Як і слід було чекати, схвальна реакція офіційного Будапешта не забарилася. Як заявив держсекретар міністерства закордонних справ Угорщини Жолд Неймет, у югославському законопроекті, що перебуває на стадії підготовки, можна знайти чимало паралелей з угорського меншинного законодавства. Він вважає, що зміст зв’язує захист прав етнічних меншин з принципом самоврядування. На думку Неймета, Бєлград має намір підтримати двоступеневу автономію. Перебуваючи з офіційним візитом у Будапешті, комісар ОБСЄ з питань захисту нацменшин Макс Ван дер Стул так само вітав заходи югославської влади. «Існують всі шанси на те, що майбутній закон відповідатиме міжнародним правовим нормам». Як відомо, у Воєводині історично, а останнім часом і внаслідок воєнного конфлікту на теренах Югославії склалася строката національна картина. Крім корінного населення – сербів-автохтонів – до угорців, хорватів, словаків, румунів, русинів, українців, чорногорців, циганів, македонців додалося майже чверть мільйона російських та хорватських втікачів. Це спричинило помітну напругу серед іншомовних воєводинців, зокрема, угорців.
Не дивно, що ці побоювання знайшли відповідну підтримку в сусідній Угорщині. Згідно зі статистикою, в період з 1991-го до кінця 2000-го року Воєводину покинуло приблизно 40 – 50 тисяч етнічних угорців. Це не могло не непокоїти будапештський уряд, який лише опосередковано повідомляв колишній режим у Бєлграді про ці проблеми. Нині ситуація змінилася. Як зазначив з цього приводу Расім Ляїч, міністр у справах нацменшин Югославії, нова концеппція передбачає співпрацю національних самоврядувань у Воєводині – так званих національних рад – з державними органами управління, яка мають забезпечити право вільно користуватися рідною мовою, освітою. Міністр додав, що Воєводина повинна отримати колишнє коло повноважень, якими розпоряджалася до кінця 80-х років.
За словами Ляїча, метою нинішнього уряду є втілення в життя принципу реґіоналізації, однак, через кризу в Косові і Чорногорії це питання наразі є менш актуальним. На переговорах у Будапешті угорська сторона запропонувала югославській делегації створити міжурядовий комітет захисту національних меншин за аналогією з угорсько-українською комісією.