Доступність посилання

ТОП новини

Увага політично заанґажованої публіки в Україні цього тижня була прикута передусім до трьох ситуацій


Увага політично заанґажованої публіки в Україні цього тижня була прикута передусім до трьох ситуацій

Київ, 31 травня 2001 - Нічого надзвичайного у політичному житті України поточного тижня наче не сталося. Велися своєрідні позиційні баталії провідних політичних сил, пов‘язані як із призначенням прем‘єра і формуванням нового уряду, так і з намірами опозиції довести до кінця розслідування “справи Ґонґадзе” та ініціювати референдум з відставки президента.

Увага політично заанґажованої публіки в Україні цього тижня була прикута передусім до трьох ситуацій. Перша з них, звичайно, – це визначення президентом кандидатури на посаду прем‘єра і консультації цього кандидата, а саме Анатолія Кінаха, з лідерами парламентських фракцій. Кінах досить уміло провів ці консультації, запропоновувавши правим – продовження реформ і європейську інтеґрацію, лівим – перегляд умов співпраці з Міжнародним валютним фондом і соціальну спрямованість політики, а так званим центристам, тобто “політичним голдинґам”, – незмінність чинного курсу одночасно зі зменшенням податкового тиску.

Як реально можна поєднати все це у роботі одного Кабінету Міністрів – інше питання, але Кінахові вдалося фактично залучитися підтримкою з боку соціалістів і неантагоністичним ставленням до себе з боку Народного Руху. За словами компетентного у залаштункових іграх лідера “Відродження реґіонів” Олександра Волкова, Кінах уже має за собою ґарантованих 210 голосів. Знайти ще 16 – справа техніки і – вмілих обіцянок.

Друга ситуація – це все, пов‘язане з продовженням “справи Ґонґадзе”. Тут сенсацій не сталося: всі грали звичні ролі. Міністр внутрішніх справ Смирнов доводив, що Ґонґадзе був убитий чи то чеченцями, чи то наркоманами. Генпрокурор Потебенько одночасно і спростосував міністра, і говорив, що версія Смирнова “заслуговує на увагу”. А пам‘ятник загиблим журналістам, установлений на Хрещатику у день народження Ґонґадзе – 21 травня – був за добу уночі демонтований невідомими у цивільному, вивезений ними, затим начебто знайдений. За цих обставин чи повірить хтось офіційному висновку про розкриття “справи Ґонґадзе”, коли цей висновок буде? Дуже сумнівно.

І нарешті. Микола Замковенко, голова Печерського райсуду столиці, сам став героєм кримінальної справи. Вона порушена начебто тому, що суддя не надав у відповідь на запит Генпрокуратури три кримінальні справи минулих років. Замковенко – постать знакова. Саме він дав “зелену вулицю” референдуму 2000 року, змусивши Центрвиборчком зареєструвати ініціативну групу з проведення цього референдуму. Саме Замковенко скасував постанову Генпрокуратури про утримання Юлії Тимошенко під вартою. Поінформовані аналітики вважають: Замковенкові, котрий невдовзі розглядатиме скаргу опозиції щодо відмови у реєстрації ініціативних груп з проведення референдуму про відставку президента Кучми, порушенням цієї справи зайвий раз нагадують, хто в Україні хазяїн і які межі має незалежність суду.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG