Прага, 27 липня 2001 – Ситуація навколо азербайджано-іранського конфлікту залишається досить напруженою, особливо гостра реакція на ці події у різних політичних сил в Азербайджані. Свою офіційну позицію з приводу інциденту на Каспії висловив і Держдепартамент США. Не малу роль матиме й ухвала Конґресу США про продовження на наступний п’ятирічний термін економічних санкції супроти Ірану та Лівії.
Після інциденту 23 липня, коли іранський військовий корабель змусив азербайджанське нафтророзвідувальне судно покинути нафтову структуру Каспію Алов, ситуація у стосунках двох країн залишається напруженою. Особливо велике невдоволення викликало це в Баку. Там стверджують, що згадані нафтові поля знаходяться в азербайджанському секторі Каспію і тому через декілька днів їхній корабель «Геофізик-3» продовжить свою роботу на контрактних полях.
Тегеран же, у свою чергу, заявляє що Альборз знаходиться в іранському секторі моря і якщо «Геофізик-3» знову з’явиться у цій зоні Південного Каспію, ВМС Ірану дотримаються своєї обіцянки і відкриють вогонь на попадання. В Баку у ці дні підрахували свої військові можливості на Каспії і розуміють, що з 10 застарілими кораблями нічого тягатися з Іраном у морському воєнному суперництві. Преса пише про те, що ситуація стане зрозумілішою лише через декілька днів. Бо на кінець серпня заплановані перші тестові свердловини у згаданому районі моря. Якщо «Геофізик-3» не вийде у запланований район Південного Каспію, іноземні учасники проекту Алов-Араз- Шарґ такі великі нафтові кити, як «Брітіш Петролеум», «Ексонмобіл» та інші не зможуть реалізувати угоду. Що ж далі: на Каспії фактично на сьогодні немає ні державних кордонів, не національних секторів, переговорам не видно кінця.
Тим часом держдепартамент США висловив у четвер занепокоєння інцидентом на Каспії. Офіційний представник Білого дому Філіп Рікер підкреслив, що «поведінка іранської сторони несумісна з мирним процесом визначення кордонів на Каспії». За словами представника Держдепартаменту, США не займають якоїсь конкретної позиції у прикордонних суперечках на Каспійському морі, але переконані, що в умовах, коли прикаспійські держави активно ведуть розробку енергетичних ресурсів регіону, подібні суперечки необхідно вирішувати лише мирними засобами.
А тим часом Сенат і палата представників Конґресу США переважаючою більшістю голосів схвалили п’ятирічне продовження екномічних санкцій проти Ірану і Лівії. Один із прихильників продовження цих санкцій конґресмен з Каліфорнії Том Лантос підкреслив у своєму виступі, що іранська влада вже більше двох десятків років пдтримує терористів супроти Ізраїлю і США і додав:
«І це вже доконана традиція, що Іран і довів. І тут немає ніяких сумнівів.Тому санкції потрібні. Це є наша відповідь на вбивства, наша спроба перекрити фінансове підгодовування терористичних монстрів».
Згадані санкції дають можливість президентові США застосовувати каральні заходи супроти іноземних компаній, які вкладають в енергетику Лівії та Ірану понад 20 мільйонів доларів в рік. Йдеться, насамперед, про нафтодобувні структури. А це пов’язано і з Каспієм.
Після інциденту 23 липня, коли іранський військовий корабель змусив азербайджанське нафтророзвідувальне судно покинути нафтову структуру Каспію Алов, ситуація у стосунках двох країн залишається напруженою. Особливо велике невдоволення викликало це в Баку. Там стверджують, що згадані нафтові поля знаходяться в азербайджанському секторі Каспію і тому через декілька днів їхній корабель «Геофізик-3» продовжить свою роботу на контрактних полях.
Тегеран же, у свою чергу, заявляє що Альборз знаходиться в іранському секторі моря і якщо «Геофізик-3» знову з’явиться у цій зоні Південного Каспію, ВМС Ірану дотримаються своєї обіцянки і відкриють вогонь на попадання. В Баку у ці дні підрахували свої військові можливості на Каспії і розуміють, що з 10 застарілими кораблями нічого тягатися з Іраном у морському воєнному суперництві. Преса пише про те, що ситуація стане зрозумілішою лише через декілька днів. Бо на кінець серпня заплановані перші тестові свердловини у згаданому районі моря. Якщо «Геофізик-3» не вийде у запланований район Південного Каспію, іноземні учасники проекту Алов-Араз- Шарґ такі великі нафтові кити, як «Брітіш Петролеум», «Ексонмобіл» та інші не зможуть реалізувати угоду. Що ж далі: на Каспії фактично на сьогодні немає ні державних кордонів, не національних секторів, переговорам не видно кінця.
Тим часом держдепартамент США висловив у четвер занепокоєння інцидентом на Каспії. Офіційний представник Білого дому Філіп Рікер підкреслив, що «поведінка іранської сторони несумісна з мирним процесом визначення кордонів на Каспії». За словами представника Держдепартаменту, США не займають якоїсь конкретної позиції у прикордонних суперечках на Каспійському морі, але переконані, що в умовах, коли прикаспійські держави активно ведуть розробку енергетичних ресурсів регіону, подібні суперечки необхідно вирішувати лише мирними засобами.
А тим часом Сенат і палата представників Конґресу США переважаючою більшістю голосів схвалили п’ятирічне продовження екномічних санкцій проти Ірану і Лівії. Один із прихильників продовження цих санкцій конґресмен з Каліфорнії Том Лантос підкреслив у своєму виступі, що іранська влада вже більше двох десятків років пдтримує терористів супроти Ізраїлю і США і додав:
«І це вже доконана традиція, що Іран і довів. І тут немає ніяких сумнівів.Тому санкції потрібні. Це є наша відповідь на вбивства, наша спроба перекрити фінансове підгодовування терористичних монстрів».
Згадані санкції дають можливість президентові США застосовувати каральні заходи супроти іноземних компаній, які вкладають в енергетику Лівії та Ірану понад 20 мільйонів доларів в рік. Йдеться, насамперед, про нафтодобувні структури. А це пов’язано і з Каспієм.
