Прага, 28 травня 2001 ― Упродовж останніх тижнів від президента Білорусі Олександр Лукашенки дедалі частіше чути анти-західні висловлювання. Останнім словесним нападом білоруського лідера було звинувачення ОБСЄ у намаганні зірвати президентські вибори, які заплановано на вересень. Аналітики пов’язують поведінку Лукашенки із зростанням нервозності напередодні старту президентської кампанії, особливо враховуючи погіршення економічної ситуації в Білорусі.
Організація з Безпеки та Співпраці у Європі стала найулюбленішою мішенню для нападів з боку білоруської влади, яка періодично звинувачує цю організацію з 55-ма членами у намаганні зруйнувати режим президента Олександра Лукашенки. Останнім таким випадком була заява білоруської контрозвідки про те, що представник ОБСЄ в Білорусі Ганс-Ґеорґ Вік (Hans-Georg Wieck) діє з метою повалити режим Лукашенки. За тиждень до цього міністр закордонних справ Білорусі Михайло Хвостов закидав ОБСЄ підтримку опозиції і пригрозив її представникам депортацією. А минулого місяця голова білоруського КДБ Леонід Єрін звинуватив ОБСЄ в тому, що організація займається в Білорусі вишколенням шпигунів замість того, аби доглядати за виборчою кампанією.
Представники ОБСЄ у Мінську говорять, що із наближенням президентських виборів білоруська влада прагне дискредитувати їх в очах білоруських виборців. В інтерв’ю Радіо Свобода речник органцізації із штаб-квартирою у Відні Монс Нюбурґ (Mons Nyburg) відмовився коментувати деталі звинувачень білоруської контр-розвідки, але він заперечив причетність ОБСЄ до шпигунської діяльності. “Для всіх очевидно, що невдоволення Мінською владою пояснюється наближенням президентських виборів.”
Більшість західних урядів не визнали Лукашенки за легітимного лідера після того, як внаслідок суперечливого референдуму він продовжив свій термін перебування при владі і незаконно розпустив легітимний парламент. Європейський Союз, Рада Європи та Організація з Безпеки та Співпраці у Європі попередили: якщо президент Лукашенки хоче, аби Захід з ним рахувався, йому слід забезпечити вільні і демократичні президентські вибори.
Аналітик Центру Східно-Європейських Студій німецького університету в Констанзі Райнер Лінднер також розцінює напади Лукашенки на західні інституції, як свідчення його непевності в перемозі. А економічні негаразди Білорусі посилюють його стурбованість. “Лукашенки знервований, оскільки його популярність занепадає із поглибленням економічної кризи”.
Захід побоюється, що на наступних виборах білоруський лідер намагатиметься взяти під контроль голосування і не дозволити незалежним оглядачам слідкувати за виборами. Але німецький аналітик з питань Білорусі вважає, що попри звинувачувальні заяви на адресу ОБСЄ, Лукашенки зараз конче потрібно легітимне президентство, здобуте демократичним шляхом.
“Йому необхідно, аби за його перемогою спостерігали західні оглядачі; без них ці вибори не матимуть для Лукашенки сенсу. Він прагне світового визнання і хоче позбутися нелегального статусу. Упродовж останніх 2 років Лукашенки фактично був нелегальним главою держави, за законом його термнін скінчився у 1999 році.”
Організація з Безпеки та Співпраці у Європі стала найулюбленішою мішенню для нападів з боку білоруської влади, яка періодично звинувачує цю організацію з 55-ма членами у намаганні зруйнувати режим президента Олександра Лукашенки. Останнім таким випадком була заява білоруської контрозвідки про те, що представник ОБСЄ в Білорусі Ганс-Ґеорґ Вік (Hans-Georg Wieck) діє з метою повалити режим Лукашенки. За тиждень до цього міністр закордонних справ Білорусі Михайло Хвостов закидав ОБСЄ підтримку опозиції і пригрозив її представникам депортацією. А минулого місяця голова білоруського КДБ Леонід Єрін звинуватив ОБСЄ в тому, що організація займається в Білорусі вишколенням шпигунів замість того, аби доглядати за виборчою кампанією.
Представники ОБСЄ у Мінську говорять, що із наближенням президентських виборів білоруська влада прагне дискредитувати їх в очах білоруських виборців. В інтерв’ю Радіо Свобода речник органцізації із штаб-квартирою у Відні Монс Нюбурґ (Mons Nyburg) відмовився коментувати деталі звинувачень білоруської контр-розвідки, але він заперечив причетність ОБСЄ до шпигунської діяльності. “Для всіх очевидно, що невдоволення Мінською владою пояснюється наближенням президентських виборів.”
Більшість західних урядів не визнали Лукашенки за легітимного лідера після того, як внаслідок суперечливого референдуму він продовжив свій термін перебування при владі і незаконно розпустив легітимний парламент. Європейський Союз, Рада Європи та Організація з Безпеки та Співпраці у Європі попередили: якщо президент Лукашенки хоче, аби Захід з ним рахувався, йому слід забезпечити вільні і демократичні президентські вибори.
Аналітик Центру Східно-Європейських Студій німецького університету в Констанзі Райнер Лінднер також розцінює напади Лукашенки на західні інституції, як свідчення його непевності в перемозі. А економічні негаразди Білорусі посилюють його стурбованість. “Лукашенки знервований, оскільки його популярність занепадає із поглибленням економічної кризи”.
Захід побоюється, що на наступних виборах білоруський лідер намагатиметься взяти під контроль голосування і не дозволити незалежним оглядачам слідкувати за виборами. Але німецький аналітик з питань Білорусі вважає, що попри звинувачувальні заяви на адресу ОБСЄ, Лукашенки зараз конче потрібно легітимне президентство, здобуте демократичним шляхом.
“Йому необхідно, аби за його перемогою спостерігали західні оглядачі; без них ці вибори не матимуть для Лукашенки сенсу. Він прагне світового визнання і хоче позбутися нелегального статусу. Упродовж останніх 2 років Лукашенки фактично був нелегальним главою держави, за законом його термнін скінчився у 1999 році.”
