Прага, 5 червня 2001 — Відносне перемир’я, що більш-менш встановлюється на Близькому Сході, супроводжує цими днями новий спалах міжнародної дипломатичної активності. Але перспективи сталого миру й далі неясні.
Сутички між палестинцями й ізраїльським військом тривають і після того, як палестинський керівник Ясир Арафат оголосив від понеділка перемир’я. Але «всього лише» розганяння ґумовими кулями палестинців, яких затримали на контрольно-пропускному пункті, перестрілка між силами безпеки обох сторін чи обстріли ізраїльських авт сприймаються після понеділкових боїв у пасмі Газа вже як ознака, що напруженість потроху спадає.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес уважає перемир’я за добру ознаку. «Ми розглядаємо його як початок, – заявив він.– Обнадійливий початок на дуже тонкій кризі. Ми розуміємо, що ще якийсь терорист може спровокувати (зрив перемир’я) і зруйнувати весь шанс».
Така можливість цілком реальна: чільні представники войовничого ісламістського руху Хамас у вівторок пообіцяли й далі нападати на ізраїльтян «скрізь і всіма засобами». Вони заперечили свою причетність до заяви про перемир’я, яку було оприлюднено напередодні від імені цього угруповання та ще одного руху Фатх. Нагадаємо, що саме Хамас узяв на себе відповідальність за п’ятничну трагедію, коли терорист-самовбивця підірвав на собі бомбу в молодіжній дискотеці в Тель Авіві. А ще кілька озброєних палестинських угруповань до перемир’я й не приєднувалися. Сам Арафат, як уважають, має лише обмежені можливості впливати на палестинців.
На такому непростому тлі з візитом на Близькому Сході перебуває Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фишер — візитом непланованим, несподіваним і, як кажуть оглядачі, майже мимовільним, особливо коли врахувати традиційне небажання Німеччини ставати посередником у близькосхідному реґіоні, де вона має тісні зв’язки з Ізраїлем, і останній дипломатичний скандал навколо оприлюднення таємної телеграми нібито про залучення Лівії до тероризму, який серйозно підірвав зовнішньополітичну компетенцію німецького уряду.
Але «так уже сталося», каже сам Фишер, що він вирушив у п’ятиденну посередницьку подорож: від п’ятниці він відвідав Ізраїль, палестинські території, Єгипет і на закінчення прибув до Йорданії в намаганні зміцнити ізраїльсько-палестинське нетривке перемир’я — додамо, що Арафат проголосив його якраз після зустрічі з Фишером.
На думку шефа німецької дипломатії, в близькосхідному вреґулюванні має відігравати активнішу роль Європа.
Традиційний рушій мирного процесу — Сполучені Штати Америки — наразі працюють на відстані. Державний Секретар Колин Пауел телефонував Ясирові Арафатові й Прем’єр-міністрові Ізраїлю Арієлеві Шаронові. Від першого Пауел вимагає арештувати винних в останньому теракті й зупинити насильство, другому висловлює підтримку й заохочує до стриманості.
До гри знову вступила й Росія — теж традиційний близькосхідний чинник, яка останнім часом була відносно пасивна: до реґіону прибув спеціяльний російський посланець Андрей Вдовін. У його програмі так само переговори зі звичними партнерами — керівниками Ізраїлю, Палестинської автономії, Єгипту й Йорданії.
Щоправда, аналітики зауважують, що вплив Росії на Близькому Сході зараз вельми обмежений, та й сам цей реґіон не є пріоритетом для Москви; головна мета нинішнього візиту, вважають спостерігачі, — нагадати, що Росія вважає себе за велику світову державу, навіть хоч і не має можливості довести такий свій статус.
Сутички між палестинцями й ізраїльським військом тривають і після того, як палестинський керівник Ясир Арафат оголосив від понеділка перемир’я. Але «всього лише» розганяння ґумовими кулями палестинців, яких затримали на контрольно-пропускному пункті, перестрілка між силами безпеки обох сторін чи обстріли ізраїльських авт сприймаються після понеділкових боїв у пасмі Газа вже як ознака, що напруженість потроху спадає.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес уважає перемир’я за добру ознаку. «Ми розглядаємо його як початок, – заявив він.– Обнадійливий початок на дуже тонкій кризі. Ми розуміємо, що ще якийсь терорист може спровокувати (зрив перемир’я) і зруйнувати весь шанс».
Така можливість цілком реальна: чільні представники войовничого ісламістського руху Хамас у вівторок пообіцяли й далі нападати на ізраїльтян «скрізь і всіма засобами». Вони заперечили свою причетність до заяви про перемир’я, яку було оприлюднено напередодні від імені цього угруповання та ще одного руху Фатх. Нагадаємо, що саме Хамас узяв на себе відповідальність за п’ятничну трагедію, коли терорист-самовбивця підірвав на собі бомбу в молодіжній дискотеці в Тель Авіві. А ще кілька озброєних палестинських угруповань до перемир’я й не приєднувалися. Сам Арафат, як уважають, має лише обмежені можливості впливати на палестинців.
На такому непростому тлі з візитом на Близькому Сході перебуває Міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фишер — візитом непланованим, несподіваним і, як кажуть оглядачі, майже мимовільним, особливо коли врахувати традиційне небажання Німеччини ставати посередником у близькосхідному реґіоні, де вона має тісні зв’язки з Ізраїлем, і останній дипломатичний скандал навколо оприлюднення таємної телеграми нібито про залучення Лівії до тероризму, який серйозно підірвав зовнішньополітичну компетенцію німецького уряду.
Але «так уже сталося», каже сам Фишер, що він вирушив у п’ятиденну посередницьку подорож: від п’ятниці він відвідав Ізраїль, палестинські території, Єгипет і на закінчення прибув до Йорданії в намаганні зміцнити ізраїльсько-палестинське нетривке перемир’я — додамо, що Арафат проголосив його якраз після зустрічі з Фишером.
На думку шефа німецької дипломатії, в близькосхідному вреґулюванні має відігравати активнішу роль Європа.
Традиційний рушій мирного процесу — Сполучені Штати Америки — наразі працюють на відстані. Державний Секретар Колин Пауел телефонував Ясирові Арафатові й Прем’єр-міністрові Ізраїлю Арієлеві Шаронові. Від першого Пауел вимагає арештувати винних в останньому теракті й зупинити насильство, другому висловлює підтримку й заохочує до стриманості.
До гри знову вступила й Росія — теж традиційний близькосхідний чинник, яка останнім часом була відносно пасивна: до реґіону прибув спеціяльний російський посланець Андрей Вдовін. У його програмі так само переговори зі звичними партнерами — керівниками Ізраїлю, Палестинської автономії, Єгипту й Йорданії.
Щоправда, аналітики зауважують, що вплив Росії на Близькому Сході зараз вельми обмежений, та й сам цей реґіон не є пріоритетом для Москви; головна мета нинішнього візиту, вважають спостерігачі, — нагадати, що Росія вважає себе за велику світову державу, навіть хоч і не має можливості довести такий свій статус.
