Прага, 23 липня 2001 - Російський часопис «Новиє ізвєстія» у вівторок зробив спробу коротко підсумувати результати візиту Голови Китайської Народної Республіки Цзян Цземіня до, за словами автора статті, європейських країн СНД. Здеться, звичайно про Білорусь, Молдову, Україну і Росію.
Щодо підсумків візиту Глави КНР Цзян Цземіня до Росії, то часопис «Новиє ізвістія», посилаючись на широке висвітлення цього візиту в російських мас-медіа, обійшовся лише одним реченням: «Без сумніву, новий російсько-китайський договір, попри усю його неоднозначність, апріорі є важливим фактором». Однак, за словами автора статті, з точки зору процесів на пострадянському просторі є також цікавими переговори китайського керівника у Мінську, Кишиневі та Києві.
«З Білоруссю Китай підтримує досить-таки активні стосунки. Олександр Лукашенко кілька разів бував у Китаї і вважає цю велику державу, що набирає могутності – ключовим партнером у своїх спробах протидіяти західному впливу. А Китайський керівник, зі свого боку, похвалив президента Білорусі за провадження незалежної лінії в умовах критики з боку Заходу», - пишуть «Новиє ізвєстія».
А у молдовській столиці, - мовиться у статті, «Цзянь Цземінь мав рідке у сучасному світі задоволення – спілкуватися із президентом-комуністом. Але у Кишиневі, так само, як і у Мінську, зустрічі обмежилися моральною підтримкою нових незалежних держав, а також черговою актуалізацією у політичному істеблішменті цих країн «китайського шляху» розвитку».
А от у Києві, - зауважує автор публікації, переговори китайського лідера були більш предметними. Візит Цзян Цземіня до України тривав чотирі дні, тобто стільки ж, як і до Росії. Китай і Україна підписали угоду про економічну співпрацю, взаємну видачу злочинців та про туризм. Тоді, як попередні спроби розвинути економічну співпрацю були невдалими, за останні чотири роки об’єм українсько-китайської торгівлі зменшився у понад два рази і становив минулого року трохи менше 800 мільйонів доларів. «Проте, - наголошує російський часопис, в останні місяці ситуація стала покращуватися, здебільшого завдяки поставкам до Китаю української зброї. Окрім цього, Україна, очевидно, остаточно припинила фліртування з Тайванем…». «У той же час, - мовиться у статті, є очевидним, що Китай зацікавлений в Україні не лише як у поставщику зброї, але й як у партнері, що займає унікальне геостратегічне положення між Росією і Європою. Китай не може не помічати спроб формування Україною незалежної, а точніше позахідної зовнішньої політики і не проти використати прозахідний Київ у якості досить важливої противаги Москві»,- зауважує російський часопис «Новиє ізвєстія».
Щодо підсумків візиту Глави КНР Цзян Цземіня до Росії, то часопис «Новиє ізвістія», посилаючись на широке висвітлення цього візиту в російських мас-медіа, обійшовся лише одним реченням: «Без сумніву, новий російсько-китайський договір, попри усю його неоднозначність, апріорі є важливим фактором». Однак, за словами автора статті, з точки зору процесів на пострадянському просторі є також цікавими переговори китайського керівника у Мінську, Кишиневі та Києві.
«З Білоруссю Китай підтримує досить-таки активні стосунки. Олександр Лукашенко кілька разів бував у Китаї і вважає цю велику державу, що набирає могутності – ключовим партнером у своїх спробах протидіяти західному впливу. А Китайський керівник, зі свого боку, похвалив президента Білорусі за провадження незалежної лінії в умовах критики з боку Заходу», - пишуть «Новиє ізвєстія».
А у молдовській столиці, - мовиться у статті, «Цзянь Цземінь мав рідке у сучасному світі задоволення – спілкуватися із президентом-комуністом. Але у Кишиневі, так само, як і у Мінську, зустрічі обмежилися моральною підтримкою нових незалежних держав, а також черговою актуалізацією у політичному істеблішменті цих країн «китайського шляху» розвитку».
А от у Києві, - зауважує автор публікації, переговори китайського лідера були більш предметними. Візит Цзян Цземіня до України тривав чотирі дні, тобто стільки ж, як і до Росії. Китай і Україна підписали угоду про економічну співпрацю, взаємну видачу злочинців та про туризм. Тоді, як попередні спроби розвинути економічну співпрацю були невдалими, за останні чотири роки об’єм українсько-китайської торгівлі зменшився у понад два рази і становив минулого року трохи менше 800 мільйонів доларів. «Проте, - наголошує російський часопис, в останні місяці ситуація стала покращуватися, здебільшого завдяки поставкам до Китаю української зброї. Окрім цього, Україна, очевидно, остаточно припинила фліртування з Тайванем…». «У той же час, - мовиться у статті, є очевидним, що Китай зацікавлений в Україні не лише як у поставщику зброї, але й як у партнері, що займає унікальне геостратегічне положення між Росією і Європою. Китай не може не помічати спроб формування Україною незалежної, а точніше позахідної зовнішньої політики і не проти використати прозахідний Київ у якості досить важливої противаги Москві»,- зауважує російський часопис «Новиє ізвєстія».