носити особливі відзнаки — викликає все нові хвилі простестів по всьому світі. Але серед індуїстів у самому Афганістані одностайного ставлення до цього немає.
Індія й Непал — країни, де переважною релігією є індуїзм — протестують на урядовому рівні, а на вулиці виходять демонстранти з вимогами не допустити втілення останнього указу талібів, що вимагатиме від афганських індуїстів мати на собі жовту позначку. Організація Об’єднаних Націй уважає указ за грубе порушення прав людини. Верховний Комісаріят ООН із прав людини й ЮНЕСКО нагадують, що в минулому, від нацистської Німеччини в 1930-х роках до Руанди на початку 90-х, така практика призводила до страшних злочинств. Різко засуджують рішення Талебану як «неприпустиме» Міжнародна федерація прав людини, Г’юман Райтс Воч та інші правозахисні організації. До загального осуду приєдналися Німеччина, Сполучені Штати Америки. В американському Кон∂ресі представники обох партій разом вимагають від Президента Джорджа Буша стати на чолі зусиль світової спільноти, щоби змусити Талебан змінити курс. Гучно чути голос єврейських організацій на захист афганських індуїстів — євреї пам’ятають, як самі були змушені носити жовті зорі Давида за нацизму.
Таку бурхливу реакцію викликали вказівки руху Талебан — який стверджує, що їх спрямовано на захист індуїстської меншини й ухвалено на її прохання.
На контрольованих талібами понад 90 відсотках території Афганістану запроваджено щонайжорсткіші ісламістські правила, виконання яких контролює спеціяльна релігійна поліція — загони Міністерства сприяння чеснотам і відвернення пороків. Тих, хто не стає до обов’язкової молитви п’ять разів на день, змушують до цього різками. Чоловіків, що мають бороду, коротшу від довжини долоні, садять до в’язниці, доки борода не відросте. На жінку, в якої з-під накидки на все тіло визирає щось вище від п’ятки, чекає жорстоке покарання.
Тепер, кажуть таліби, ці кари за порушення їхніх норм, які стосуються мусульман, не загрожуватимуть представникам інших релігій — тобто саме індуїстам. Єдина інша релігійна меншина в Афганістані — сикхи, теж вихідці з Індії — й так вирізняються своїм традиційним вбранням.
Афганські індуїсти, що їхня кількість за понад 20 років війн у країні скоротилася з близько 50 тисяч до ледь більше як тисячі, заперечують, що зверталися з якимсь проханням до талібів. На думку багатьох із них, така дискримінація зашкодить їхньому бізнесові — до «мічених» клієнти не ходитимуть — і наражатиме їх на додаткову небезпеку в тих ре∂іонах, де до індуїстів погане ставлення. Вони вважають Афганістан за свою батьківщину — але дехто готовий залишити її й виїхати до Індії, якщо указ про жовті відзнаки буде втілено, бо не збирається його виконувати.
Та одностайності в їхніх лавах немає: голова громади сикхів та індуїстів столиці Афганістану Кабула, Андар Син∂г Маджбур, дає інтерв’ю всім агентствам, заявляючи, що указ зовсім не непокоїть близько 520 членів цієї громади і що вони просто щасливі й виконають останню вказівку; на його думку, до столичних приєднаються й індуїсти з решти країни.
Тим часом, як заявив один із чільних урядовців Талебану, ще немає офіційної постанови про запровадження указу. І, як пишуть західні агентства, приватно й окремі представники талібів висловлюють сподівання, що втілення офіційно рятівної, а по суті дискримінаційної ухвали буде зупинено.
Індія й Непал — країни, де переважною релігією є індуїзм — протестують на урядовому рівні, а на вулиці виходять демонстранти з вимогами не допустити втілення останнього указу талібів, що вимагатиме від афганських індуїстів мати на собі жовту позначку. Організація Об’єднаних Націй уважає указ за грубе порушення прав людини. Верховний Комісаріят ООН із прав людини й ЮНЕСКО нагадують, що в минулому, від нацистської Німеччини в 1930-х роках до Руанди на початку 90-х, така практика призводила до страшних злочинств. Різко засуджують рішення Талебану як «неприпустиме» Міжнародна федерація прав людини, Г’юман Райтс Воч та інші правозахисні організації. До загального осуду приєдналися Німеччина, Сполучені Штати Америки. В американському Кон∂ресі представники обох партій разом вимагають від Президента Джорджа Буша стати на чолі зусиль світової спільноти, щоби змусити Талебан змінити курс. Гучно чути голос єврейських організацій на захист афганських індуїстів — євреї пам’ятають, як самі були змушені носити жовті зорі Давида за нацизму.
Таку бурхливу реакцію викликали вказівки руху Талебан — який стверджує, що їх спрямовано на захист індуїстської меншини й ухвалено на її прохання.
На контрольованих талібами понад 90 відсотках території Афганістану запроваджено щонайжорсткіші ісламістські правила, виконання яких контролює спеціяльна релігійна поліція — загони Міністерства сприяння чеснотам і відвернення пороків. Тих, хто не стає до обов’язкової молитви п’ять разів на день, змушують до цього різками. Чоловіків, що мають бороду, коротшу від довжини долоні, садять до в’язниці, доки борода не відросте. На жінку, в якої з-під накидки на все тіло визирає щось вище від п’ятки, чекає жорстоке покарання.
Тепер, кажуть таліби, ці кари за порушення їхніх норм, які стосуються мусульман, не загрожуватимуть представникам інших релігій — тобто саме індуїстам. Єдина інша релігійна меншина в Афганістані — сикхи, теж вихідці з Індії — й так вирізняються своїм традиційним вбранням.
Афганські індуїсти, що їхня кількість за понад 20 років війн у країні скоротилася з близько 50 тисяч до ледь більше як тисячі, заперечують, що зверталися з якимсь проханням до талібів. На думку багатьох із них, така дискримінація зашкодить їхньому бізнесові — до «мічених» клієнти не ходитимуть — і наражатиме їх на додаткову небезпеку в тих ре∂іонах, де до індуїстів погане ставлення. Вони вважають Афганістан за свою батьківщину — але дехто готовий залишити її й виїхати до Індії, якщо указ про жовті відзнаки буде втілено, бо не збирається його виконувати.
Та одностайності в їхніх лавах немає: голова громади сикхів та індуїстів столиці Афганістану Кабула, Андар Син∂г Маджбур, дає інтерв’ю всім агентствам, заявляючи, що указ зовсім не непокоїть близько 520 членів цієї громади і що вони просто щасливі й виконають останню вказівку; на його думку, до столичних приєднаються й індуїсти з решти країни.
Тим часом, як заявив один із чільних урядовців Талебану, ще немає офіційної постанови про запровадження указу. І, як пишуть західні агентства, приватно й окремі представники талібів висловлюють сподівання, що втілення офіційно рятівної, а по суті дискримінаційної ухвали буде зупинено.
