Прага, 20 червня 2001 – Розвиток взаємин між США й Росією після недавньої зустрічі президента Буша з російським керівником Путіним і далі залишається в центрі уваги західної преси. Після останніх заяв Путіна про можливе скасування договору у справі скорочення ядерних арсеналів від 93-го року у випадку, якщо Вашінгтон відмовиться від договору про балістичні ракети від 72-го року і розпочне розробку систем протиракетної оборони, деякі оглядачі не виключають поновного ускладнення взаємин між Вашінгтоном і Москвою. Інші оглядачі коментують триваюче напруження в Македонії і закликають Захід докласти радикальних дипломатичних зусиль до вирішення кризи.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті висловлює здивування у зв’язку з останніми заявами Путіна, з якими російський керівник виступив через кілька днів після обіцяючих суботніх розмов з Бушем. При цьому газета вважає, що адміністрація Буша повинна серйозно поставитися до заяв Путіна. На думку газети, якщо обидві країни відмовляться від дотеперішніх угод про стратегічні озброєння, Сполучені Штати опиняться під більшою загрозою, ніж вони були дотепер. Протягом наступних кількох років, як вважає газета, США можуть провести всі необхідні дослідження й випробування без скасування договору про міжконтинентальні балістичні ракети. Тим часом, як закінчує газета, слід було б внести поправки до існуючої угоди або замінити її, підтримавши водночас обмеження, необхідні для відвернення нової хвилі озброєнь.
Газета «Вашінгтон пост», теж у редакційній статті, порушує становище в Македонії, зокрема останні переговори між македонськими керівниками і західними дипломатами, які називає останнім шансом відвернути ще одну війну на Балканах. Газета зазначає при цьому, що дальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи слав’янська більшість Македонії готова вжити заходів для політичної й соціально-економічної інтеграції етнічних абланців країни й ухвалити конституційні зміни, які мали б забезпечити албанцям рівні політичні права зі слав’янським населенням. У світлі останніх заяв президента США Буша про зменшення американської військової участі на Балканах газета пише, що це стало би випробуванням для європейських урядів і миротворців у вирішенні кризи на європейському континенті. Однак газета перестерігає, що, у випадку, якщо мир в Македонії установити не вдасться, то ця країна навряд чи отримає інший шанс розв’язати кризу.
Тим часом коментарор французької газети «Ліберасьйон» Марк Семо повертається до недільної перемоги у загальних виборах в Болгарії колишнього царя Сімеона. Тепер колишній монарх опинився перед обличчям суспільства, здеморалізованого корупцією, безконечним перехідним періодом і соціально-еконмічною кризою. Тим часом, як підкреслює коментатор, Сімеон і досі поки що чітко не вирішив – чи погодиться він зайняти посаду прем’єр-міністра. Семо вважає, що колишній цар вагається також у справі відповлення монархії в Болгарії. Поки що він лише заявив публічно, що це питання мав би вирішити болгарський народ. Французький коментатор називає заяви Сімеона помпезними порожніми фразами, зокрема коли ідеться про його обіцянки збільшити пенсії і зарплати, водночас зменшити державний дефіцит і тримати під контролем інфляцію, а також вивільнити Болгарію від корупції – головної причини крайньої вбогості населення. Автор називає ці обіцянки сумішшю нео-лібералізму і популізму і вважає, що колишній болгарський монарх взяв на себе непосильний тягар.
Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті висловлює здивування у зв’язку з останніми заявами Путіна, з якими російський керівник виступив через кілька днів після обіцяючих суботніх розмов з Бушем. При цьому газета вважає, що адміністрація Буша повинна серйозно поставитися до заяв Путіна. На думку газети, якщо обидві країни відмовляться від дотеперішніх угод про стратегічні озброєння, Сполучені Штати опиняться під більшою загрозою, ніж вони були дотепер. Протягом наступних кількох років, як вважає газета, США можуть провести всі необхідні дослідження й випробування без скасування договору про міжконтинентальні балістичні ракети. Тим часом, як закінчує газета, слід було б внести поправки до існуючої угоди або замінити її, підтримавши водночас обмеження, необхідні для відвернення нової хвилі озброєнь.
Газета «Вашінгтон пост», теж у редакційній статті, порушує становище в Македонії, зокрема останні переговори між македонськими керівниками і західними дипломатами, які називає останнім шансом відвернути ще одну війну на Балканах. Газета зазначає при цьому, що дальший розвиток подій значною мірою залежатиме від того, чи слав’янська більшість Македонії готова вжити заходів для політичної й соціально-економічної інтеграції етнічних абланців країни й ухвалити конституційні зміни, які мали б забезпечити албанцям рівні політичні права зі слав’янським населенням. У світлі останніх заяв президента США Буша про зменшення американської військової участі на Балканах газета пише, що це стало би випробуванням для європейських урядів і миротворців у вирішенні кризи на європейському континенті. Однак газета перестерігає, що, у випадку, якщо мир в Македонії установити не вдасться, то ця країна навряд чи отримає інший шанс розв’язати кризу.
Тим часом коментарор французької газети «Ліберасьйон» Марк Семо повертається до недільної перемоги у загальних виборах в Болгарії колишнього царя Сімеона. Тепер колишній монарх опинився перед обличчям суспільства, здеморалізованого корупцією, безконечним перехідним періодом і соціально-еконмічною кризою. Тим часом, як підкреслює коментатор, Сімеон і досі поки що чітко не вирішив – чи погодиться він зайняти посаду прем’єр-міністра. Семо вважає, що колишній цар вагається також у справі відповлення монархії в Болгарії. Поки що він лише заявив публічно, що це питання мав би вирішити болгарський народ. Французький коментатор називає заяви Сімеона помпезними порожніми фразами, зокрема коли ідеться про його обіцянки збільшити пенсії і зарплати, водночас зменшити державний дефіцит і тримати під контролем інфляцію, а також вивільнити Болгарію від корупції – головної причини крайньої вбогості населення. Автор називає ці обіцянки сумішшю нео-лібералізму і популізму і вважає, що колишній болгарський монарх взяв на себе непосильний тягар.
