Прага, 29 травня 2001 - «У Чечні усе без змін» - під таким заголовком цими днями опубліковано редакційну статтю у впливовій американській газеті «Вашінгтон пост».
«У той час, як уряди країн Заходу мобілізують своїх високопоставлених чиновників на припинення кровавих конфліктів на Балканах і Близькому Сході, у них під боком відбувається набагато кривавіша війна, яку свідомо не помічає ніхто, окрім кількох груп правозахисників і дипломатів нижчого рангу» - пише американський часопис.
Мовчання, як на Заході, так і в самій Росії – це найбільше дивовижне досягнення Президента Росії Володимира Путіна, який 20 місяців тому розпочав другу чеченську війну – мовиться у редакційній статті. Путін виконав зовсім небагато, якщо взагалі щось виконав зі своїх обіцянок стосовно Чечні. Він не придушив, як обіцяв росіянам, чеченський спротив, не дивлячись на те, що вже загинуло щонайменше 3 тисячі російських військовослужбовців і 30 тисяч чеченців. Збройні сутички відбуваються щоденно і число загиблих кожного тижня вимірюється сотнями.
Попри обіцянки Заходові, Путін також не поклав край порушенням прав людини з боку російських військових. Він не провів розслідування навіть найважчих злочинів. Йдеться, зокрема, про виявлене три місяці тому поблизу російської військової бази масове поховання з тілами 51-го чеченця. «Путін, - зауважує часопис «Вашінгтон пост», уже відмовився від зробленої у січні обіцянки – скоротити чисельність російських військ у Чечні з 80 до 20 тисяч військовослужбовців. Після того, як Чечню залишило 5 тисяч військових, подальший вивід військ призупинено».
Разом з тим, мовиться в редакційній статті, Путін досягнув певного успіху у придушенні внутрішнього і міжнародного спротиву війні, яка не менш жостока, і яка обходиться не дешевше ніж балканська війна. Після завершення урядової кампанії проти НТВ, яка серед російських мас-медіа користувалося репутацією «незалежного висвітлення подій у Чечні», у російських засобах масової інформації рідко з’являються репортажі про війну. Більшість газет і телеканалів, - зауважує «Вашінгтон пост», як папуги повторюють урядову точку зору. Тим часом, спроби ОБСЄ і ООН направити до Чечні спостерігачів чи експертів у ділянці прав людини зустріли серйозний спротив. Вже не раз Путін, спершу говорив європейським міністрам, що ОБСЄ може посилати до Чечні своїх спостерігачів, а після цього давав своєму міністру оборони вказівку - не пускати їх туди, під приводом, небезпеки для їхнього життя. Єдиною поступкою Росії міжнародній спільноті став дозвіл кільком експертам у ділянці прав людини із Ради Європи працювати в резиденції російського уповноваженого з прав людини у Чечні. Але навіть цим експертам не дозволили відвідати масові поховання, де тіла чеченців лежали зі зв’язаними руками і явними ознаками тортур.
А загалом, західні уряди віддають перевагу закривати очі на те, що відбувається у Чечні. І тому, в умовах відсутності інтересу до Чечні, систематичне руйнування чеченських сіл і тортури щодо мирних мешканців з боку російських військовослужбовців і далі спокійно тривають. Звідси постає запитання, - зауважує газета «Вашінгтон пост», чому уряд, який провадить таку війну, приховує інформацію про неї і заперечує міжнародні зусилля щодо контролю за збереженням прав людини, повинен бути бажаним гостем на щорічному самміті розвинених демократичних країн? І відповідь на це запитання, мали б дати лідери «Великої Сімки» ще до початку своєї літньої зустрічі в Італії, - робить висновок «Вашінгтон пост».
«У той час, як уряди країн Заходу мобілізують своїх високопоставлених чиновників на припинення кровавих конфліктів на Балканах і Близькому Сході, у них під боком відбувається набагато кривавіша війна, яку свідомо не помічає ніхто, окрім кількох груп правозахисників і дипломатів нижчого рангу» - пише американський часопис.
Мовчання, як на Заході, так і в самій Росії – це найбільше дивовижне досягнення Президента Росії Володимира Путіна, який 20 місяців тому розпочав другу чеченську війну – мовиться у редакційній статті. Путін виконав зовсім небагато, якщо взагалі щось виконав зі своїх обіцянок стосовно Чечні. Він не придушив, як обіцяв росіянам, чеченський спротив, не дивлячись на те, що вже загинуло щонайменше 3 тисячі російських військовослужбовців і 30 тисяч чеченців. Збройні сутички відбуваються щоденно і число загиблих кожного тижня вимірюється сотнями.
Попри обіцянки Заходові, Путін також не поклав край порушенням прав людини з боку російських військових. Він не провів розслідування навіть найважчих злочинів. Йдеться, зокрема, про виявлене три місяці тому поблизу російської військової бази масове поховання з тілами 51-го чеченця. «Путін, - зауважує часопис «Вашінгтон пост», уже відмовився від зробленої у січні обіцянки – скоротити чисельність російських військ у Чечні з 80 до 20 тисяч військовослужбовців. Після того, як Чечню залишило 5 тисяч військових, подальший вивід військ призупинено».
Разом з тим, мовиться в редакційній статті, Путін досягнув певного успіху у придушенні внутрішнього і міжнародного спротиву війні, яка не менш жостока, і яка обходиться не дешевше ніж балканська війна. Після завершення урядової кампанії проти НТВ, яка серед російських мас-медіа користувалося репутацією «незалежного висвітлення подій у Чечні», у російських засобах масової інформації рідко з’являються репортажі про війну. Більшість газет і телеканалів, - зауважує «Вашінгтон пост», як папуги повторюють урядову точку зору. Тим часом, спроби ОБСЄ і ООН направити до Чечні спостерігачів чи експертів у ділянці прав людини зустріли серйозний спротив. Вже не раз Путін, спершу говорив європейським міністрам, що ОБСЄ може посилати до Чечні своїх спостерігачів, а після цього давав своєму міністру оборони вказівку - не пускати їх туди, під приводом, небезпеки для їхнього життя. Єдиною поступкою Росії міжнародній спільноті став дозвіл кільком експертам у ділянці прав людини із Ради Європи працювати в резиденції російського уповноваженого з прав людини у Чечні. Але навіть цим експертам не дозволили відвідати масові поховання, де тіла чеченців лежали зі зв’язаними руками і явними ознаками тортур.
А загалом, західні уряди віддають перевагу закривати очі на те, що відбувається у Чечні. І тому, в умовах відсутності інтересу до Чечні, систематичне руйнування чеченських сіл і тортури щодо мирних мешканців з боку російських військовослужбовців і далі спокійно тривають. Звідси постає запитання, - зауважує газета «Вашінгтон пост», чому уряд, який провадить таку війну, приховує інформацію про неї і заперечує міжнародні зусилля щодо контролю за збереженням прав людини, повинен бути бажаним гостем на щорічному самміті розвинених демократичних країн? І відповідь на це запитання, мали б дати лідери «Великої Сімки» ще до початку своєї літньої зустрічі в Італії, - робить висновок «Вашінгтон пост».
