Прага, 30 травня 2001 – Головна тема дня на сторінках західної преси – це нарада міністрів закордонних справ країн НАТО і Європейського союзу в Будапешті. Оглядачі стверджують серйозні розбіжності між Сполученими Штатами і їхніми європейськими союзниками, які постали у зв’язку з рішенням Вашінгтона розпочати праці над програмою протиракетної оборони, а також із рішенням країн ЄС до 2003-го року створити європейські сили швидкого розгортання.
Коментатор газети «Нью-Йорк таймс» Марк Ласей стверджує, що під час вівторкової сесії в Будапешті держсекретареві США Пауелу не вдалося подолати опозицію серед європейських союзників у справі розбудови систем протиракетної оборони, на якій наполягає Вашінгтон. На думку автора, Пауел не зміг переконати учасників наради, що європейські країни теж стоять перед потенційною загрозою ракетних атак. Він наводить слова міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера, який не приховує свого скептицизму щодо потреби систем протиракетної оборони, які, за словами Фішера, «не повинні провадити до поновної гонки озброєнь». Коментатор наводить також нарікання з боку європейських союзників на те, що адміністрація президента Буша не провела попередніх консультацій з ними перед ухваленням рішення про розробку програми протиракетної оборони.
Коментуючи посталі розбіжності в союзі НАТО, оглядач газети «Вашінгтон пост» Вільям Дроздяк пише з Будапешта, за його ж словами, про «погане передчуття» у європейських столицях у зв’язку з американськими пропозиціями у справі протиракетної оборони. Європейські союзники, зокрема Франція і Німеччина відкинули заклики Пауела прилучитися до спільної оборонної програми, яку започаткували Сполучені Штати. Європейські союзники США, як заначає автор, вважають цю програму недоцільною, бо за їхніми твердженнями, вони не відчувають жодної загрози для себе і не вважають за розумне провокувати таким кроком потенційну конфронтацію.
Адміністрація президента Буша заявляє, веде далі автор, що угода про міжконтинентальні балістичні ракети від 72-го року, яка була призначена обмежити розбудову протиракетних систем, вже застаріла і нині, в період після холодної війни не відповідає потребам безпеки. Однак, багато європейських урядів і далі вважають цю угоду наріжним каменем стратегічної стабільності, пише на закінчення коментатор газети «Вашінгтон пост».
Інші оглядачі звертають увагу на ще одну проблему, яка затьмарює взаємини США з їхніми європейськими союзниками. Учасники нинішньої наради в Будапешті обговорюють плани Європейського союзу до 2003-го року створити власні європейські сили швидкого розгортання. Сполучені Штати вважають, що нові сили відтягнули б кошти від дальшого зміцнення союзу НАТО, дублювали би його призначення і таким чином послабили б оборонний союз у політичному і військовому сенсі. Такий крок, як зауважують Сполучені Штати, не в’яжеться також із наполяганням європейських союзників на утриманні в Європі, зокрема на Балканах американських найчисельніших миротворчих сил.
Коментатор газети «Нью-Йорк таймс» Марк Ласей стверджує, що під час вівторкової сесії в Будапешті держсекретареві США Пауелу не вдалося подолати опозицію серед європейських союзників у справі розбудови систем протиракетної оборони, на якій наполягає Вашінгтон. На думку автора, Пауел не зміг переконати учасників наради, що європейські країни теж стоять перед потенційною загрозою ракетних атак. Він наводить слова міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера, який не приховує свого скептицизму щодо потреби систем протиракетної оборони, які, за словами Фішера, «не повинні провадити до поновної гонки озброєнь». Коментатор наводить також нарікання з боку європейських союзників на те, що адміністрація президента Буша не провела попередніх консультацій з ними перед ухваленням рішення про розробку програми протиракетної оборони.
Коментуючи посталі розбіжності в союзі НАТО, оглядач газети «Вашінгтон пост» Вільям Дроздяк пише з Будапешта, за його ж словами, про «погане передчуття» у європейських столицях у зв’язку з американськими пропозиціями у справі протиракетної оборони. Європейські союзники, зокрема Франція і Німеччина відкинули заклики Пауела прилучитися до спільної оборонної програми, яку започаткували Сполучені Штати. Європейські союзники США, як заначає автор, вважають цю програму недоцільною, бо за їхніми твердженнями, вони не відчувають жодної загрози для себе і не вважають за розумне провокувати таким кроком потенційну конфронтацію.
Адміністрація президента Буша заявляє, веде далі автор, що угода про міжконтинентальні балістичні ракети від 72-го року, яка була призначена обмежити розбудову протиракетних систем, вже застаріла і нині, в період після холодної війни не відповідає потребам безпеки. Однак, багато європейських урядів і далі вважають цю угоду наріжним каменем стратегічної стабільності, пише на закінчення коментатор газети «Вашінгтон пост».
Інші оглядачі звертають увагу на ще одну проблему, яка затьмарює взаємини США з їхніми європейськими союзниками. Учасники нинішньої наради в Будапешті обговорюють плани Європейського союзу до 2003-го року створити власні європейські сили швидкого розгортання. Сполучені Штати вважають, що нові сили відтягнули б кошти від дальшого зміцнення союзу НАТО, дублювали би його призначення і таким чином послабили б оборонний союз у політичному і військовому сенсі. Такий крок, як зауважують Сполучені Штати, не в’яжеться також із наполяганням європейських союзників на утриманні в Європі, зокрема на Балканах американських найчисельніших миротворчих сил.
