Прага, 14 серпня 2001 – Похмуру дату 40-річчя зведення Берлінського муру відзначено в понеділок. Проте ця тема і далі привертає увагу західної преси, передусім європейської і передусім німецької. Протягом кількох десятиліть мур ділив Німеччину на дві ідеологічно ворожі країни. Від часу падіння муру минуло порівняно багато років, проте німці донині відчувають наслідки цього поділу. Західні оглядачі коментують також мирну угоду, підписану між македонським урядом та албанськими етнічними лідерами, підготовку до суду в Афганістані над працівниками християнської гуманітарної організації, що розподіляла харчі серед голодуючого населення, за пропаганду християнства та інші теми. Перед мікрофоном Василь Дарчук.
Коментуючи 40-річчя зведення Берлінського муру, британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті підкреслює, що ця дата мала би нині послужити німцям нагодою подумати – що їх єднає, а не що ділить. Колишнє твердження московської пропаганди, що мур став бар’єром проти фашизму, веде далі газета, нині вже не переконує нікого з німців зі східної частини країни, навіть соціалістів - спадкоємців східнонімецької компартії. Соціалісти виступили із заявою, в якій вони підкреслюють, що 40 років тому не було жодного виправдання будівництва Берлінського муру – ні політичного, ні морального або історичного. «Файненшл таймс» підкреслює, що процес возз’єднання німецького народу – це завдання не лише німців, а й решти Центральної і Східної Європи.
Інша британська газета «Лондон таймс» теж у редакційній статті вважає, що зведення Берлінського муру мало би послужити уроком для тих західних країн, які нині шукають розв’язки кризи на Балканах і на Близькому сході. Берлінський мур, як вважає газета, став найпомітнішим визнанням поразки комунізму. Цей мур у прямому розумінні започаткував холодну війну. Протистояння вичерпувало ресурси й енергію західних країн, тому тепер вони не мали би допускати до подібних екстрем у жодній іншій частині світу.
Тим часом газета «Нью-Йорк таймс» коментує понеділкове підписання мирної угоди між македонським урядом і лідерами етнічних албанців.
У редакційній статті газета з відвертим скептицизмом відгукується про цю угоду, підписану, за словами газети, під фанфари і з великим розголосом. Проте насправді обидві сторони, як вважає газета, підписали договір, уникаючи дальших протестів з боку македонців. Підписано цю угоду у тиждень найтяжчих боїв, які лише мали місце в Македонії протягом останнього півроку. Для дотримання мирної угоди, на думку газети, всі сторони переговорів мали би докласти чимало зусиль. Передусім, якщо ворогуючі сторони мають на увазі мир, то вони мали би негайно припинити збройний конфлікт, який тим часом триває. Завданням миротворчих війсь НАТО мало би стати роззброєння албанських партизанів і заблокування кордону із краєм Косово.
Ірландська газета «Айриш таймс» коментує тим часом підготовку до суду в Афганістані над вісьмома іноземними працівниками гуманітарної організації і над 16-ма афганцями, яких звунувачено у поширенні християнства, за що їм загрожує смертна кара. Посилаючись на мусульманських дослідників ісламу, газета підкреслює що талібан створює погану славу ісламові, який неначебто визнає свободу віросповідань. Крім того, за словами газети, талібан фактично ізольовує афганський народ від світу саме тоді, коли він потребує негайної, передусім продовольчої допомоги.
Коментуючи 40-річчя зведення Берлінського муру, британська газета «Файненшл таймс» у редакційній статті підкреслює, що ця дата мала би нині послужити німцям нагодою подумати – що їх єднає, а не що ділить. Колишнє твердження московської пропаганди, що мур став бар’єром проти фашизму, веде далі газета, нині вже не переконує нікого з німців зі східної частини країни, навіть соціалістів - спадкоємців східнонімецької компартії. Соціалісти виступили із заявою, в якій вони підкреслюють, що 40 років тому не було жодного виправдання будівництва Берлінського муру – ні політичного, ні морального або історичного. «Файненшл таймс» підкреслює, що процес возз’єднання німецького народу – це завдання не лише німців, а й решти Центральної і Східної Європи.
Інша британська газета «Лондон таймс» теж у редакційній статті вважає, що зведення Берлінського муру мало би послужити уроком для тих західних країн, які нині шукають розв’язки кризи на Балканах і на Близькому сході. Берлінський мур, як вважає газета, став найпомітнішим визнанням поразки комунізму. Цей мур у прямому розумінні започаткував холодну війну. Протистояння вичерпувало ресурси й енергію західних країн, тому тепер вони не мали би допускати до подібних екстрем у жодній іншій частині світу.
Тим часом газета «Нью-Йорк таймс» коментує понеділкове підписання мирної угоди між македонським урядом і лідерами етнічних албанців.
У редакційній статті газета з відвертим скептицизмом відгукується про цю угоду, підписану, за словами газети, під фанфари і з великим розголосом. Проте насправді обидві сторони, як вважає газета, підписали договір, уникаючи дальших протестів з боку македонців. Підписано цю угоду у тиждень найтяжчих боїв, які лише мали місце в Македонії протягом останнього півроку. Для дотримання мирної угоди, на думку газети, всі сторони переговорів мали би докласти чимало зусиль. Передусім, якщо ворогуючі сторони мають на увазі мир, то вони мали би негайно припинити збройний конфлікт, який тим часом триває. Завданням миротворчих війсь НАТО мало би стати роззброєння албанських партизанів і заблокування кордону із краєм Косово.
Ірландська газета «Айриш таймс» коментує тим часом підготовку до суду в Афганістані над вісьмома іноземними працівниками гуманітарної організації і над 16-ма афганцями, яких звунувачено у поширенні християнства, за що їм загрожує смертна кара. Посилаючись на мусульманських дослідників ісламу, газета підкреслює що талібан створює погану славу ісламові, який неначебто визнає свободу віросповідань. Крім того, за словами газети, талібан фактично ізольовує афганський народ від світу саме тоді, коли він потребує негайної, передусім продовольчої допомоги.
