Бєлград, 29 червня 2001 – Президент Воїслав Коштунiца екстрадицiю назвав незаконною. Генштаб заявив, що Збройнi сили не втручаються в полiтичнi справи.
Нарештi! Це слово найчастiше було чути у Сербiї у четвер вечiр i в п’ятницю вранцi. Усi знали, що це раз має вiдбутися, але люди не припускали, що станеться якраз на сербське нацiональне свято Видовдан, в 12 рiчницю великого трiумфу екс-президента. Нагадаємо, що якраз на день святого Вида Мiлошевич у Косовi провiв манiфестацiю на якiй перед понад мiльйоним натовпом заявив про готовнiсть розпочати вiйну проти iнших республiк. Про екстрадицiю Мiлошевича громадян Сербiї повiдомив прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич. Вiн заявив, що це зроблено на пiдставi республiканської Конституцiї, ухваленої саме Мiлошевичем. Джiнджич цитував статю Конституцiї, в якiй мовиться, що закони республiки мають прiоритет над союзними коли йдеться про збереження iнтересiв громадян республiки.
Уже наближалася пiвнiч коли до громадян звернувся ображений й резигнований глава держави Воїслав Коштунiца. Видачу свого попередника, про яку вiн дiзнав з телебачення, Коштунiца назвав незаконною. Глава держави пообiцяв, що зробить усе з метою уникнути найгiршого та зберегти єднiсть i спокiй в державi. Вiн не пояснив, що саме мав на увазi, коли говорив про уникнення найгiршого. Немає сумнiву, що розпочалася боротьба за владу мiж Коштунiцею i Джiнджичем. Усi важелi влади за винятком Збройних сил у руках Джiнджича. Генштаб вночi оприлюднив коротке повiдомлення в якому сказано, що Збройнi сили не втручаються в полiтичнi справи та, що усi пiдроздiли перебувають в казармах й виконують поточнi завдання. Чорногорськi соцiалiсти, коалiцiйнi партнери сербських демократичних сил у союзнiй владi, обуренi. Їхнiй лiдер Предраг Булатович дослiвно заявив, що це не лише кiнець коалiцiї, але й остаточна смерть Югославiї. У вiдповiдь на це, сербськi урядовцi заявляють, що Сербiя бiльше не буде заручником нi однiєї людини, тобто Мiлошевича, нi однiєї партiї, тобто чорногорських соцiалiстiв.
Прихильники Мiлошевича у четвер вечiр провели манiфестацiю у центрi столицi. Зiбралося ледве три тисячi запеклих комунiстiв та ультранацiоналiстiв. Керiвники Соцiалiстичної й Радикальної партiй їх закликали боротися проти “диктатури зрадникiв i запроданцiв Заходу”. Вони вимагають скликання надзвичайної сесiї союзного парламенту, вiдставки союзного й республiканського урядiв й призначення дострокових виборiв.
Хто ж цей Мiлошевич? Вiн народився 1941 року. Його батько був православним священиком, мати вчителькою. Обоє покiнчили життя самогубством, що залишило глибокий слiд на поведiнцi їхнього сина. Мiлошевич одружився з Мир’яною Маркович, дочкою одного з комунiстичних лiдерiв Сербiї, завдяки якому вiн й розпочав полiтичну кар’єру. Панi Маркович мала вирiшальний вплив на полiтичну дiяльнiсть свого чоловiка.
Слободан Мiлошевич розпочав чотири вiйни й у всiх Сербiя зазнала поразку. У зв’язку з вiйною в Косовi вiн викликав повiтряну кампанiю НАТО, яка прискорила його полiтичну поразку. Останнiм злочином колишнього iдола сербського народу було викрадення i, ймовiрно, лiквiдацiя Iвана Стамболича у серпнi минулого року. У вереснi вiн зазнав першу поразку на виборах. У в’язницi опинився щойно першого квiтня цього року.
Час Мiлошевича був часом вiйн, корупцiї, економiчного й морального занепаду. Роки Мiлошевича – кривава пляма у сербськiй iсторiї. Чорна епоха Мiлошевича завершилася. Нарештi!
Нарештi! Це слово найчастiше було чути у Сербiї у четвер вечiр i в п’ятницю вранцi. Усi знали, що це раз має вiдбутися, але люди не припускали, що станеться якраз на сербське нацiональне свято Видовдан, в 12 рiчницю великого трiумфу екс-президента. Нагадаємо, що якраз на день святого Вида Мiлошевич у Косовi провiв манiфестацiю на якiй перед понад мiльйоним натовпом заявив про готовнiсть розпочати вiйну проти iнших республiк. Про екстрадицiю Мiлошевича громадян Сербiї повiдомив прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич. Вiн заявив, що це зроблено на пiдставi республiканської Конституцiї, ухваленої саме Мiлошевичем. Джiнджич цитував статю Конституцiї, в якiй мовиться, що закони республiки мають прiоритет над союзними коли йдеться про збереження iнтересiв громадян республiки.
Уже наближалася пiвнiч коли до громадян звернувся ображений й резигнований глава держави Воїслав Коштунiца. Видачу свого попередника, про яку вiн дiзнав з телебачення, Коштунiца назвав незаконною. Глава держави пообiцяв, що зробить усе з метою уникнути найгiршого та зберегти єднiсть i спокiй в державi. Вiн не пояснив, що саме мав на увазi, коли говорив про уникнення найгiршого. Немає сумнiву, що розпочалася боротьба за владу мiж Коштунiцею i Джiнджичем. Усi важелi влади за винятком Збройних сил у руках Джiнджича. Генштаб вночi оприлюднив коротке повiдомлення в якому сказано, що Збройнi сили не втручаються в полiтичнi справи та, що усi пiдроздiли перебувають в казармах й виконують поточнi завдання. Чорногорськi соцiалiсти, коалiцiйнi партнери сербських демократичних сил у союзнiй владi, обуренi. Їхнiй лiдер Предраг Булатович дослiвно заявив, що це не лише кiнець коалiцiї, але й остаточна смерть Югославiї. У вiдповiдь на це, сербськi урядовцi заявляють, що Сербiя бiльше не буде заручником нi однiєї людини, тобто Мiлошевича, нi однiєї партiї, тобто чорногорських соцiалiстiв.
Прихильники Мiлошевича у четвер вечiр провели манiфестацiю у центрi столицi. Зiбралося ледве три тисячi запеклих комунiстiв та ультранацiоналiстiв. Керiвники Соцiалiстичної й Радикальної партiй їх закликали боротися проти “диктатури зрадникiв i запроданцiв Заходу”. Вони вимагають скликання надзвичайної сесiї союзного парламенту, вiдставки союзного й республiканського урядiв й призначення дострокових виборiв.
Хто ж цей Мiлошевич? Вiн народився 1941 року. Його батько був православним священиком, мати вчителькою. Обоє покiнчили життя самогубством, що залишило глибокий слiд на поведiнцi їхнього сина. Мiлошевич одружився з Мир’яною Маркович, дочкою одного з комунiстичних лiдерiв Сербiї, завдяки якому вiн й розпочав полiтичну кар’єру. Панi Маркович мала вирiшальний вплив на полiтичну дiяльнiсть свого чоловiка.
Слободан Мiлошевич розпочав чотири вiйни й у всiх Сербiя зазнала поразку. У зв’язку з вiйною в Косовi вiн викликав повiтряну кампанiю НАТО, яка прискорила його полiтичну поразку. Останнiм злочином колишнього iдола сербського народу було викрадення i, ймовiрно, лiквiдацiя Iвана Стамболича у серпнi минулого року. У вереснi вiн зазнав першу поразку на виборах. У в’язницi опинився щойно першого квiтня цього року.
Час Мiлошевича був часом вiйн, корупцiї, економiчного й морального занепаду. Роки Мiлошевича – кривава пляма у сербськiй iсторiї. Чорна епоха Мiлошевича завершилася. Нарештi!
