Прага, 1 серпня 2001 ― За рік, що минув від запровадження Німеччиною спеціальних робочих віз для фахівців з інформаційних технологій, такі візи одержали близько 400 українців. Загалом за рік до Німеччини приїхало 20 тисяч іноземних комп’ютерників. Попри те, що німці досі не можуть змиритися з тим, що такі експерти справді конче необхідні країні, Німецька федерація промисловості стверджує, що економіка потребуватиме ще 150 тисяч комп’ютерників.
Минає рік відтоді як Німеччина вдалася до революційного кроку: за ініціативи канцлера Ґерхарда Шредера країна відкрила свої робочі місця для комп’ютерних фахівців зі Сходу. За цей рік видано 20 тисяч робочих віз та 9 тисяч дозволів на постійне проживання. Проте, як кажуть у департаменті іміграції Німецької Федерації Промисловості, це лише краплина в океані у порівнянні з потребами німецької економіки. На сьогоднішній день у ФРН залишаються незаповненими півтора мільйона робочих місць: так у галузі електроніки та металургії вільні 240 тисяч посад; лише одна Баварія має попит на 30 тисяч працівників у сфері обслуговування.
Отже, якщо Вас приваблює Німеччина, працевлаштуванням Вам доведеться займатися самим. Як це робиться детальніше розповідає прес-аташе Посольства Німеччини в Україні Сабіна Штьор:
“Система працює таким чином: є людина – спеціаліст, професіонал, він сам шукає собі фірму в Німеччині; німецька фірма його забезпечує роботою, сторони укладають договір; ця німецька компанія повинна забезпечити свого працівника необхідним дозволом на працю, яке видається Міністерством внутрішніх справ. А вже після цього на підставі всіх документів можна звертатися до Посольства за візою. Тобто Посольство Німеччини в Україні не займається працевлаштуванням. На нашом сайті в Інтернеті є лінк до сайтів різних фірм, які займаються працевлаштуванням. Адреса Сайту Посольства Німеччини в Україні: www.german-embassy.kiev.ua Люди, які є справді спеціалістами в комп’ютерних технологіях, дуже добре знають, які фірми в Німеччині займаються найманням на роботу. Посольство займається лише візами.” (Сабіна Штьор)
400 українських комп’ютерників за останній рік прибули до Німеччини на роботу. Олексій Кірієнко – комп’ютерник на великому підприємстві у Штутгарті. Він розповідає про те, як йому працюється:
“Німецький уряд надав пільги компаніям, які займаються “зеленими картками”. Є дуже багато агенцій, що запрошують фахівців, вони безпосередньо оформлюють всі документи, а потім робітників здають в оренду іншим німецьким компаніям. Спочатку треба отримати дозвіл на працю, де зазначено, що Ви IT (Information technology) спеціаліст і тільки потім вже можна отримати німецьку візу.
Мені дуже приємно працювати з німцями. Люди, з якими я працюю дуже відповідальні, завжди намагаються допомогти. Тутешні великі підприємства дуже схожі на радянські; тобто все дуже повільно робиться і велика бюрократія. Німці працюють по годинах, фанатизму щодо роботи немає. Тут працюють повільно, але відповідально.”
Німецькі фахівці підрахували, що економіка країни потребуватиме щороку від 200 до 400 тисяч нових імігрантів. Проте, за даними опитування громадської думки, 62 відсотка німців висловлюються проти приїзду до країни кваліфікованих фахівців із-за кордону. А німецькі політики за трохи більше ніж рік до парламентських виборів, поки що не готові відповідати на запитання про масову іміграцію.
Минає рік відтоді як Німеччина вдалася до революційного кроку: за ініціативи канцлера Ґерхарда Шредера країна відкрила свої робочі місця для комп’ютерних фахівців зі Сходу. За цей рік видано 20 тисяч робочих віз та 9 тисяч дозволів на постійне проживання. Проте, як кажуть у департаменті іміграції Німецької Федерації Промисловості, це лише краплина в океані у порівнянні з потребами німецької економіки. На сьогоднішній день у ФРН залишаються незаповненими півтора мільйона робочих місць: так у галузі електроніки та металургії вільні 240 тисяч посад; лише одна Баварія має попит на 30 тисяч працівників у сфері обслуговування.
Отже, якщо Вас приваблює Німеччина, працевлаштуванням Вам доведеться займатися самим. Як це робиться детальніше розповідає прес-аташе Посольства Німеччини в Україні Сабіна Штьор:
“Система працює таким чином: є людина – спеціаліст, професіонал, він сам шукає собі фірму в Німеччині; німецька фірма його забезпечує роботою, сторони укладають договір; ця німецька компанія повинна забезпечити свого працівника необхідним дозволом на працю, яке видається Міністерством внутрішніх справ. А вже після цього на підставі всіх документів можна звертатися до Посольства за візою. Тобто Посольство Німеччини в Україні не займається працевлаштуванням. На нашом сайті в Інтернеті є лінк до сайтів різних фірм, які займаються працевлаштуванням. Адреса Сайту Посольства Німеччини в Україні: www.german-embassy.kiev.ua Люди, які є справді спеціалістами в комп’ютерних технологіях, дуже добре знають, які фірми в Німеччині займаються найманням на роботу. Посольство займається лише візами.” (Сабіна Штьор)
400 українських комп’ютерників за останній рік прибули до Німеччини на роботу. Олексій Кірієнко – комп’ютерник на великому підприємстві у Штутгарті. Він розповідає про те, як йому працюється:
“Німецький уряд надав пільги компаніям, які займаються “зеленими картками”. Є дуже багато агенцій, що запрошують фахівців, вони безпосередньо оформлюють всі документи, а потім робітників здають в оренду іншим німецьким компаніям. Спочатку треба отримати дозвіл на працю, де зазначено, що Ви IT (Information technology) спеціаліст і тільки потім вже можна отримати німецьку візу.
Мені дуже приємно працювати з німцями. Люди, з якими я працюю дуже відповідальні, завжди намагаються допомогти. Тутешні великі підприємства дуже схожі на радянські; тобто все дуже повільно робиться і велика бюрократія. Німці працюють по годинах, фанатизму щодо роботи немає. Тут працюють повільно, але відповідально.”
Німецькі фахівці підрахували, що економіка країни потребуватиме щороку від 200 до 400 тисяч нових імігрантів. Проте, за даними опитування громадської думки, 62 відсотка німців висловлюються проти приїзду до країни кваліфікованих фахівців із-за кордону. А німецькі політики за трохи більше ніж рік до парламентських виборів, поки що не готові відповідати на запитання про масову іміграцію.
