Прага, 28 червня 2001 - Процес розширення Європейського Союзу, незважаючи на всі труднощі й перешкоди в самому ЄС, упевнено йде вперед принаймні з боку кандидатів на вступ — це засвідчила Словаччина, яка з відсталих претендентів «другої хвилі» переконливо дісталася серед перших.
Результати Словаччини після останнього кола переговорів про розширення Євросоюзу, яке відбулося в середу в Брюселі, вражають. Лише кілька років тому, за не вельми демократичної влади попереднього уряду, Словаччина не потрапила до першого кола розширення союзу НАТО і не була запрошена й до першої хвилі країн, які взялися досягати конкретних домовленостей про зближення з ЄС.
Тепер Словаччина відкрила переговори з усіх можливих 29 розділів спільних європейських правил (іще 2 розділи для всіх залишено насамкінець), а з 19 розділів ці переговори вже закінчила — і тим стала на рівні таких кандидатів першої хвилі, як Чехія й Естонія, які почали процес зближення з ЄС на два роки раніше від Словаччини.
Керівник словацької делегації до ЄС, Міністр закордонних справ країни Ян Фіґель уважає, що тепер Словаччина має дуже добрі шанси вступити до Євросоюзу вже в першій хвилі його розширення — можливо, десь 2004 року.
«Результат Словаччини, – сказав Фіґель після закінчення переговорів у Брюсселі в середу, – підтверджує, що ми досягли рівня, де нас уже можна порівнювати з іншими…»
Особливо знаменне те, що Словаччина завершила переговори з двох чи не найсуперечливіших розділів — про вільне пересування осіб і про вільне пересування капіталу; дотепер обидва ці розділи зуміла закрити тільки Угорщина. Ці країни таким чином згодилися з вимогою ЄС дозволити окремим нинішнім його членам обмежувати працевлаштування робітників із нових майбутніх членів на термін від двох до семи років. В обмін за цю згоду вони отримали й поступки від Євросоюзу, як-то право запровадити такі самі заходи проти інших країн – членів ЄС.
Керівник словацького зовнішньополітичного відомства обіцяє, що його країна з цього права не користатиметься. Але ці слова стосувалися «старих» євросоюзівських країн, із яких до Словаччини не кинеться дешева робоча сила. Натомість не стало особливою таємницею, що під це обмеження майже напевно потрапить Польща, коли вступить до ЄС.
Інша поступка, яку здобула Словаччина, — право певним чином обмежити продаж сільськогосподарських земель громадянам країн Євросоюзу теж на термін до семи років. Так само, як країни Заходу побоюються напливу невибагливих на платню робітників із Середньої й Східної Європи, там натомість непокояться, що заможні «західняки» задешево поскуповують їхню ріллю.
Відтак Словаччину, разом із Чехією й Естонією, випереджають у зближенні з ЄС тільки Угорщина, Кіпр і Словенія. Натомість Польща, яку через її розмір і відносну економічну міць уважали за провідного кандидата, помітно відступила дозаду: в її активі лише 16 закритих розділів, і відстають від неї тільки найостанніші претенденти, Болгарія й Румунія.
Таким чином успіхи Словаччини підтвердили можливість злиття двох хвиль розширення Європейського Союзу, вважає Ґуннар Лунд — представник Швеції, яка закінчує своє головування в ЄС. «Це свідчить, що низка країн, які почали пізніше, зробили величезні зусилля, щоб наздогнати (перших). У Хельсінкі (на саміті ЄС у грудні 1999 року) було вирішено, що має бути застосовано принцип диференціяції і що така можливість наздогнати має бути реальна. І ось вона реальна — це очевидно. А скористатися з цієї можливості — то справа окремих країн-кандидатів», – наголосив ¢уннар Лунд.
Результати Словаччини після останнього кола переговорів про розширення Євросоюзу, яке відбулося в середу в Брюселі, вражають. Лише кілька років тому, за не вельми демократичної влади попереднього уряду, Словаччина не потрапила до першого кола розширення союзу НАТО і не була запрошена й до першої хвилі країн, які взялися досягати конкретних домовленостей про зближення з ЄС.
Тепер Словаччина відкрила переговори з усіх можливих 29 розділів спільних європейських правил (іще 2 розділи для всіх залишено насамкінець), а з 19 розділів ці переговори вже закінчила — і тим стала на рівні таких кандидатів першої хвилі, як Чехія й Естонія, які почали процес зближення з ЄС на два роки раніше від Словаччини.
Керівник словацької делегації до ЄС, Міністр закордонних справ країни Ян Фіґель уважає, що тепер Словаччина має дуже добрі шанси вступити до Євросоюзу вже в першій хвилі його розширення — можливо, десь 2004 року.
«Результат Словаччини, – сказав Фіґель після закінчення переговорів у Брюсселі в середу, – підтверджує, що ми досягли рівня, де нас уже можна порівнювати з іншими…»
Особливо знаменне те, що Словаччина завершила переговори з двох чи не найсуперечливіших розділів — про вільне пересування осіб і про вільне пересування капіталу; дотепер обидва ці розділи зуміла закрити тільки Угорщина. Ці країни таким чином згодилися з вимогою ЄС дозволити окремим нинішнім його членам обмежувати працевлаштування робітників із нових майбутніх членів на термін від двох до семи років. В обмін за цю згоду вони отримали й поступки від Євросоюзу, як-то право запровадити такі самі заходи проти інших країн – членів ЄС.
Керівник словацького зовнішньополітичного відомства обіцяє, що його країна з цього права не користатиметься. Але ці слова стосувалися «старих» євросоюзівських країн, із яких до Словаччини не кинеться дешева робоча сила. Натомість не стало особливою таємницею, що під це обмеження майже напевно потрапить Польща, коли вступить до ЄС.
Інша поступка, яку здобула Словаччина, — право певним чином обмежити продаж сільськогосподарських земель громадянам країн Євросоюзу теж на термін до семи років. Так само, як країни Заходу побоюються напливу невибагливих на платню робітників із Середньої й Східної Європи, там натомість непокояться, що заможні «західняки» задешево поскуповують їхню ріллю.
Відтак Словаччину, разом із Чехією й Естонією, випереджають у зближенні з ЄС тільки Угорщина, Кіпр і Словенія. Натомість Польща, яку через її розмір і відносну економічну міць уважали за провідного кандидата, помітно відступила дозаду: в її активі лише 16 закритих розділів, і відстають від неї тільки найостанніші претенденти, Болгарія й Румунія.
Таким чином успіхи Словаччини підтвердили можливість злиття двох хвиль розширення Європейського Союзу, вважає Ґуннар Лунд — представник Швеції, яка закінчує своє головування в ЄС. «Це свідчить, що низка країн, які почали пізніше, зробили величезні зусилля, щоб наздогнати (перших). У Хельсінкі (на саміті ЄС у грудні 1999 року) було вирішено, що має бути застосовано принцип диференціяції і що така можливість наздогнати має бути реальна. І ось вона реальна — це очевидно. А скористатися з цієї можливості — то справа окремих країн-кандидатів», – наголосив ¢уннар Лунд.
