Прага, 14 червня 2001 — У Болгарії наближається до кінця передвиборча кампанія — в неділю країна обирає новий парламент. За всіма передбаченнями, виборці, розчаровані в головних партіях, готові привести до перемоги «третю силу» — Національний рух колишнього царя Болгарії Симеона Другого, навіть попри його відвертий популізм.
Нинішні парламентські вибори в Болгарії вперше стали «перегонами на трьох». Створений щойно пару місяців тому Національний рух Симеона Другого майже вдвічі переважає за популярністю і нинішніх владних антикомуністів, Союз демократичних сил, і колишніх комуністів, Болгарську соціялістичну партію.
За прогнозами, жодна з цих сил не здобуде повної перемоги — але, кажуть болгарські політологи, незалежно від відсотків вибори стануть ляпасом усталеній політичній еліті — виборці засвідчують відразу до неї.
Нинішній уряд Союзу демократичних сил — перший, що від занепаду комунізму добув свій термін до кінця — має на своєму конті довгий перелік успіхів, за які його високо оцінюють Захід і Міжнародний валютний фонд, головний кредитор країни. Уряд демократів приборкав інфляцію і стабілізував фінансову систему після жорстокої кризи 1996 – 97 років. Він досяг сталого макроекономічного зростання й здобув для країни запрошення почати переговори про вступ до Євросоюзу. ЄС скасував для громадян Болгарії візи.
Але мало хто може дозволити собі подоріж до Європи — безробіття в Болгарії лише офіційно сягає 18 відсотків, а пересічний річний прибуток громадян становить яких півтори тисячі доларів США. Рівень життя все не поліпшується, а до розчарування додаються ще й скандали зі звинуваченнями в корупції на найвищих щаблях влади. Соціялісти, які й довели Болгарію до кризи й зазнали нищівної поразки на попередніх виборах, теж свою популярність не відновили.
І ось з’явився Цар — справжній цар, родич британської Королеви Єлизавети Другої, — хоча й побув він на троні зовсім недовго, ще й малою дитиною, перш ніж комуністи по Другій світовій війні не скасували монархію й не вигнали його з країни. Симеон Другий, приємний бородань, що за роки вигнання на Заході став успішним підприємцем і консультантом широкого профілю і не забув трохи застарілу болгарську мову часів свого дитинства, вміє причарувати виборців — і не тільки виглядом і манерами.
В його програмі — те, що хочуть чути прості люди: 800 днів при владі — і в Болгарії буде подолано корупцію й запроваджено «нову мораль»; рівень життя різко зросте, платня й пенсії збільшаться, а податки зменшаться, з’являться робочі місця, великі групи населення отримають значні соціяльні вигоди, а малі й середні підприємства — дешеві кредити на розвиток, і при цьому всьому ще й буде зліквідовано б’юджетний дефіцит.
Звідки візьмуться такі можливості, а головне, кошти на них, — Симеон Другий не каже. Він лише згадує про свою молоду команду економічних експертів із західним досвідом, а його прихильники — про підприємницькі успіхи самого колишнього монарха, який, щоправда, сам до парламенту не балотується.
По суті збільшує його популярність і різка критика колишнього царя, що лунає з вуст влади. «Дикий популізм», «небезпечні» обіцянки, що можуть знову розпалити інфляцію, каже про його програму Прем’єр-міністр Іван Костов. Західні спостерігачі вважають, що перемога Симеона Другого може позбавити Болгарію образу найстабільнішої країни на Балканах.
Нинішні парламентські вибори в Болгарії вперше стали «перегонами на трьох». Створений щойно пару місяців тому Національний рух Симеона Другого майже вдвічі переважає за популярністю і нинішніх владних антикомуністів, Союз демократичних сил, і колишніх комуністів, Болгарську соціялістичну партію.
За прогнозами, жодна з цих сил не здобуде повної перемоги — але, кажуть болгарські політологи, незалежно від відсотків вибори стануть ляпасом усталеній політичній еліті — виборці засвідчують відразу до неї.
Нинішній уряд Союзу демократичних сил — перший, що від занепаду комунізму добув свій термін до кінця — має на своєму конті довгий перелік успіхів, за які його високо оцінюють Захід і Міжнародний валютний фонд, головний кредитор країни. Уряд демократів приборкав інфляцію і стабілізував фінансову систему після жорстокої кризи 1996 – 97 років. Він досяг сталого макроекономічного зростання й здобув для країни запрошення почати переговори про вступ до Євросоюзу. ЄС скасував для громадян Болгарії візи.
Але мало хто може дозволити собі подоріж до Європи — безробіття в Болгарії лише офіційно сягає 18 відсотків, а пересічний річний прибуток громадян становить яких півтори тисячі доларів США. Рівень життя все не поліпшується, а до розчарування додаються ще й скандали зі звинуваченнями в корупції на найвищих щаблях влади. Соціялісти, які й довели Болгарію до кризи й зазнали нищівної поразки на попередніх виборах, теж свою популярність не відновили.
І ось з’явився Цар — справжній цар, родич британської Королеви Єлизавети Другої, — хоча й побув він на троні зовсім недовго, ще й малою дитиною, перш ніж комуністи по Другій світовій війні не скасували монархію й не вигнали його з країни. Симеон Другий, приємний бородань, що за роки вигнання на Заході став успішним підприємцем і консультантом широкого профілю і не забув трохи застарілу болгарську мову часів свого дитинства, вміє причарувати виборців — і не тільки виглядом і манерами.
В його програмі — те, що хочуть чути прості люди: 800 днів при владі — і в Болгарії буде подолано корупцію й запроваджено «нову мораль»; рівень життя різко зросте, платня й пенсії збільшаться, а податки зменшаться, з’являться робочі місця, великі групи населення отримають значні соціяльні вигоди, а малі й середні підприємства — дешеві кредити на розвиток, і при цьому всьому ще й буде зліквідовано б’юджетний дефіцит.
Звідки візьмуться такі можливості, а головне, кошти на них, — Симеон Другий не каже. Він лише згадує про свою молоду команду економічних експертів із західним досвідом, а його прихильники — про підприємницькі успіхи самого колишнього монарха, який, щоправда, сам до парламенту не балотується.
По суті збільшує його популярність і різка критика колишнього царя, що лунає з вуст влади. «Дикий популізм», «небезпечні» обіцянки, що можуть знову розпалити інфляцію, каже про його програму Прем’єр-міністр Іван Костов. Західні спостерігачі вважають, що перемога Симеона Другого може позбавити Болгарію образу найстабільнішої країни на Балканах.
