Прага, 11 липня 2001 – Згідно із приблизними підрахунками, протягом наступних двох десятиліть населення землі збільшиться до двох, а можливо до двох з половиною мільярдів людей. У зв’язку з цим серед фахівців, як зрештою серед політичних діячів точаться дискусії у справі розвитку генетичної інженерії в сільському господарстві для підвищення врожайності і таким чином боротьби з голодом.
З огляду на голод або недоїдання у багатьох країнах світу, зокрема на африканському континенті і в Південній Азії навіть у наші дні, науковці бачать розв’язку проблеми харчів у розвитку нових біотехнологій, які дають можливість різко збільшити врожайність багатьох сільськогосподарських культур. У зв’язу зі зростанням населення землі, зокрема у бідніших країнах південної півкулі і з обмеженими площами сільськогосподарських угідь, фахівці закликають саме до такого вирішення харчової проблеми. Проте водночас у багатьох західних країнах зростає хвиля протестів проти генетичного маніпулюванння над сільсько-господарськими культурами. Серед учасників протестів чимало спеціалістів з різних ділянок, лікарів і навіть політичних діячів, які вважають, що наслідків генетичних маніпуляцій над рослинами нині передбачити неможливо, тому експериментувати над людьми не слід. До активістів, що виступають проти генетичних маніпуляцій у рослинництві, належить американський конгресмен Денніс Кусініч, який твердить, що так звана «зелена революція», яка мала вирішити проблему харчів за допомогою поліпшення зернового фонду, добрив і пестицидів, не сповнила покладених сподівань. Крім того бідніші країни, де населення недоїдає або страждає від голоду, і так не зможуть займатися генетичною інженерією в сільському господарстві. Газета «Вашінгтон пост» у широкій статті на цю тему пише про численні протести активістів міджнародної екологічної організації «Ґрінпіс», які днями, за словами газети, по вандальськи знищили плантації генетично модифікованої кукурудзи у Бразілії. Вони твердять, що такі продукти можуть серйозно зашкодити людському здоров’ю. Однак, прихильники генетичної інженерії в сільському господарстві твердять, що голод уже завдає нищівної шкоди людському здоров’ю. Фахівці з Міжнародного дослідного інституту харчової політики у Вашінгтоні заявляють, що зі зростанням кількості населення землі нестача харчів ставатиме відчутнішою. Потрібно буде збільшити виробництво харчових продуктів принаймні на третину. У боротьбі з цією проблемою можна продовжувати викорчовування лісів, раціональніше використання наявних земель, що надзвичайно негативно позначиться на навколишньому середовищі, проте проблеми не вирішить. На їхню думку, лише генетична інженерія з часом може дозволити повести боротьбу з недоїданням і голодом, давши можливість виробляти достатню кількість харчів. Як приклад для країн третього світу, вони наводять Китай, який за допомогою генетично модифікованого рису підвищив урожайність на 15 відсотків.
Проте у дискусії, яка нині щойно розгоряється, переможців поки що не видно.
З огляду на голод або недоїдання у багатьох країнах світу, зокрема на африканському континенті і в Південній Азії навіть у наші дні, науковці бачать розв’язку проблеми харчів у розвитку нових біотехнологій, які дають можливість різко збільшити врожайність багатьох сільськогосподарських культур. У зв’язу зі зростанням населення землі, зокрема у бідніших країнах південної півкулі і з обмеженими площами сільськогосподарських угідь, фахівці закликають саме до такого вирішення харчової проблеми. Проте водночас у багатьох західних країнах зростає хвиля протестів проти генетичного маніпулюванння над сільсько-господарськими культурами. Серед учасників протестів чимало спеціалістів з різних ділянок, лікарів і навіть політичних діячів, які вважають, що наслідків генетичних маніпуляцій над рослинами нині передбачити неможливо, тому експериментувати над людьми не слід. До активістів, що виступають проти генетичних маніпуляцій у рослинництві, належить американський конгресмен Денніс Кусініч, який твердить, що так звана «зелена революція», яка мала вирішити проблему харчів за допомогою поліпшення зернового фонду, добрив і пестицидів, не сповнила покладених сподівань. Крім того бідніші країни, де населення недоїдає або страждає від голоду, і так не зможуть займатися генетичною інженерією в сільському господарстві. Газета «Вашінгтон пост» у широкій статті на цю тему пише про численні протести активістів міджнародної екологічної організації «Ґрінпіс», які днями, за словами газети, по вандальськи знищили плантації генетично модифікованої кукурудзи у Бразілії. Вони твердять, що такі продукти можуть серйозно зашкодити людському здоров’ю. Однак, прихильники генетичної інженерії в сільському господарстві твердять, що голод уже завдає нищівної шкоди людському здоров’ю. Фахівці з Міжнародного дослідного інституту харчової політики у Вашінгтоні заявляють, що зі зростанням кількості населення землі нестача харчів ставатиме відчутнішою. Потрібно буде збільшити виробництво харчових продуктів принаймні на третину. У боротьбі з цією проблемою можна продовжувати викорчовування лісів, раціональніше використання наявних земель, що надзвичайно негативно позначиться на навколишньому середовищі, проте проблеми не вирішить. На їхню думку, лише генетична інженерія з часом може дозволити повести боротьбу з недоїданням і голодом, давши можливість виробляти достатню кількість харчів. Як приклад для країн третього світу, вони наводять Китай, який за допомогою генетично модифікованого рису підвищив урожайність на 15 відсотків.
Проте у дискусії, яка нині щойно розгоряється, переможців поки що не видно.
