Прага, 18 червня 2001 ― Посол Росії в Україні несподівано прийшов на допомогу Україні, яка виправдовується за звинувачення у крадіжках газу в російського Газпрому. Водночас, за спостереженнями західних оглядачів, Віктор Черномирдін почав активно тиснути на Київ поділитися з Росією частиною газопровідної мережі і остаточно вирішити це питання. Аналітик Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд припускає, що за відмовою колишнього керівника Газпрому від попередніх звинувачень на адресу України стоять серйозні причини.
Не минуло й 10-ти днів від часу останніх звинувачень Газпромом України в нелегальному перепродажі газу Польщі, як минулого тижня на прес-конференції в Києві Віктор Черномирдін заявив, що Україна припинила несанкціонований відбір російського газу, що продається в Європу. Західні аналітики припускають, що вустами Черномирдіна Газпром намагається посилити свій вплив в Україні мирним шляхом. Говорить американський експерт з енергетичних питань Майкл Лелівельд: “Новий московський посланець в Україні захистив цю державу від звинувачень в крадіжках російського газу. Але, його заява може поставити ще більше запитань і породити сумніви щодо ролі російського Газпрому в сусідніх з Росією державах.”
Як повідомило агенство Інтерфакс, минулого тижня президент Кучма досить сердито відреагував на звинувачення Газпрому в перепродажі Україною газу Польщі, заявивши, що його країна жодного разу не порушувала умов постачання газу. Одразу після цього державна компанія Нафтогаз України підтвердила, що від червня минулого року Україна припинила нелегально відкачувати російський газ. Коментуючи ці заяви Майкл Лелівельд нагадав, що у серпні минулого року в інтерв’ю німецькому часопису “Шпіґель” Леонід Кучма говорив, що Москва щороку перекачує через Україну на Захід 130 мільярдів кубічних метрів газу, і що у порівнянні з такими обсягами один вкрадений мільярд великого значення не має.
Велика кількість різних, часом суперечливих заяв стосовно проблем з російським газом ускладнюють з’ясування істини в одній з найголовніших проблем українсько-російських взаємин за останні 10 років. Проте, як зауважує оглядач Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд, питання крадіжок зачіпає енергетичну безпеку Європи, котра розраховує на російський газ. Лелівельд нагадує, що 90 відсотків блакитного палива транспортується українськими мережами.
Важко пояснити останню заяву Черномирдіна про непричетність України до крадіжок: чиї інтереси він захищає - Газпрому, чи російської держави, яка володіє 38-ма відсотками акцій. Обидва варіанти припустимі якщо згадати, як російський уряд часто зараховує собі борги Газпрому, а останній в свою чергу виступав правою рукою держави в політиці щодо найближчих сусідів.
За деякими даними, Віктор Черномирдін нині веде переговори щодо об’єднання російської та української енергомереж і щодо спільного використання газопроводів. Аналітики припускають, що заява Черномирдіна про безгрішність України використовується Росією, як засіб для здобуття контролю над українським газопроводом. Це припущення підтверджує і така інформація: агентству Франс-прес стало відомо, що новий шеф Газпрому Олексій Міллер зацікавлений продати 5 відсотків своєї компанії Royal Dutch/Shell – головному конкуренту Газпрома на купівлю акцій української газової мережі.
Крім того, американський аналітик Лелівельд припускає, що родина Черномирдіна матиме власний зиск від купівлі частини українського газопроводу. За даними британського ділового щоденника Файненшл Таймс, діти Віктора Черномирдіна впливові акціонери компанії “Строй-трансгаз”- партнера Газпрому по транспортуванню газу. Отже, така комбінація інтересів – вважають аналітики – не залишає Києву багато місця для маневрів.
Не минуло й 10-ти днів від часу останніх звинувачень Газпромом України в нелегальному перепродажі газу Польщі, як минулого тижня на прес-конференції в Києві Віктор Черномирдін заявив, що Україна припинила несанкціонований відбір російського газу, що продається в Європу. Західні аналітики припускають, що вустами Черномирдіна Газпром намагається посилити свій вплив в Україні мирним шляхом. Говорить американський експерт з енергетичних питань Майкл Лелівельд: “Новий московський посланець в Україні захистив цю державу від звинувачень в крадіжках російського газу. Але, його заява може поставити ще більше запитань і породити сумніви щодо ролі російського Газпрому в сусідніх з Росією державах.”
Як повідомило агенство Інтерфакс, минулого тижня президент Кучма досить сердито відреагував на звинувачення Газпрому в перепродажі Україною газу Польщі, заявивши, що його країна жодного разу не порушувала умов постачання газу. Одразу після цього державна компанія Нафтогаз України підтвердила, що від червня минулого року Україна припинила нелегально відкачувати російський газ. Коментуючи ці заяви Майкл Лелівельд нагадав, що у серпні минулого року в інтерв’ю німецькому часопису “Шпіґель” Леонід Кучма говорив, що Москва щороку перекачує через Україну на Захід 130 мільярдів кубічних метрів газу, і що у порівнянні з такими обсягами один вкрадений мільярд великого значення не має.
Велика кількість різних, часом суперечливих заяв стосовно проблем з російським газом ускладнюють з’ясування істини в одній з найголовніших проблем українсько-російських взаємин за останні 10 років. Проте, як зауважує оглядач Радіо Свобода з енергетичних питань Майкл Лелівельд, питання крадіжок зачіпає енергетичну безпеку Європи, котра розраховує на російський газ. Лелівельд нагадує, що 90 відсотків блакитного палива транспортується українськими мережами.
Важко пояснити останню заяву Черномирдіна про непричетність України до крадіжок: чиї інтереси він захищає - Газпрому, чи російської держави, яка володіє 38-ма відсотками акцій. Обидва варіанти припустимі якщо згадати, як російський уряд часто зараховує собі борги Газпрому, а останній в свою чергу виступав правою рукою держави в політиці щодо найближчих сусідів.
За деякими даними, Віктор Черномирдін нині веде переговори щодо об’єднання російської та української енергомереж і щодо спільного використання газопроводів. Аналітики припускають, що заява Черномирдіна про безгрішність України використовується Росією, як засіб для здобуття контролю над українським газопроводом. Це припущення підтверджує і така інформація: агентству Франс-прес стало відомо, що новий шеф Газпрому Олексій Міллер зацікавлений продати 5 відсотків своєї компанії Royal Dutch/Shell – головному конкуренту Газпрома на купівлю акцій української газової мережі.
Крім того, американський аналітик Лелівельд припускає, що родина Черномирдіна матиме власний зиск від купівлі частини українського газопроводу. За даними британського ділового щоденника Файненшл Таймс, діти Віктора Черномирдіна впливові акціонери компанії “Строй-трансгаз”- партнера Газпрому по транспортуванню газу. Отже, така комбінація інтересів – вважають аналітики – не залишає Києву багато місця для маневрів.
