Кишинів, 12 червня 2001 – Комуністичне керівництво республіки Молдова заявило про те, що за сучасну ситуацію в країні мають відповідати і міжнародні фінансові інститути. Зокрема, Валютний Фонд та Всесвітній Банк. В останньому інтерв’ю газеті «Российская газета» (видання уряду Російської федерації) молдовський президент сказав, що «Молдова виконала три останні меморандуми з Валютним Фондом, всі уряди робили те, що пропонував Фонд та Всесвітній Банк». Владімір Воронін вважає, що Молдова так натхненно виконувала меморандуми з Валютним Фондом, як за радянських часів не виконували постанови Центрального Комітету КПРС.
Президент відверто зазначає, що дехто на Заході бажає Молдові де-фолту, але цього, за словами Вороніна, не буде, позаяк у неспроможності Молдови сплачувати зовнішні борги винні й ті, хто рекомендував республіці брати позики. Глава держави каже, що громадяни Молдови мають зрозуміти, що впоратися зі злиднями вони муситимуть без допомоги Заходу, який, як каже президент, налаштований на те, щоб закабалити республіку та знищити вітчизняного виробника товарів.
До кінця 2001 року Молдова, а конкретніше – її уряд та Національний банк – має сплатити майже 80 мільйонів доларів зовнішніх позик. Наступного року ця сума зростає до 200 мільйонів. Це означає, що понад 70 відсотків бюджету має йти на сплачення боргів. Офіційний Кишинів уже сьогодні готовий до того, щоб звернутися до членів Паризького клубу, кредиторів з проханням про реструктуризацію зовнішніх боргів. Але для цього треба мати угоду з Міжнародним Валютним Фондом, який є ґарантією того, що звернення Молдови кредитори будуть розглядати.
Втім, нині Фонд чекає від Молдовського уряду конкретних рішень, зокрема, щодо приватизації підприємств енергетичного комплексу. Якщо таких рішень до початку серпня не буде затверджено, то Фонд не підтримуватиме Молдову в реструктуризації країнами-кредиторами її боргів. В такому разі республіка буде неспроможна сплачувати свої борги. До речі, одна міжнародна аґенція вже знизила валютний рейтинг Молдови зі стабільного на неґативний. Це означає, що брати комерційні гроші в західних банках молдовським підприємствам буде ще важче.
Президент відверто зазначає, що дехто на Заході бажає Молдові де-фолту, але цього, за словами Вороніна, не буде, позаяк у неспроможності Молдови сплачувати зовнішні борги винні й ті, хто рекомендував республіці брати позики. Глава держави каже, що громадяни Молдови мають зрозуміти, що впоратися зі злиднями вони муситимуть без допомоги Заходу, який, як каже президент, налаштований на те, щоб закабалити республіку та знищити вітчизняного виробника товарів.
До кінця 2001 року Молдова, а конкретніше – її уряд та Національний банк – має сплатити майже 80 мільйонів доларів зовнішніх позик. Наступного року ця сума зростає до 200 мільйонів. Це означає, що понад 70 відсотків бюджету має йти на сплачення боргів. Офіційний Кишинів уже сьогодні готовий до того, щоб звернутися до членів Паризького клубу, кредиторів з проханням про реструктуризацію зовнішніх боргів. Але для цього треба мати угоду з Міжнародним Валютним Фондом, який є ґарантією того, що звернення Молдови кредитори будуть розглядати.
Втім, нині Фонд чекає від Молдовського уряду конкретних рішень, зокрема, щодо приватизації підприємств енергетичного комплексу. Якщо таких рішень до початку серпня не буде затверджено, то Фонд не підтримуватиме Молдову в реструктуризації країнами-кредиторами її боргів. В такому разі республіка буде неспроможна сплачувати свої борги. До речі, одна міжнародна аґенція вже знизила валютний рейтинг Молдови зі стабільного на неґативний. Це означає, що брати комерційні гроші в західних банках молдовським підприємствам буде ще важче.
