Варшава, 9 липня 2001 ― Громадянську Платформу Анжея Олєховського, що утворилася після розвалу Унії «Свободи» та об’єднала політиків, які не визначилися між лівим та правим крилом, вирішено перетворити у партію, яку очолить нинішній голова Сейму Республіки Польща Матєй Плажинський. Нова партія може стати поважним конкурентом польського Союзу Лівиці Демократичної.
Інавгурація виборчих платформ лівих, правих і центристів відбувається майже одночасно і ще донедавна майже без сумніву можна було сказати, що ліві на цьогорічних парламентських виборах у Польщі не матимуть аж дуже сильного супротивника, може через те, що правий табір у Польщі постійно розколюється, що у середовищі правлячої акції виборчої «Солідарність» раз- у- раз виникають скандали. Наприклад, не встиг ще затихнути скандал з міністром справедливості в уряді Бузека, як трапився новий - віце-міністра національної оборони звинувачують у скорумпованості і хабарництві. Скандали ці Лівиця використовує дуже грамотно, на свою користь.
Одначе, цими днями дуже поважно заявила про себе Громадянська Платформа – політичне об’єднання інтелектуалів, підприємців, молодих модерних політиків, які заявили тепер, що створять після виборів нову партію, яка своєю програмою зробить просте правило - нормальні люди, в нормальній державі. Це має бути ліберально-консервативна партія, що достосує польську національну традицію до ринку і свободи. Ця партія не ставить собі за мету воювати з минулим, витрачати сили на вияснення, хто був, а хто не був винний. Нова партія задекларує, що для неї головне – майбутнє Польщі. Треба сказати, що під такою заявкою підписалися дуже популярні політики, такі, наприклад, як Дональд Туск, колись один із чільних діячів унії «Свободи», молодий, перспективний. Матєй Плажинський , голова польського Сейму, який має у державі дуже високий моральний авторитет і проякого кажуть, як про політика зрівноваженого і мудрого. Анжей Олєховський, власне творець Громадянської Платформи, який взяв на минулих президентських виборах друге, після А.Кваснєвського, місце. Ця людина, як кажуть, з ніг до голови західна, він дуже популярний серед молоді і є, свого роду, зразком успішного поляка - з доброю освітою і чесно заробленим капіталом, політичним, в тому числі. Ще один інтелектуал – це Павло Піскорський, президент Варшави. Теж молодий і улюбленець молоді.
Словом, Громадянська Платформа має шанси. Вже презентація виборчої програми цього політичного об’єднання дала сигнал, що політики з Платформи можуть блискуче дискутувати з Союзом Лівиці Демократичної і що вони в тому діалозі виглядають таки сильнішими.
Лівиця, щоправда, має за собою більше досвіду і твердий електорат. За нею – усі старші люди, яким не вдалося достосуватися до нових умов, до ринку і конкуренції. За Платформою, натомість, ті, хто вже за кілька років буде найактивнішим суспільним потенціалом молоді. Як би там не було, у передвиборчому повітрі Польщі запахло чимось свіжим і той новий політичний подмух може заінтегрувати багатьох, навіть у середовищі нинішніх прихильників лівиці. Аналітики прогнозують, що у майбутньому парламенті найвпливовішими можуть бути представники Лівиці і, власне, Громадянської Платформи, котра виглядатиме після виборів на англійський манер. Має це бути партія найвищої репрезентації, якою стане парламентський клуб, а шеф з того клубу буде і главою партії.
Інавгурація виборчих платформ лівих, правих і центристів відбувається майже одночасно і ще донедавна майже без сумніву можна було сказати, що ліві на цьогорічних парламентських виборах у Польщі не матимуть аж дуже сильного супротивника, може через те, що правий табір у Польщі постійно розколюється, що у середовищі правлячої акції виборчої «Солідарність» раз- у- раз виникають скандали. Наприклад, не встиг ще затихнути скандал з міністром справедливості в уряді Бузека, як трапився новий - віце-міністра національної оборони звинувачують у скорумпованості і хабарництві. Скандали ці Лівиця використовує дуже грамотно, на свою користь.
Одначе, цими днями дуже поважно заявила про себе Громадянська Платформа – політичне об’єднання інтелектуалів, підприємців, молодих модерних політиків, які заявили тепер, що створять після виборів нову партію, яка своєю програмою зробить просте правило - нормальні люди, в нормальній державі. Це має бути ліберально-консервативна партія, що достосує польську національну традицію до ринку і свободи. Ця партія не ставить собі за мету воювати з минулим, витрачати сили на вияснення, хто був, а хто не був винний. Нова партія задекларує, що для неї головне – майбутнє Польщі. Треба сказати, що під такою заявкою підписалися дуже популярні політики, такі, наприклад, як Дональд Туск, колись один із чільних діячів унії «Свободи», молодий, перспективний. Матєй Плажинський , голова польського Сейму, який має у державі дуже високий моральний авторитет і проякого кажуть, як про політика зрівноваженого і мудрого. Анжей Олєховський, власне творець Громадянської Платформи, який взяв на минулих президентських виборах друге, після А.Кваснєвського, місце. Ця людина, як кажуть, з ніг до голови західна, він дуже популярний серед молоді і є, свого роду, зразком успішного поляка - з доброю освітою і чесно заробленим капіталом, політичним, в тому числі. Ще один інтелектуал – це Павло Піскорський, президент Варшави. Теж молодий і улюбленець молоді.
Словом, Громадянська Платформа має шанси. Вже презентація виборчої програми цього політичного об’єднання дала сигнал, що політики з Платформи можуть блискуче дискутувати з Союзом Лівиці Демократичної і що вони в тому діалозі виглядають таки сильнішими.
Лівиця, щоправда, має за собою більше досвіду і твердий електорат. За нею – усі старші люди, яким не вдалося достосуватися до нових умов, до ринку і конкуренції. За Платформою, натомість, ті, хто вже за кілька років буде найактивнішим суспільним потенціалом молоді. Як би там не було, у передвиборчому повітрі Польщі запахло чимось свіжим і той новий політичний подмух може заінтегрувати багатьох, навіть у середовищі нинішніх прихильників лівиці. Аналітики прогнозують, що у майбутньому парламенті найвпливовішими можуть бути представники Лівиці і, власне, Громадянської Платформи, котра виглядатиме після виборів на англійський манер. Має це бути партія найвищої репрезентації, якою стане парламентський клуб, а шеф з того клубу буде і главою партії.
