Доступність посилання

ТОП новини

Рубрика “Четвертий парламент: Час вибору”


Рубрика “Четвертий парламент: Час вибору”

Київ, 13 липня 2001 - Особливістю наступних парламентських виборів може стати те, що депутати втрачатимуть мандат, якщо залишатимуть партійну фракцію, за списком якої були обрані до Верховної Ради. Відповідні зміни до Конституції України вже внесені в порядок денний наступної сесії парламенту.

Відтак, депутати-мажоритарники, так звані “мажори”, і “списочники” матимуть різні права. Аналітики очікують, що зменшиться кількість охочих пов‘язувати своє депутатське майбутнє з якоюсь партією, якщо вийти з її парламентської фракції можна буде лише на вулицю. Проте самі парламентарії іншої думки.

Борис Олійник, фракція комуністів:

“Поза всіляким сумнівом, коли ти йдеш за списком, треба голосувати за те, щоб той, хто вийшов, полишив свій депутатський мандат наступному колезі. Бо фракція на тебе брала зобов’язання і відповідала за тебе, ти прийняв її програму і правила поведінки.”

Тарас Стецьків, фракція “Реформи-конгрес”:

“Я ставлюся до законопроекту позитивно, вважаю, що це стовідсотково зніме ганебну практику теперішнього парламенту, коли олігархи купляли депутатів і наповнювали свої фракції”.

Вчора парламентарії так і не змогли подолати президентське вето на закон про вибори народних депутатів України, який передбачав 75% партійців і 25 мажоритарників. Втім, вони пішли іншим шляхом і вчетверте ухвалили цей закон в новій редакції, яка передбачає стару пропорцію.

Мало хто сумнівається, що глава держави знову використає своє право вето. Наша кореспондентка Ірина Біла записала думку члена Українського народного руху, старійшини Верховної Ради Ігоря Юхновського:

“Мені здається, що ті люди, які пропонують закон на основі, щоб збільшити вагу партій у виборчому процесі, якось мають домовитися з президентом. Тобто, такі цифри, як 50 на 50 чи 60 на 40 – є відносними. Але прийде час в Україні, коли будуть, скажімо, дві патріотично налаштовані партії, які будуть стояти на різних економічних позиціях і вони будуть змінювати одна одну у парламенті з точки зору більшості і у формуванні уряду з точки зору тої самої більшості.

Безумовно, що серед тих партій не має бути партії комуністів як такої, яка не має жодних ідеологічних і практичних міркувань з точки зору влаштування суспільства. Тому президент повинен розуміти, що від виборів до виборів ми повинні збільшувати кількість депутатів, які обираються за партійними списками.

Який буде досягнуто компроміс між президентом і парламентом, залежить від тієї домовленості, але те, що такий договір має бути, що збільшення проценту участі партій має бути від виборів до виборів – у тому в мене немає сумніву. Тому дві крайні позиції: коли має бути 50 на 50, або друга крайня позиція, що має бути тільки пропорційна система виборів, - обидві позиції є нерозумні. Треба знайти щось середнє.”

Мій колега Сергій Грабовський, аналізуючи політичні події минулого тижня, також згадує, переважно, парламентські проблеми:

“Увага політично активних громадян цього тижня була прикута до Верховної Ради, котра напередодні літньої відпустки спробувала було зробити “великий стрибок” у законотворенні. Але, як і у маоїстському Китаї сорок років тому, “великі стрибки” ні до чого гарного не ведуть.

Три сакраментальних законодавчих вузли мала розв‘язати Верховна Рада: щодо подальшої долі банку “Україна”, щодо податкової реформи і щодо нового Закону про вибори. І всі три лишилися міцно зав‘язаними – з неоднаковими, але все одного сумними наслідками. Що стосується банку “Україна”, який обслуговував агропромисловий комплекс, то його фактичне банкрутство без знаходження джерел повернення бодай частини коштів вкладників – як юридичних, так і фізичних осіб – загрожує заторкнути кишеню кожного восьмого жителя держави і поставити на коліна сільське господарство якраз у час збирання врожаю. Але зіштовхнулися кілька концепцій виходу з драматичної ситуації – і жодна не одержала підтримку парламентської більшості, тож ситуація стала ще драматичнішою.

Схоже і з податковою реформою. Малий податковий кодекс зусиллями комуністів і “Трудової України” був провалений, великий – не поставлений на голосування. Результат: новий бюджет, найшвидше, доведеться формувати на старій податковій базі, що тільки посилить тіньову економіку (хоча, здається, куди її далі посилювати) і надасть олігархічним структурам додаткові можливості для маніпуляції тіньовими коштами.

А останнє ой як важливо напередодні виборів. Хоча й досі невідомо, якими будуть ті вибори. Старий виборчий закон, за словами голови Центрвиборчкому пана Рябця, має два десятки зауважень з боку Конституційного Суду і не діє; на новий президент утретє наклав вето, і втретє Верховна Рада не змогла це вето подолати. Чи можуть відбутися нормальні демократичні вибори, якщо за вісім місяців до них невідомо навіть, за якою виборчою системою вони проводитимуться? Риторичне запитання.”

Отже, сьогодні починаються останні у цій сесії парламентські канікули. І щоб після виборів знову повернутися в зручні депутатські крісла, незважаючи навіть на відсутність відповідного законодавства, парламентарії мають подбати про це вже зараз. Так націонал-патріоти на чолі з відомим альпіністом Юрієм Костенком активізують свою виборчу кампанію традиційним сходженням на Говерлу в чергову річницю проголошення Декларації про державний суверенітет України. Очікується, що підніматиметься і колишній віце-прем‘єр Віктор Ющенко. Можливо, саме на найвищій точці України він, нарешті, оголосить параметри передвиборчого блоку, який має намір очолити. Репортаж з Говерли слухайте в наступній рубриці “Четвертий парламент: Час вибору”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG