Одеса, 5 червня 2001 - Складається враження, що правоохоронні органи не помічають оприлюднених останнім часом у регіональній пресі публікацій, де мова йде про факти відвертих порушень. Газета власкорів “Вікна” та “Работа і отдых” присвятили чимало уваги загадковій смерті у ізоляторі тимчасового утримування молодого мешканця причорноморської Одеси Ігоря Маркова. Наводилися у статті і конкретні прізвища осіб, з якими доводилося спілкуватися нині покійному пану Маркову незадовго до смерті. Але, жодної реакції, жодного розслідування наведених фактів...
Принаймні, ніхто не повідомив журналістам про їхні результати. Прокуратура Одеси, керівником якої є пан Меденцев, зробила вигляд, що не побачила надрукованих статей. І це за умови, що саме прямим обов”язком прокуратури є порушувати карну справу за фактом смерті людини. А що стосується надзвичайних подій на території ізолятора тимчасового утримування – згадана загадкова смерть мала б стати причиною для негайного оперативного розслідування.
Слід пам”ятати і про те, що невелику кількість наркотика знайшли у халаті Ігоря Маркова під час обшуку. Обшук проводився у присутності матері нині покійного Маркова.
Сумною реальністю сьогодення став такий факт, що нині вищі керівники міліції нагадують про себе у незалежній пресі не інформацією про оприлюднені на її шпальтах матеріали, а вельми недешевими позовами з наміром захистити “власну гідність”. Розуміючи нинішній стан судової системи в Одесі, не важко зрозуміти, на чию користь завершується розгляд цих позовів у судах різного рангу...
На останній з прес-конференцій для журналістів керівник міської міліції Володимир Жураківський на запитання з проханням пояснити загадкову смерть Ігоря Маркова відповів так: “Жодних причин думати про те, що Маркова у ізоляторі тимчасового утримування вбили, немає... Можна говорити про це чимало... Але це вже не до нас. У нас у провадженні ця справа не була...”
Тим часом, Володимир Жураківський та його колега, який відповідає за питання боротьби з наркоманією, наче не почули ще одного запитання: про причини переслідування в Одесі громадянина республіки Польща Олександра Орлова. Згідно з заявою останнього, оприлюдненою у київській газеті “Свобода”, “переслідування з боку правоохоронних органів посилилося після початку боротьби з корупційними чиновниками. Працівники міліції у відповідь, під час однієї з акцій затримання в ресторані “МакДональдс” , підклали у кишеню наркотики...”
Понад рік громадянина Польщі тримають в Одесі під “підпискою про невиїзд”...
Незрозуміло одне. Якщо смерть Ігоря Маркова була результатом його волі, чому його тіло опинилося у дворі на території слідчого ізолятора, а у тілі знайшли вельми загадковий галюцогенний медичний препарат? Запитань багато. Їх поставив правоохоронцям і суд (’копія рішення якого є у матері покійного Ігоря Маркова).
Відповіді на чимало запитань немає, як немає і належної детальної відповіді на звернення матері до різного рівня установ, які мали б, перш за все, захищати права людини. Мовчать і прокурори Косюта, Меденцев.
У справі Ігоря Маркова згадується ім’я слідчого міської прокуратури Сергія Попова. Про нього у скаргах на ім’я президентів України та Польщі згадував і громадянин Польщі Олександр Орлов. Йому присвятили свої матеріали ( напередодні закриття програми “ОКО”, на приватній телекомпанії “Одеса-плюс”) нині звільнені журналісти Сергій Ковалинський та Ігор Гринштейн.
Відоме прізвище Сергія Попова так само у справі колишнього начальника міліції на ринку Привоз Хмарського. Цю справу зам’яли, хоча мова йшла про смерть підприємця....
Принаймні, ніхто не повідомив журналістам про їхні результати. Прокуратура Одеси, керівником якої є пан Меденцев, зробила вигляд, що не побачила надрукованих статей. І це за умови, що саме прямим обов”язком прокуратури є порушувати карну справу за фактом смерті людини. А що стосується надзвичайних подій на території ізолятора тимчасового утримування – згадана загадкова смерть мала б стати причиною для негайного оперативного розслідування.
Слід пам”ятати і про те, що невелику кількість наркотика знайшли у халаті Ігоря Маркова під час обшуку. Обшук проводився у присутності матері нині покійного Маркова.
Сумною реальністю сьогодення став такий факт, що нині вищі керівники міліції нагадують про себе у незалежній пресі не інформацією про оприлюднені на її шпальтах матеріали, а вельми недешевими позовами з наміром захистити “власну гідність”. Розуміючи нинішній стан судової системи в Одесі, не важко зрозуміти, на чию користь завершується розгляд цих позовів у судах різного рангу...
На останній з прес-конференцій для журналістів керівник міської міліції Володимир Жураківський на запитання з проханням пояснити загадкову смерть Ігоря Маркова відповів так: “Жодних причин думати про те, що Маркова у ізоляторі тимчасового утримування вбили, немає... Можна говорити про це чимало... Але це вже не до нас. У нас у провадженні ця справа не була...”
Тим часом, Володимир Жураківський та його колега, який відповідає за питання боротьби з наркоманією, наче не почули ще одного запитання: про причини переслідування в Одесі громадянина республіки Польща Олександра Орлова. Згідно з заявою останнього, оприлюдненою у київській газеті “Свобода”, “переслідування з боку правоохоронних органів посилилося після початку боротьби з корупційними чиновниками. Працівники міліції у відповідь, під час однієї з акцій затримання в ресторані “МакДональдс” , підклали у кишеню наркотики...”
Понад рік громадянина Польщі тримають в Одесі під “підпискою про невиїзд”...
Незрозуміло одне. Якщо смерть Ігоря Маркова була результатом його волі, чому його тіло опинилося у дворі на території слідчого ізолятора, а у тілі знайшли вельми загадковий галюцогенний медичний препарат? Запитань багато. Їх поставив правоохоронцям і суд (’копія рішення якого є у матері покійного Ігоря Маркова).
Відповіді на чимало запитань немає, як немає і належної детальної відповіді на звернення матері до різного рівня установ, які мали б, перш за все, захищати права людини. Мовчать і прокурори Косюта, Меденцев.
У справі Ігоря Маркова згадується ім’я слідчого міської прокуратури Сергія Попова. Про нього у скаргах на ім’я президентів України та Польщі згадував і громадянин Польщі Олександр Орлов. Йому присвятили свої матеріали ( напередодні закриття програми “ОКО”, на приватній телекомпанії “Одеса-плюс”) нині звільнені журналісти Сергій Ковалинський та Ігор Гринштейн.
Відоме прізвище Сергія Попова так само у справі колишнього начальника міліції на ринку Привоз Хмарського. Цю справу зам’яли, хоча мова йшла про смерть підприємця....
