Київ, 30 травня 2001 - Володимир Полохало в прямому ефірі Радіо “Свобода”:
“Головний політичний актор прем’єріади – президент Леонід Кучма. Його роль у цій ситуації – відновлення президентського контролю над парламентом через формування “партії більшості”. Під “партією більшості” я розумію партії і коаліції, які повністю мають підтримувати курс, що здійснюється чинним президентом. Загальна мета президента - створення саме такої більшості на майбутніх виборах, яка не тільки буде керована, але й забезпечить спадковість влади.
У цьому сенсі, коли ми говоримо про політичний курс нового прем”єра, тут Анатолій Кінах не є ні самостійною, ні самодостатньою фігурою. Він з усіма, навіть з полярними фракціями, намагався знайти спільну мову. Так не буває.
Кінах чітко визначив собі місце “гвинтика” , що від нього, власне, і вимагається. Він влаштовує більшість усіх сегментів політичної влади.
У всій цій ситуації з обранням Кінаха йдеться про те, що буде після Кучми. Йдеться про те, як будуть реалізувуаватися політичні ролі, коли пропрезидентська більшість ( як це планується під час наступних виборів), має забезпечити політичне життя після політичної смерті. Під політичною смертю я маю на увазі те, що Кучма не буде третій раз президентом. І в цьому контексті вважаю, що Кінах є просто перехідним ситуативним, порядним, технократичним прем”єром, але, разом з цим, він не буде самостійною політичною фігурою”.
“Головний політичний актор прем’єріади – президент Леонід Кучма. Його роль у цій ситуації – відновлення президентського контролю над парламентом через формування “партії більшості”. Під “партією більшості” я розумію партії і коаліції, які повністю мають підтримувати курс, що здійснюється чинним президентом. Загальна мета президента - створення саме такої більшості на майбутніх виборах, яка не тільки буде керована, але й забезпечить спадковість влади.
У цьому сенсі, коли ми говоримо про політичний курс нового прем”єра, тут Анатолій Кінах не є ні самостійною, ні самодостатньою фігурою. Він з усіма, навіть з полярними фракціями, намагався знайти спільну мову. Так не буває.
Кінах чітко визначив собі місце “гвинтика” , що від нього, власне, і вимагається. Він влаштовує більшість усіх сегментів політичної влади.
У всій цій ситуації з обранням Кінаха йдеться про те, що буде після Кучми. Йдеться про те, як будуть реалізувуаватися політичні ролі, коли пропрезидентська більшість ( як це планується під час наступних виборів), має забезпечити політичне життя після політичної смерті. Під політичною смертю я маю на увазі те, що Кучма не буде третій раз президентом. І в цьому контексті вважаю, що Кінах є просто перехідним ситуативним, порядним, технократичним прем”єром, але, разом з цим, він не буде самостійною політичною фігурою”.
