Прага, 20 липня 2001 – Більшість західних газет відгукуються на самміт лідерів країн «групи семи» і Росії, який відкрився цієї п’ятниці в італійському місті Ґенуї. Серед інших питань учасники наради обговорять проблему убогості у світі, глобальне потепління, а також програму національної оборони США. Саме на цих головних проблемах зосереджують свою увагу західні коментатори.
Британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті знову повертається до пропозицій президента США Буша в боротьбі з убогістю у країнах третього світу, з якими він виступив напередодні відкриття самміту. Згідно з цими пропозиціями, Світовий банк принаймні 50 відсотків із щорічних 6-мільрдних кредитів мав би надавати біднішим країнам світу у формі безвідплатної допомоги. Втрати від цього мали би бути менші, ніж від несплачених боргів. Газета критикує цю ідею, вважаючи, що безвідплатна допомога ще ніколи не приносила користі ні країнам-донорам, ні реципієнтам. «Файненшл таймс» пропонує натомість посилити позичкову дисципліну серед країн третього світу, які бажають отримати від Світового банку дальші позички.
Газета «Вашінгтон пост» теж відгукується на пропозицію президента Буша про збільшення безвіплатної допомоги Світового банку країнам третього світу, а також збільшення дотацій на боротьбу із хворобою СНІД та іншими поширеними в бідних країнах захворюваннями. Досі США призначали на боротьбу зі СНІДом по мільярду доларів щороку, тим часом для ефективних заходів нині потрібно від 7-и до 10-ти мільярдів. На відміну від «Файненшл таймс» газета схвалює ці пропозиції, проте підкреслює, що вони потягнуть за собою більші видатки з боку індустріально розвинених країн Заходу і передусім Сполучених Штатів. Газета передбачає труднощі з ухваленням у конгресі США відчутного збільшення видатків на згадані види допомоги.
Коментатор іншої британської газети «Ґардіян» Мартін Вуллакотт порушує справу програми національної оборони США, яка стоїть на порядку денному самміту в Ґенуї. Як передбачає автор, нинішня нарада підтвердить різницю в поглядах на цю проблему між Сполученими Штатами і їхніми європейськими союзниками. Автор визнає рацію президентові Бушу в тому, що договір про контроль над стратегічними озброєннями (підписаний свого часу Сполученими Штатами і Радянським союзом) нині вже не відповідає актуальним потребам. Однак, як підкреслює автор, він залишається частиною не надто досконалої колективної безпеки. Зігнорування попередніх домовленостей і реалізація програми національної оборони, на думку коментатора, може поглибити почуття непевності в інших країнах поза Сполученими Штатами.
Тим часом газета «Нью-Йорк таймс» порушує ще одну проблему, яка без сумніву викличе широкі дискусії і тиск на президента США під час нинішнього самміту лідерів «групи семи» в Ґенуї. Уже вдруге Буш відмовився підписати Кіотський протокол про зменшення промислових викидів в атмосферу двоокису вуглецю та інших газів, що викликають глобальне потепління. Газета вважає, що президент Буш повинен підтримати протокол і підкреслює, що домовленості в Кіото матимуть сенс лише тоді, коли всі промислово розвинені країни достосуються до цієї важливої угоди.
Британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті знову повертається до пропозицій президента США Буша в боротьбі з убогістю у країнах третього світу, з якими він виступив напередодні відкриття самміту. Згідно з цими пропозиціями, Світовий банк принаймні 50 відсотків із щорічних 6-мільрдних кредитів мав би надавати біднішим країнам світу у формі безвідплатної допомоги. Втрати від цього мали би бути менші, ніж від несплачених боргів. Газета критикує цю ідею, вважаючи, що безвідплатна допомога ще ніколи не приносила користі ні країнам-донорам, ні реципієнтам. «Файненшл таймс» пропонує натомість посилити позичкову дисципліну серед країн третього світу, які бажають отримати від Світового банку дальші позички.
Газета «Вашінгтон пост» теж відгукується на пропозицію президента Буша про збільшення безвіплатної допомоги Світового банку країнам третього світу, а також збільшення дотацій на боротьбу із хворобою СНІД та іншими поширеними в бідних країнах захворюваннями. Досі США призначали на боротьбу зі СНІДом по мільярду доларів щороку, тим часом для ефективних заходів нині потрібно від 7-и до 10-ти мільярдів. На відміну від «Файненшл таймс» газета схвалює ці пропозиції, проте підкреслює, що вони потягнуть за собою більші видатки з боку індустріально розвинених країн Заходу і передусім Сполучених Штатів. Газета передбачає труднощі з ухваленням у конгресі США відчутного збільшення видатків на згадані види допомоги.
Коментатор іншої британської газети «Ґардіян» Мартін Вуллакотт порушує справу програми національної оборони США, яка стоїть на порядку денному самміту в Ґенуї. Як передбачає автор, нинішня нарада підтвердить різницю в поглядах на цю проблему між Сполученими Штатами і їхніми європейськими союзниками. Автор визнає рацію президентові Бушу в тому, що договір про контроль над стратегічними озброєннями (підписаний свого часу Сполученими Штатами і Радянським союзом) нині вже не відповідає актуальним потребам. Однак, як підкреслює автор, він залишається частиною не надто досконалої колективної безпеки. Зігнорування попередніх домовленостей і реалізація програми національної оборони, на думку коментатора, може поглибити почуття непевності в інших країнах поза Сполученими Штатами.
Тим часом газета «Нью-Йорк таймс» порушує ще одну проблему, яка без сумніву викличе широкі дискусії і тиск на президента США під час нинішнього самміту лідерів «групи семи» в Ґенуї. Уже вдруге Буш відмовився підписати Кіотський протокол про зменшення промислових викидів в атмосферу двоокису вуглецю та інших газів, що викликають глобальне потепління. Газета вважає, що президент Буш повинен підтримати протокол і підкреслює, що домовленості в Кіото матимуть сенс лише тоді, коли всі промислово розвинені країни достосуються до цієї важливої угоди.
