Бєлград, 9 серпня 2001 – Проте, пiсля загибелi десяти вiйськовослужбовцiв ситуацiя в країнi вкрай напружена. Рада нацiональної безпеки при президентовi країни минулої ночi закликала владу застосувати силу й завдати рiшучого удару албанським повстанцям.
Стрiлянина i вдень i вночi, пожежi й манiфестацiї вигнанцiв – це сумна македонська реальнiсть. Лiдери чотирьох партiй у м. Охрiд нарештi пiдписали мирну угоду. Урочисте пiдписання призначене на понедiлок, за участю чiльних представникiв НАТО i Європейського союзу. Однак, до понедiлка ще далеко й багато що залежить вiд того скiльки ще буде пролито кровi.
Вбивство албанськими повстанцями десятьох та поранення трьох вiйськовослужбовцiв на шляху iз Скоп’є до Тетова додатково розбурхало пристрастi й мiжнацiональну ненависть. У мiстi Прiлеп на пiвднi крїни, звiдки були загиблi солдати, кiлька тисяч манiфестантiв вторгнулося в казарму й захопило зброю. Вiдтак вони пiдпалили мечеть та десятки житлових будинкiв i крамниць, власниками яких були етнiчнi албанцi. У Скоп’є манiфестували слов’янськi бiженцi з Тетова, вимагаючи рiшучої акцiї проти повстанцiв. I там руйновано майно албанцiв. Рiчка Вардар у столицi стала свого роду кордоном мiж двома нацiональними громадами, мiж якими перервано як дiловi, так i особистi зв’язки.
Перестрiлка у Тетовi тривала до пiзної ночi. Збройним силам вдалося вiдбити загони повстанцiв з передмiсть, в яких вони проводили обшуки слов’янсьских квартир й знущалися над цивiлiстами. Загинули один солдат й 35-лiтнiй албанець, поранення отримала слов’янська дiвчинка. Екстремiсти викрали кiлька осiб македонської нацiональностi. Чи в такiй ситуацiї пiдписи чотирьох полiтичних дiячiв на документi про полiтичне врегулювання кризи можуть призупинити насильство? Бiльшiсть громадян Македонiї висловлює побоювання, що кермо бiльше не в руках полiтикiв.
Президент Борис Трайковський минулої ночi провiв сесiю Ради нацiональної безпеки. Учасники ухвалили постанову, що необхiдно застосувати силу для запровадження порядку. Вiд Збройних сил i полiцiї Рада безпеки при президентовi вимагає завдати рiшучого удару албанським екстремiстам й змусити їх вiдступити на позицiї, на яких знаходилися на початку липня, коли стало чинним уже забуте перемир’я. У повiдомленнi наводиться, що НАТО, як гарант перемир’я, не вжив вiдповiдних заходiв для його проведення. Бiльшiсть слов’янського населення вважає, що Захiд своїм надто поблажливим ставленням до етнiчних албанцiв заохочує їхнiх екстремiстiв й таким чином сприяє поглибленню кризи.
Нацiональна Рада безпеки закликала усiх громадян утриматися вiд насильства. Проте, здається, що полiтичнi чинники бiльше неспроможнi впливати на перебiг подiй. Кожний пострiл й кожна смерть дають поштовх тим силам, якi вважають, що кризу можна врегулювати лише подiлом Македонiї.
Стрiлянина i вдень i вночi, пожежi й манiфестацiї вигнанцiв – це сумна македонська реальнiсть. Лiдери чотирьох партiй у м. Охрiд нарештi пiдписали мирну угоду. Урочисте пiдписання призначене на понедiлок, за участю чiльних представникiв НАТО i Європейського союзу. Однак, до понедiлка ще далеко й багато що залежить вiд того скiльки ще буде пролито кровi.
Вбивство албанськими повстанцями десятьох та поранення трьох вiйськовослужбовцiв на шляху iз Скоп’є до Тетова додатково розбурхало пристрастi й мiжнацiональну ненависть. У мiстi Прiлеп на пiвднi крїни, звiдки були загиблi солдати, кiлька тисяч манiфестантiв вторгнулося в казарму й захопило зброю. Вiдтак вони пiдпалили мечеть та десятки житлових будинкiв i крамниць, власниками яких були етнiчнi албанцi. У Скоп’є манiфестували слов’янськi бiженцi з Тетова, вимагаючи рiшучої акцiї проти повстанцiв. I там руйновано майно албанцiв. Рiчка Вардар у столицi стала свого роду кордоном мiж двома нацiональними громадами, мiж якими перервано як дiловi, так i особистi зв’язки.
Перестрiлка у Тетовi тривала до пiзної ночi. Збройним силам вдалося вiдбити загони повстанцiв з передмiсть, в яких вони проводили обшуки слов’янсьских квартир й знущалися над цивiлiстами. Загинули один солдат й 35-лiтнiй албанець, поранення отримала слов’янська дiвчинка. Екстремiсти викрали кiлька осiб македонської нацiональностi. Чи в такiй ситуацiї пiдписи чотирьох полiтичних дiячiв на документi про полiтичне врегулювання кризи можуть призупинити насильство? Бiльшiсть громадян Македонiї висловлює побоювання, що кермо бiльше не в руках полiтикiв.
Президент Борис Трайковський минулої ночi провiв сесiю Ради нацiональної безпеки. Учасники ухвалили постанову, що необхiдно застосувати силу для запровадження порядку. Вiд Збройних сил i полiцiї Рада безпеки при президентовi вимагає завдати рiшучого удару албанським екстремiстам й змусити їх вiдступити на позицiї, на яких знаходилися на початку липня, коли стало чинним уже забуте перемир’я. У повiдомленнi наводиться, що НАТО, як гарант перемир’я, не вжив вiдповiдних заходiв для його проведення. Бiльшiсть слов’янського населення вважає, що Захiд своїм надто поблажливим ставленням до етнiчних албанцiв заохочує їхнiх екстремiстiв й таким чином сприяє поглибленню кризи.
Нацiональна Рада безпеки закликала усiх громадян утриматися вiд насильства. Проте, здається, що полiтичнi чинники бiльше неспроможнi впливати на перебiг подiй. Кожний пострiл й кожна смерть дають поштовх тим силам, якi вважають, що кризу можна врегулювати лише подiлом Македонiї.
