Київ, 25 травня 2001 - В українському Інтернеті небагато справді інтелектуальних, призначених для гуманітарної еліти сайтів. Подорожуючи ними в режимі серфінґу, поміркуємо про природність саме такого стану речей.
Українська гуманітарна еліта не дуже цікавиться коливаннями банківського Індексу Доу-Джонса, натомість потребує суспільного простору для вільних духовних вправ та засобів для плекання суверенного мислення. І саме цим обумовлене існування інтелектуальних сайтів в українському сеґменті Світового Павутиння. Вони є не так джерелом інформації, як інструментом розуміння дійсності, результатом вільної гностичної гри, а часом ще і витворами мистецтва. А їхній зміст засвідчує усвідомлення українськими інтелектуалами своєї відповідальності за систему цінностей суспільства.
На одному з таких сайтів за адресою www.krytyka.kiev.ua розміщено електронну версію київського часопису «Критика». Серед його наукових матеріалів переважають студії з формування української політичної нації та постмодерні дослідження української історії. А позицію редакції можна визначити як громадянський націоналізм, поєднаний із відданістю ідеї громадянського суспільства.
Галицьку відміну українського світосприйняття представлено в електронній версії львівського журналу «Ї» за адресою www.ji-magazine.lviv.ua. Його авторів-науковців найбільше цікавлять ментальні та культурні наслідки перебування України на цивілізаційному розламі між Заходом і Сходом, а також проблеми її повернення додому – до Європи.
Нарешті, за адресою www.oksamyt.org.ua можна побачити сучасне втілення традицій «України Молодої» – творчість молодих українських інтеліґентів: від нової літератури і аж до політичного плакату.
Політична криза зміцнила намагання гуманітаріїв впливати на стан соціуму, і на сайті «Оксамит» з’явився «Відкритий лист від недобитків молодої української інтеліґенції» з вимогою добровільної відставки президента Кучми. На сайті «Критики» розміщений лист від науковців діаспори на підтримку демократії в Україні. На сайті «Ї» нещодавно відкрито рубрику «Наша позиція», матеріали якої так само виявляють прагнення інтелектуалів втручатися у суспільні процеси. Найчіткіше їхню позицію окреслив на цьому сайті Тарас Возняк: «Є два способи розмовляти з народом. Перший: стати накарачки і спуститися на його рівень. Другий: “намагатися змінити ситуацію".
Українська гуманітарна еліта не дуже цікавиться коливаннями банківського Індексу Доу-Джонса, натомість потребує суспільного простору для вільних духовних вправ та засобів для плекання суверенного мислення. І саме цим обумовлене існування інтелектуальних сайтів в українському сеґменті Світового Павутиння. Вони є не так джерелом інформації, як інструментом розуміння дійсності, результатом вільної гностичної гри, а часом ще і витворами мистецтва. А їхній зміст засвідчує усвідомлення українськими інтелектуалами своєї відповідальності за систему цінностей суспільства.
На одному з таких сайтів за адресою www.krytyka.kiev.ua розміщено електронну версію київського часопису «Критика». Серед його наукових матеріалів переважають студії з формування української політичної нації та постмодерні дослідження української історії. А позицію редакції можна визначити як громадянський націоналізм, поєднаний із відданістю ідеї громадянського суспільства.
Галицьку відміну українського світосприйняття представлено в електронній версії львівського журналу «Ї» за адресою www.ji-magazine.lviv.ua. Його авторів-науковців найбільше цікавлять ментальні та культурні наслідки перебування України на цивілізаційному розламі між Заходом і Сходом, а також проблеми її повернення додому – до Європи.
Нарешті, за адресою www.oksamyt.org.ua можна побачити сучасне втілення традицій «України Молодої» – творчість молодих українських інтеліґентів: від нової літератури і аж до політичного плакату.
Політична криза зміцнила намагання гуманітаріїв впливати на стан соціуму, і на сайті «Оксамит» з’явився «Відкритий лист від недобитків молодої української інтеліґенції» з вимогою добровільної відставки президента Кучми. На сайті «Критики» розміщений лист від науковців діаспори на підтримку демократії в Україні. На сайті «Ї» нещодавно відкрито рубрику «Наша позиція», матеріали якої так само виявляють прагнення інтелектуалів втручатися у суспільні процеси. Найчіткіше їхню позицію окреслив на цьому сайті Тарас Возняк: «Є два способи розмовляти з народом. Перший: стати накарачки і спуститися на його рівень. Другий: “намагатися змінити ситуацію".
