Однією із причин того, через що законопроект про Земельний кодекс так важко торує собі дорогу в Україні, є доволі сильна взаємозалежність у запровадженні так званої Земельної Конституції, 3акону про іпотеку та Закону про місцеве самоврядування. Народні депутати-економісти коментують це одне із ключових положень законопроекту про Земельний кодекс.
Говорить Віктор Суслов, член депутатської фракції "Яблуко" :
“Законопроект про Земельний кодекс України, на думку і фракції і на мою думку особисто, є справді базовим законодавчим
актом. Такий документ мусить бути радикальним. На жаль, він таким не є, він містить чимало компромісів. Наша фракція незадоволена значною кількістю компромісів, які обмежують купівлю-продаж землі, хоча ми і голосували за ухвалення документа у другому читанні. Ці компроміси не дозволяють відкрити більше можливостей для розвитку ринкової економіки у сільському господарстві.
Стосовно “Закону про іпотеку”, то він може бути ухвалений лише за умови впровадження Земельного кодексу.
Оскільки “Закон про іпотеку” виходить з можливості приват- ної власності на землю, він дає можливість сільським товаровиробникам отримувати доволі дешеві кредити, але під заставу земельних ділянок. Таким чином, у випадку неповернення кредитів виникає право приватної власності на землю як наслідок невиконання зобов’язань із повернення кредитів.
Природно, що “Закон про іпотеку” є доповненням “Закону про Земельний кодекс”.
А щодо закону про місцеве самоврядування, безумовно, місцеве самоврядування повинно мати право розпоряджатися земельними ділянками, які є власністю громади. Таке право, власне, є, але його потрібно удосконалювати.”
Сергій Терьохін, фракція " Реформи-Конгрес" :
“Ці три законопроекти випливають один з одного. А ще треба згадати закон "Про столицю України місто-ге- рой Київ", де земельним відносинам також приділено чимало уваги. Взагалі я мало задоволений редакцією Земельного кодексу, тому що згідно з ним ані місцеві ради, ані самі власники землі не зможуть тривалий час реалізувати своє право на володіння, користування та розпорядження землею. Я розумію позицію аграрного комітету, який нама- гався знайти компроміс із лівими фракціями, що взагалі ви- ступають проти вільного обігу землі, навіть проти обігу із обмеженнями. Але наслідком такого пошуку компромісу стане те, що Земельний кодекс не буде діяти. І законопроект про іпотеку, який відкриває спосіб нормального фінан- сування села, також не буде діяти.
Тому мені видається, що аграрний комітет мав би подати чистий, реформістський Земельний кодекс , за який би ми проголосували всупереч позиції лівих фракцій.
На сьогодні ж є значне незадоволення і серед правих, і серед лівих, і серед центристів щодо багатьох положень Земельної Конституції. І тому, навряд чи найближчим часом документ вдасться ухвалити.”