Прага, 29 травня 2001 – У понеділок прем’єр-міністр Франції Ліонель Жоспен виступив у паризькому центрі міжнародної преси зі своїм баченням єдиної Європи. Чимало спостерігачів пов’язують цей виступ Жоспена не лише із своєрідним французько-німецьким змаганням за концептуальне лідерство в ЄС але й з наступними президентськими виборами у Франції.
Найбільше уваги у промові Жоспена привернули місця, де він піддав критиці пропозиції німецького канцлера Ґерхарда Шрьодера про перетворення ЄС на федерацію за німецьким зразком, близьким до американської федеративної системи. «Франція не може погодитися на такий статус»-підкреслив французький прем’єр. Він також відкинув передбачений німецькими соціал-демократами план посилення централістських функцій керівних органів ЄС. «Необхідно зберегти нинішній баланс повноважень між Європейською комісією, Радою Міністрів ЄС і Європарламентом. Цей трикутник залишається вирішальним»-підкреслив Ліонель Жоспен. Він цим самим висловив неприйняття пропозиції Ґерхарда Шрьодера про перетворення Ради міністрів ЄС в одну з палат Європарламенту. Підтримуючи термін «федерація», Жоспен однак вклав у нього іншу суть, підкресливши, що вона має бути «федерацією національних держав», у якій вирішальна роль належатиме національним інститутам влади, а не міжнародним структурам. Він запропонував створити постійну конференцію національних парламентів країн членів ЄС
Одночасно Жоспен висунув низку тез направлених на посилення політичного зближення країн ЄС, це стосується й створення у майбутньому «єдиної європейської Конституції», формування Європейської Ради ( у складі глав держав та урядів), котра б могла розпускати Європарламент, він підкреслив тут і необхідність підвищення ролі політичних партій у Єврокомісії. Французький прем’єр також запропонував створити єдину європейську урядову структуру «зони євро», котра б оберігала їх від світових фінансових потрясінь.
Окрім цього Ліонель Жоспен висловився за створення спільної кримінальної поліції країн ЄС, на базі Європолу, а також втілення в життя рішення європейського самміту 1999 року у фінському Тампере щодо створення європейського суду і спільної прокуратури країн ЄС. Не обминув він і важливість у майбутньому спільних прикордонних військ об’єднаної Європи.
Спостерігачі звернули увагу й на ті моменти виступу французького прем’єра, де пролунала критика нинішньої американської адміністрації у галузі збереження оточуючого середовища, та вашинґтонських планів створення нової системи ПРО, тут Жоспен підтримав ухвалення довготривалої стратегії європейських оборонних структур.
У західній пресі відзначили, що публічне заперечення Жоспеном німецьких пропозицій може негативно вплинути на перебіг європейської інтеграції але сьогоднішні реакції з Берліна, скоріше, свідчать про досить спокійну реакцію правлячої коаліції. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер вважає, що основні засади доповіді Жоспена варто вітати. Британські газети не сумніваються, що виступ французького прем’єра, скоріше адресований своїм лівим та є першим кроком у президентському передвиборчому марафоні. Через рік французам доведеться, мабуть, вирішувати, кого їм обирати чи Ліонеля Жоспена, чи Жака Шірака.
Найбільше уваги у промові Жоспена привернули місця, де він піддав критиці пропозиції німецького канцлера Ґерхарда Шрьодера про перетворення ЄС на федерацію за німецьким зразком, близьким до американської федеративної системи. «Франція не може погодитися на такий статус»-підкреслив французький прем’єр. Він також відкинув передбачений німецькими соціал-демократами план посилення централістських функцій керівних органів ЄС. «Необхідно зберегти нинішній баланс повноважень між Європейською комісією, Радою Міністрів ЄС і Європарламентом. Цей трикутник залишається вирішальним»-підкреслив Ліонель Жоспен. Він цим самим висловив неприйняття пропозиції Ґерхарда Шрьодера про перетворення Ради міністрів ЄС в одну з палат Європарламенту. Підтримуючи термін «федерація», Жоспен однак вклав у нього іншу суть, підкресливши, що вона має бути «федерацією національних держав», у якій вирішальна роль належатиме національним інститутам влади, а не міжнародним структурам. Він запропонував створити постійну конференцію національних парламентів країн членів ЄС
Одночасно Жоспен висунув низку тез направлених на посилення політичного зближення країн ЄС, це стосується й створення у майбутньому «єдиної європейської Конституції», формування Європейської Ради ( у складі глав держав та урядів), котра б могла розпускати Європарламент, він підкреслив тут і необхідність підвищення ролі політичних партій у Єврокомісії. Французький прем’єр також запропонував створити єдину європейську урядову структуру «зони євро», котра б оберігала їх від світових фінансових потрясінь.
Окрім цього Ліонель Жоспен висловився за створення спільної кримінальної поліції країн ЄС, на базі Європолу, а також втілення в життя рішення європейського самміту 1999 року у фінському Тампере щодо створення європейського суду і спільної прокуратури країн ЄС. Не обминув він і важливість у майбутньому спільних прикордонних військ об’єднаної Європи.
Спостерігачі звернули увагу й на ті моменти виступу французького прем’єра, де пролунала критика нинішньої американської адміністрації у галузі збереження оточуючого середовища, та вашинґтонських планів створення нової системи ПРО, тут Жоспен підтримав ухвалення довготривалої стратегії європейських оборонних структур.
У західній пресі відзначили, що публічне заперечення Жоспеном німецьких пропозицій може негативно вплинути на перебіг європейської інтеграції але сьогоднішні реакції з Берліна, скоріше, свідчать про досить спокійну реакцію правлячої коаліції. Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер вважає, що основні засади доповіді Жоспена варто вітати. Британські газети не сумніваються, що виступ французького прем’єра, скоріше адресований своїм лівим та є першим кроком у президентському передвиборчому марафоні. Через рік французам доведеться, мабуть, вирішувати, кого їм обирати чи Ліонеля Жоспена, чи Жака Шірака.