Прага, 30 травня 2001 ― Процеси світової глобалізації сприяли економічному процвітанню країн та стрімкому розвитку комп’ютерної мережі Інтернет, але одночасно із позитивними моментами, глобалізація оминула найбідніше населення світу, котре продовжує жити в злиднях, боргах і в умовах неписемності. Про це йдеться у щойно оприлюдненому ювілейному звіті правозахисної організації Міжнародна Амністія, яка відзначає сьогодні свій ювілей.
Правозахисна організація Міжнародна Амністія, яка є своєрідним наглядачем за порушеннями прав людини у світі, сьогодні відзначає свій 40-ка річний ювілей, до якого приурочено і оприлюднення в Лондоні річного звіту. За останній рік експерти Амністії у 63-ох країнах зафіксували незаконні вбивства, у 28-ми – страчення людей і майже в усіх державах застосування тортур.
Міжнародна Амністія, штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, вважає, що міжнародні корпорації та фінансові інституції, такі як Міжнародний Валютний Фонд, повинні нести відповідальність за порушення прав людини, які часто стаються внаслідок глобалізації. Амністія критикує заможні держави, котрі, на її думку, використовують глобалізацію для виправдання шкідливої для людей економічної політики. Нав’язана країнам глобалізації, стверджують правозахисники, порушує соціальні, економічні й культурні права людей. Міжнародна Амністія закликає уряди захищати своє населення від свавільних дій міжнародних корпорацій і тиску з боку світових фінансових магнатів, які, прикриваючись глобалізацією, безкарно експлуатують бідне населення. Як негативний наслідок глобалізації, експерти Амністії, називають той факт, що за останній рік у більшості країнах світу доходи на душу населення зменшилися у порівнянні з минулим роком.
У цьогорічному звіті гострій критиці піддано Україну, головно за застосування тортур, переслідування за відмову служити в армії з релігійних причин і за зникнення журналіста Гонгадзе. Росії найбільше дісталося за Чечню. Міжнародна Амністія перелічує вбивства мирного населення, і тортури, і необґрунтовані таємні затримання, у зв’язку з чим згадується випадок із журналістом Радіо Свобода Андрієм Бабіцким, якого російська влада переслідувала за правдиве висвітлення чеченської війни. Міжнародна Амністія народилася 28 травня 1961 року, після того як Лондонський часопис “Observer” опублікував статтю британського адковата, що закликав звільнити в’язнів сумління в Португалії. Відтоді завдяки Амністії 47 тисяч політичних в’язнів побачили волю, але сьогодні, мовиться у звіті, у 63-ох країнах світу людей і досі переслідують за їхні переконання.
Найбільшим злочином Амністія вважає безкарність порушників прав людини, ким вони не були б – чи злочинцями, чи державними органами. Представник організації у Белграді Іван Фішер пояснює, як Міжнародна Амністія розуміє безкарність. “Безкарність для нас, це нездатність притягти до відповідальності тих, хто вдається до тортур і знущань, які ми вважаємо найсерйознішими порушеннями прав людини.”
Через 40 років після заснування членами Міжнародної Амністії є понад 1 мільйон людей, у Лондонському штаті працює 350 постійних співробітників і 100 добровольців; річний бюджет Міжнародної Амністії становить 28 мільйонів долларів.
Правозахисна організація Міжнародна Амністія, яка є своєрідним наглядачем за порушеннями прав людини у світі, сьогодні відзначає свій 40-ка річний ювілей, до якого приурочено і оприлюднення в Лондоні річного звіту. За останній рік експерти Амністії у 63-ох країнах зафіксували незаконні вбивства, у 28-ми – страчення людей і майже в усіх державах застосування тортур.
Міжнародна Амністія, штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, вважає, що міжнародні корпорації та фінансові інституції, такі як Міжнародний Валютний Фонд, повинні нести відповідальність за порушення прав людини, які часто стаються внаслідок глобалізації. Амністія критикує заможні держави, котрі, на її думку, використовують глобалізацію для виправдання шкідливої для людей економічної політики. Нав’язана країнам глобалізації, стверджують правозахисники, порушує соціальні, економічні й культурні права людей. Міжнародна Амністія закликає уряди захищати своє населення від свавільних дій міжнародних корпорацій і тиску з боку світових фінансових магнатів, які, прикриваючись глобалізацією, безкарно експлуатують бідне населення. Як негативний наслідок глобалізації, експерти Амністії, називають той факт, що за останній рік у більшості країнах світу доходи на душу населення зменшилися у порівнянні з минулим роком.
У цьогорічному звіті гострій критиці піддано Україну, головно за застосування тортур, переслідування за відмову служити в армії з релігійних причин і за зникнення журналіста Гонгадзе. Росії найбільше дісталося за Чечню. Міжнародна Амністія перелічує вбивства мирного населення, і тортури, і необґрунтовані таємні затримання, у зв’язку з чим згадується випадок із журналістом Радіо Свобода Андрієм Бабіцким, якого російська влада переслідувала за правдиве висвітлення чеченської війни. Міжнародна Амністія народилася 28 травня 1961 року, після того як Лондонський часопис “Observer” опублікував статтю британського адковата, що закликав звільнити в’язнів сумління в Португалії. Відтоді завдяки Амністії 47 тисяч політичних в’язнів побачили волю, але сьогодні, мовиться у звіті, у 63-ох країнах світу людей і досі переслідують за їхні переконання.
Найбільшим злочином Амністія вважає безкарність порушників прав людини, ким вони не були б – чи злочинцями, чи державними органами. Представник організації у Белграді Іван Фішер пояснює, як Міжнародна Амністія розуміє безкарність. “Безкарність для нас, це нездатність притягти до відповідальності тих, хто вдається до тортур і знущань, які ми вважаємо найсерйознішими порушеннями прав людини.”
Через 40 років після заснування членами Міжнародної Амністії є понад 1 мільйон людей, у Лондонському штаті працює 350 постійних співробітників і 100 добровольців; річний бюджет Міжнародної Амністії становить 28 мільйонів долларів.
